Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.05.2019 року у справі №520/9581/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2019 року

м. Київ

справа №520/9581/18, адміністративне провадження №К/9901/12714/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Єзеров А. А., Кравчук В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від
28.03.2019р. (судді - Гінда О. М., Заверуха О. Б., Ніколін В. В. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У листопаді 2018р. позивач звернувся до суду з позовом в якому просив (з урахуванням уточнення позовних вимог):

визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не реалізації його права на перерахунок пенсії з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а саме не повідомлення Головного управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про необхідність підготовки списку стосовно нього в зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008р. № 377 з 01.09.2008р., наказу Міноборони від 27.11.2013р. № 814 з 01.01.2014р. та наказу Міноборони від
14.02.2017р. № 94 з 01.05.2017р. ;

зобов'язати Пенсійний фонд України надати повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку йому пенсії в зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008р. № 377, наказу Міноборони від 27.11.2013р. № 814 та наказу Міноборони від 14.02.2017р. № 94;

визнати протиправною бездіяльність Міністерства оброни України щодо ненадання повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям у зв'язку із набуттям чинності наказу Міноборони від
14.02.2017 № 94 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України";

зобов'язати Міністерство оборони України надати повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від12.02.2019р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не повідомлення Головного управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про необхідність підготовки списку стосовно позивача в зв'язку з набуттям чинності наказів Міністра оборони України від 28.07.2008р. № 377 з 01.09.2008р. та від
27.11.2013р. № 814 з 01.01.2014р.

Зобов'язано Пенсійний фонд України надати повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії позивача в зв'язку з набуттям чинності наказів Міністра оборони України від
28.07.2008р. № 377 та від 27.11.2013р. № 814.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оброни України щодо ненадання повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям у зв'язку із набуттям чинності наказу Міноборони від
14.02.2017 № 94 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України".

Зобов'язано Міністерство оборони України надати повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсії позивача у зв'язку з набуттям чинності наказу Міністерства оборони України від 14.02.2017 № 94.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції незаконно повернув апеляційну скаргу, оскільки довіреність на представництво прав та інтересів Міністерства оборони України у судах, яка подавалась разом із зазначеною апеляційною скаргою, повністю відповідає вимогам законодавства, а отже особа, яка підписала апеляційну скаргу, мала на це відповідні повноваження.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу від імені Міністерства оборони України підписано представником Попович Ю. І., яким на підтвердження своїх повноважень не надано жодного документа, а наявна в матеріалах справи копія довіреності від 03.12.2018р. № 220/507/Д не завірена у визначеному законом порядку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказана довіреність підписана Міністром оборони України - Полтароком С., однак завірена начальником Західного територіального юридичного відділу - Матлай Й. І.

Крім того, до апеляційної скарги додана довіреність Міністерства оборони України від 20.12.2018р. № 220/581/Д, що підтверджує право Матлай Й. І. засвідчувати своїм підписом копії довіреностей та інших документів.

Суд виходив з того, що Міністр оборони України не може перекладати свої обов'язки щодо засвідчення копії довіреності на начальника Західного територіального юридичного відділу.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, згідно з частинами 1 , 3 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частин 1 , 3 , 6 , 8 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від
18.06.2015р. № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

До апеляційної скарги була долучена копія довіреності, яка засвідчена у відповідності з наведеними вище нормативними актами (копія довіреності від
03.12.2018 року, із терміном дії до 31.12.2019 року), видана Міністром оборони України Полтораком Степаном Тимофійовичем.

Згідно із Положенням Про Міністерство оборони України, затвердженим постановою КМУ України від 26.11.2014р. №671 (далі - Положення № 671, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Міністерство оброни України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.

Відповідно до підпунктів 1,23,24,29 пункту 10 Положення № 671 Міноборони очолює Міністр який у тому числі (..) здійснює керівництво його діяльністю, представляє Міноборони у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами, підписує накази, дає доручення.

Міністр оборони України видав довіреність за №220/581/Д начальнику Західного територіального юридичного відділу полковнику юстиції Й. І. Малтаю, якою серед іншого (..) уповноважив останнього засвідчувати своїм підписом копії довіреностей та інших документів, створених у Міністерстві оборони України.

Довіреністю від 03.12.2018р. за №220/507/д Міністр оборони уповноважив старшого офіцера Західного територіального юридичного відділу підполковника юстиції Поповича Юрія Івановича представляти інтереси Міністерства оборони України в судових установах. Копія довіреності від 03.12.2018р., долучена до апеляційної скарги, засвідчена начальником Західного територіального юридичного відділу полковником юстиції Й. І. Малтай.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що копія довіреності від
03.12.2018р., долучена до апеляційної скарги, засвідчена уповноваженою посадовою особою Міністерства оборони України та є належним та допустимим доказом на підтвердження повноважень Поповича Ю. І.. на підписання апеляційної скарги.

Подібна правова позиція щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлена Верховним Судом в постановах від 05.12.2019р. (справа №826/10669/18) та від 30.10.2019р. (справа №760/1909/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

Обставини щодо оформлення представництва у цій справі є відмінними від обставин у справах №2а-34/11/1370, №803/757/17, №826/4741/17, на рішення у яких посилається апеляційний суд, а тому висновки у цих справах не можуть бути застосованими у цій справі. До того ж, ухвали від 12.03.2018р. у справі №2а-34/11/1370, від 05.06.2018р. у справі №803/757/17, від 20.06.2018р. у справі №826/4741/17 постановлено не за наслідками касаційного перегляду.

Крім того, за правилами пункту 2 статті 305 КАС України апеляційний суд наділений повноваженнями закрити апеляційне провадження, якщо після його відкриття виявиться, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Таким чином, в разі відкриття апеляційного провадження на підставі поданої неуповноваженою особою апеляційної скарги, апеляційний суд не позбавлений процесуальної можливості усунути такі недоліки на наступних стадіях апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019р. - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук