Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року

м. Київ

справа № 340/4184/21

адміністративне провадження № К/990/15921/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року (колегія у складі суддів Лукманової О.М., Божко Л.А., Дурасової Ю.В.)

у справі № 340/4184/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФ України в Кіровоградській області; відповідач), в якому просила:

- визнати протиправним рішення відповідача від 20.05.2021 про відмову їй у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII);

- зобов`язати відповідача перевести її на пенсію державного службовця з 11.05.2021 відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 № 04.1-26/18/2 та 04.1-26/19/2, із врахуванням проведених виплат.

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 позов задоволено.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позовних вимог:

- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», надану листом від 20.05.2021 №1100-0201-8/21421;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з 11.05.2021 з пенсії по інвалідності за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2022 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 14.12.2011 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, з 19.01.2012 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», є інвалідом ІІ групи.

7. Відповідно до рішення №935040171884 від 18.03.2019 з 01.03.2019 ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2021 склав 4774,55 гривень. При цьому в матеріалах справи відсутня заява-згода ОСОБА_1 на переведення її з пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

8. 11.05.2021 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за ст.37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.05.2021 №04.1-26/18/2 та №04.1-26/19/2, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації.

9. Листом від 20.05.2021 №1100-0201-8/21421 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило у переведенні пенсії у зв`язку з тим, що у п.8 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, визначено, що якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону, буде більшим від розміру пенсії, обчисленого, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», проводиться автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом та матеріалами пенсійних справ. Особи, яких переведено на пенсію на умовах Закону, у будь-який час можуть звернутися до пенсійного органу про переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу», з установленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна заява. Тому з 01.03.2019 здійснено автоматичне переведення на пенсію за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки розмір пенсії державного службовця був меншим, ніж розмір пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Закон України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу», який набрав чинності 01.05.2016, не передбачає перерахунок пенсії державним службовцям на підставі довідки про зарплату працюючого державного службовця.

10. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії, а в даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом вперше.

12. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на правомірність його дій.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач станом на 01.05.2016, хоч і не займала посаду державної служби, але має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має необхідний страховий стаж, а тому має право на переведення її з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ «Про державну службу».

14. За висновком суду першої інстанції невірним є твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Про питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки цим Порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а не порядок переходу з одного виду пенсії на інший.

15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак з 01.05.2016 законодавством не передбачено порядок та умови перерахунку пенсії державним службовцям у зв`язку з наданням довідок про заробітну плату працюючих державних службовців.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області правомірно застосувало положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124. Однак це не позбавляє ОСОБА_1 права звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про переведення її на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу». При цьому Пенсійний орган обраховує розмір пенсії з установленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна заява.

За висновком суду апеляційної інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області неправомірно відмовило ОСОБА_1 у переведенні її з пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак вимога щодо перерахунку пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.05.2021 №04.1-26/18/2 та №04.1-26/19/2, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації, не ґрунтується на законі.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

17. Скаржник покликається на те, що на час звернення до органу Пенсійного фонду (11.05.2021) набула право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» замість пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що в даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не перерахунок пенсії чи переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону.

Відповідач помилково застосував положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, а не положення ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який регулює переведення з одного виду пенсії на інший.

Також зазначає про те, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без урахування правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18.

18. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про те, що на час звернення позивача до управління із заявою про перерахунок пенсії норми Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 втратили чинність. Закон України «Про державну службу» № 889-VІІІ діє з 01.05.2016 та не передбачає жодного перерахунку пенсії. Питання пенсійного забезпечення врегульовано, зокрема, статтею 90 цього Закону, де передбачено умови призначення пенсії державним службовцям за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи приписи ст. 90 Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 01.05.2016 відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та зазначає наступне.

20. Принцип, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу».

21. Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889 з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

22. Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889 передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

23. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

24. Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

25. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

26. Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, згідно розрахунку, здійсненого відповідачем, стаж державної служби позивача станом на 14.12.2011 становить 25 років 10 місяців 13 днів.

27. Отже, позивач станом на 01.05.2016 має не менш як 20 років стажу роботи віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому суди дійшли вірного висновку, що позивач має право на пенсію за, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».

28. Щодо вимоги про нарахування у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 № 04.1-26/18/2 та 04.1-26/19/2, колегія суддів зазначає наступне.

29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 14.12.2011 отримувала пенсію по інвалідності ІІ групи призначену за нормами Закону України «Про державну службу». З 01.03.2019 пенсію по інвалідності як інваліду ІІ групи за нормами Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ перераховано за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У травні 2021 року позивач звернулася із заявою до відповідача про перехід з пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу».

30. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

31. Отже, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що в даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії, а саме за віком згідно Закону України «Про державну службу».

32. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень ст. 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

33. Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 05.05.2021.

34. Вказані висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, виловленими у постанові від 13.02.2019 у справі № 822/524/18.

35. З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

36. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

37. У зв`язку із чим, Суд приходить до висновку, що рішенням суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 необхідно скасувати, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 - залишити в силі.

38. Розподіл судових витрат не здійснюється, позивач є інвалідом ІІ групи (звільнений від сплати судового збору).

Керуючись статтями 139 341 345 349 352 355 356 359 КАС України, Суд-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року скасувати.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі №340/4184/21 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб