Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2019 року у справі №826/12138/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2019 року

Київ

справа №826/12138/15

адміністративне провадження №К/9901/41874/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 (судді Ключкович В. Ю., Грибан І. О., Губська О. А.)

у справі № 826/12138/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, податковий орган, скаржник, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2016 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

В межах встановленого ухвалою строку для усунення недоліків скаржник звернувся до суду з повторним клопотанням про звільнення від сплати судового збору, а у випадку незадоволення вказаного клопотання просив суд продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2016 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Податковий орган звернувся з апеляційною скаргою повторно (апеляційна скарга зареєстрована 12.05.2017) та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що податковий орган вже звертався з апеляційною скаргою, однак у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору недоліки апеляційної скарги не були усунуті, тобто податковий орган своїми фактичними діями підтверджував намір реалізувати своє право на апеляційне оскарження. При цьому, документа про сплату судового збору до апеляційної скарги додано не було. Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу залишено без руху та роз'яснено, що особа протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали має право вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки жодних доказів на підтвердження поважності пропуску процесуального строку при зверненні з апеляційною скаргою повторно зі спливом значного строку скаржником надано не було.

В межах встановленого процесуального строку податковий орган звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що обмежене фінансування державної установи є показником незадовільного майнового стану та не може обмежувати доступ сторони до суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено та відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених абзацом 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
06.07.2017, податковий орган звернувся до суду з касаційною скаргою.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що податковий орган звернувся з апеляційною скаргою вперше в межах встановлених процесуальних строків, однак у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору недоліки апеляційної скарги не були усунуті, тобто податковий орган своїми фактичним діями підтверджував намір реалізувати своє право на апеляційне оскарження у встановлений процесуальним законом строк. Суди повинні забезпечити доступ до правосуддя та реалізацію права на судовий захист.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
20.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І. А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С. С. та Юрченко В. П.

Справа розглядається в порядку письмового провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору. Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнано неповажними підстави пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 у справі № 826/12138/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. А. Васильєва Судді: С. С. Пасічник В. П. Юрченко