Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.11.2019 року у справі №464/4150/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 464/4150/17

адміністративне провадження № К/9901/19954/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Єзерова А. А., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2017р. (суддя - Рудаков І. П. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017р. (судді - Курилець А. Р., Кушнерик М. П., Мікула О. І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо відмови йому у призначенні пенсії зі зниженняv пенсійного віку на пільгових умовах згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 10 років;

зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити та здійснити виплату йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, починаючи з 08.12.2016р. та проводити її виплату в подальшому.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у березні 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте у призначені пенсії йому було відмовлено через відсутність первинних документів про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що суперечать нормам закону.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2017р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017р., позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо відмови позивачу в призначенні пенсії зі зниження пенсійного віку на пільгових умовах згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити та здійснити виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, починаючи з 08.12.2016р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що позивач не має права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки додані ним до заяви документи не містять підстави їх видачі та не є первинними документами про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини 28684 у 1986-1987 роках.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії 2 та має право на пільги встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.11.2008р. (а. с. 11)

З 04.05.1985р. по 13.06.1987р. позивач проходив строкову військову службу у складі військової частини 28684 (м. Чорнобиль) під час якої виконував службові обов'язки з 31.05.1986р. по 11.06.1986р. та з 30.12.1986р. по 14.01.1987р. по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобилі (в першій зоні небезпеки) в м. Іванкове (в другій зоні небезпеки), що підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_2 від 18.04.1985р. та архівною довідкою Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 24.03.1993р. №9872.

03.03.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". (а. с. 3)

Рішенням Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 30.03.2017р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих безпосередню участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а. с. 5)

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), яке відповідно до пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", а тому слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та зобов'язати відповідача призначити та здійснити виплату пенсії за віком позивачу зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, починаючи з
08.12.2016р.

Крім того, суди виходили з того, що у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затв. постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, чітко зазначено, що документом, який засвідчує особливий статус особи може бути довідка архівної установи, в якій зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Така довідка була надана позивачем.

Також суди дійшли висновку, що відсутність первинних документів, не може бути підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення, оскільки наявні в позивача документи, які долучені до матеріалів справи, містять дані на підтвердження факту його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках та які є достатніми для призначення йому пільгової пенсії, передбаченої статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому апеляційний суд виходив з того, що чинне законодавство чітко визначає документи, необхідні для призначення пільгової пенсії, та не ставить вимогу до довідки архівної установи про наявність підстави її видачі.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-XII. (далі-Закон №796-XII)

~law16~ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до ~law17~ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

Згідно частини 2 статті 14 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" категорія 2 особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". (далі-Порядок № 22-I)

Порядком №22-1 передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ~law21~)

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Згідно ~law22~ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими ~law23~, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. №51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Зокрема, відповідно до пункту 5 Порядку №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення зеленого кольору, серія А.

Згідно із ~law24~ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

В свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З наведеного випливає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими ~law25~, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Подібна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 19.09.2018р. у справі №349/536/17, від 19.09.2018р. у справі №308/13277/16-а та від
11.09.2019р. у справі №205/8713/16-а і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надав відповідачу документи, які підтверджують факт його участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема: посвідчення учасника ліквідації аварії наслідків на ЧАЕС 2 категорії серії НОМЕР_1 від 07.2008р., архівну довідку Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 24.03.1993р. №9872 та військовий квиток серії НОМЕР_2, які підтверджують, що позивач в складі військової частини 28684 в періоди з 31.05.1986р. по 11.06.1986р. та з
30.12.1986р. по 14.01.1987р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Посилання в обґрунтування касаційної скарги на відсутність первинних документів, які підтверджують період перебування позивача у зоні відчуження, є безпідставними та висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки обставини справи та надані на їх підтвердження документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ~law27~. В свою чергу посвідчення позивача недійсним не визнавалось, а його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наданих позивачем документів періоди його роботи у зоні відчуження, необхідні для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а доводи відповідача щодо неналежного оформлення таких документів визнано безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.

Львова залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м.

Львова від 28.08.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук