Історія справи

Постанова КАС ВП від 26.09.2023 року у справі №300/5917/21
Постанова КАС ВП від 26.09.2023 року у справі №300/5917/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 300/5917/21

адміністративне провадження № К/990/17401/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Єзерова А.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 (суддя Микитюк Р.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 (колегія у складі суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., Пліша М.А.)

у справі № 300/5917/21

за позовом Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи - Кабінет Міністрів України, Національна академія аграрних наук України, Івано-Франківська міська рада,

про скасування наказу.

І. РУХ СПРАВИ

1. У 2021 році Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - відповідач), треті особи - Кабінет Міністрів України, Національна академія аграрних наук України, Івано-Франківська міська рада, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 13.04.2021 № 54-ІЗ "Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель";

- зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на проведення державної інвентаризації державних земель Національної академії аграрних наук України, що перебувають у постійному користуванні структурного підрозділу НААН - Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України орієнтовною площею 835,23 га, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії I-ІФ № 000256, що розташовані на території Івано-Франківської міської ради (бувша територія Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області).

2. Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути її та розглянув за правилами загального позовного провадження.

3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022, позов задоволено.

4. У касаційній скарзі Івано-Франківська міська рада просить скасувати попередні судові рішення і прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

5. Ухвалою від 27.07.2022 Верховний Суд відкрив провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності з дозволом Ради Міністрів СРСР від 11.02.1983 постановою Ради Міністрів Української РСР від 10.03.1983 №112 створено Івано-Франківську науково-дослідну станцію хрестоцвітих культур Міністерства сільського господарства УРСР на базі відділу селекції, насінництва і технологій вирощування ріпака Науково-дослідного інституту сільського господарства Нечерноземної зони Української РСР і радгоспу «Перемога» Міністерства плодоовочевих господарств УРСР.

7. Наказом Міністерства сільського господарства УРСР від 23.03.1983 №76 організовано Івано-Франківську науково-дослідну станцію хрестоцвітих культур, прийнято землі радгоспу «Перемога» і створено дослідне господарство «Перемога», підпорядковане дослідній станції.

8. Відповідно до рішення Президії Української академії аграрних наук від 29.05.1991 №8 «Про створення інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук на базі Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітих культур», погодженого з Кабінетом Міністрів України від 16.01.1992 №25113/87, затверджено Статут Інституту хрестоцвітих культур УААН.

9. Наказом Української академії аграрних наук від 25.02.1999 №29 створено Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук з правами юридичної особи на базі земель та майна Інституту хрестоцвітих культур УААН, Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції та Прикарпатського відділення Інституту агроекології і біотехнологій. Закріплено за Івано-Франківським інститутом АПВ землі, усі будівлі, лабораторії, обладнання, виробничі приміщення ліквідованих установ станом на 01.01.1999. Визначено, що Івано-Франківський інститут АПВ є правонаступником наукових установ, що ліквідуються.

10. Згідно з наказами Української академії аграрних наук від 21.02.2003 №18 та від 29.11.2002 №95 «Про зміни в організації наукової та виробничої діяльності в системі УААН» затверджено назву дослідного господарства, що входило до складу Івано-Франківського інституту АПВ УААН, надавши йому (дослідному господарству) статус юридичної особи та назву: «Державне дослідне господарство «Перемога» Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН, підпорядкувавши його безпосередньо інституту.

11. Таким чином, від моменту створення у 1983 році Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітих культур і до 2004 року дослідне господарство «Перемога» входило в склад станції без права юридичної особи як структурний підрозділ.

12. Відповідно до Указу Президента України від 06.01.2010 №8/2010 Українській академії аграрних наук надано статус національної та встановлено нову назву - Національна академія аграрних наук.

13. Відповідно до наказу Національної академії аграрних наук від 25.01.2012 №10 здійснено перейменування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України у Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію, передавши її разом з мережею підприємств у безпосереднє підпорядкування Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України. Прикарпатська ДСДС є правонаступником прав та обов`язків Івано-Франківського інституту АПВ. Цим же наказом затверджено найменування: Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станцію Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

14. Наказом НААН від 25.01.2012 №10 підпорядковано Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції ІСГ КР НААН дослідні станції із збереженням юридичної особи та встановивши нові їх назви, в т.ч.: Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

15. Отже, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН є правонаступником таких установ:

- Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітих культур Міністерства сільського господарства Української РСР;

- Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук;

- Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Таким чином, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН є правонаступником всіх наукових та дослідних установ, включаючи радгоспи та колгоспи, що пройшли свою реорганізацію у ці науково-дослідні установи, за весь період діяльності на території Івано-Франківської області.

16. Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області з клопотанням від 05.04.2021 №01/8-67 про надання дозволу на проведення інвентаризації державних земель орієнтовною площею 835,23 га відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000256 та розташовані на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району. До клопотання долучено копію Статуту, копію рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 у справах №352/5, копію Державного акту.

17. Наказом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 13.04.2021 №54-ІЗ відмовлено у проведенні державної інвентаризації земель у зв`язку з відсутністю технічної документації та інформації про реєстрацію у Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000256 та відсутністю вихідних даних для проведення інвентаризації державних земель.

18. Вважаючи наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 13.04.2021 №54-ІЗ незаконним, позивач звернувся до суду.

ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

19. Позивач вважає, що наказ Відповідача від 13.04.2021 №54-ІЗ прийнято з порушенням чинного законодавства, є протиправним та його слід скасувати.

20. Відповідач позову не визнав. Зазначив, що позивач просить надати дозвіл на проведення державної інвентаризації державних земель Національної академії аграрних наук України з відновленням меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні структурного підрозділу НААН - позивача.

Із тексту клопотання вбачалося, що землі перебувають на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області і закріплені за науковою установою відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії I-ІФ №000256.

Проте, в Державному акті не зазначено площу земельної ділянки.

Зауважив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.02.2021 припинено діяльність Підпечерівської сільської ради Тисменицького району як юридичної особи.

З аналізу клопотання та додатків до нього не можливо встановити об`єкт землеустрою, вихідні дані для проведення інвентаризації земель. Отже, відсутні правові підстави для надання дозволу на проведення державної інвентаризації державних земель, що перебувають на території Підпечерівської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що право постійного користування державними землями виникло у позивача на підставі рішень відповідних органів, які наділені повноваженнями для прийняття таких рішень.

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України користується земельною ділянкою на території земель Підпечерівської сільської ради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000256, що виданий на виконання рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 у справі № 352/5. Отже, наказ № 54-ІЗ від 13.04.2021 Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області «Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що судом апеляційної інстанції не враховані правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах:

- від 23.10.2018 у справі № 903/857/17, від 28.05.2020 у справі № 917/750/19, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 28.05.2020 у справі №917/750/19 щодо наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу, як однієї з умов для задоволення позову;

- від 05.08.2019 у справі № 920/691/18, від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц, від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16, від 16.01.2020 у справі №916/2675/15, від 27.07.2021 у справі №909/835/18 щодо наявності доказів закріплення конкретних земельних ділянок за позивачем;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, від 13.11.2018 у справі № 925/1152/17, від 28.08.2018 у справі № 522/18500/13-а та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №488/3005/18 щодо предметної юрисдикції, оскільки такий спір має приватноправовий характер, а не публічний та стосується права постійного користування на земельну ділянку, яке, на думку позивача, належить йому.

23. У відзиві позивач просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, з огляду на те, що позивач надав достатньо доказів того, що він є правонаступником попередніх наукових установ, починаючи з 1983 року. Позивач має право постійного користування державними землями.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд перевірив в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

(а) щодо юрисдикції спору

25. Верховний Суд вже розглядав питання підсудності у схожій справі №300/6474/21, в якій Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 17.05.2021 № 55-ІЗ "Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель".

26. У постанові від 21.04.2023 у справі №300/6474/21 Верховний Суд дійшов такого висновку:

« 33. Таким чином, приймаючи рішення про інвентаризацію земель або відмову в її проведенні, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування здійснюють владні управлінські функції, визначені законодавством у сфері землеустрою. Інвентаризація не є правовстановлюючим юридичним фактом, не змінює обсягу прав та обов`язків землекористувачів, не має безпосередніх наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення майнових чи особистих немайнових відносин. Зазначені правовідносини є публічно-правовими, а тому справу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства».

27. Враховуючи вищезазначене, Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність розгляду справи за правилами господарського судочинства.

(б) щодо суті спору

28. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. За змістом ст. 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади, відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

30. Відповідно до п. "е" ч.4 ст.84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності НААН України, державних галузевих академій наук.

31. Відповідно до ч.1 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

32. Частиною 2 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.

33. Згідно ч. 3, 4, 5 ст.79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

34. Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України "Про землеустрій" №858-IV від 22.05.2003 (далі - Закон №858 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

35. Відповідно до ч.1 ст.35 Закону №858 інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

36. Частиною другою статті 35 Закону №858 передбачено, що у разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

37. За змістом ч.4 ст.35 Закону №858, інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення проводиться з такими особливостями:

а) підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:

для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;

в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться масив;

б) при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;

формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву.

38. За результатами проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення відомості про такий масив та про земельні ділянки, розташовані в ньому (у разі їх формування або за відсутності відомостей про них у Державному земельному кадастрі), вносяться до Державного земельного кадастру, про що замовник документації із землеустрою письмово повідомляє власників та користувачів земельних ділянок (ч.5 ст.35 Закону №858).

39. Згідно ч.3 ст.35 цього Закону порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

40. Постановою Кабінету Міністрів України №476 від 05.06.2019 було затверджено Порядок проведення інвентаризації земель (далі - Порядок №476), який визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель (далі - технічна документація).

41. За змістом п.2 Порядку №476 інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

42. Пунктом 3 Порядку №476 передбачено, що державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.

43. Відповідно до п.8, 9 Порядку №476 підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення.

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є: для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою; в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.

Замовниками технічної документації можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

44. Відповідно до п.26 Порядку №476 за результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону №858.

45. Згідно з ч.1 ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" №3613-VI від 07.07.2011 (далі - Закон №3613) відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель.

46. Таким чином, технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок - це сукупність технічних завдань, пояснювальних записок, текстових та графічних матеріалів, погоджених та затверджених в установленому законом порядку, на підставі яких органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування реалізують власну компетенцію, приймаючи рішення про віднесення земель до відповідної категорії у разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії.

47. Відповідно до абз.5 п.8 Порядку №476 проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель.

48. Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993 (чинної у період з 15.04.1993 по 04.05.1999) (далі - Інструкція №28), право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державними актами : на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю, на право постійного користування землею, форми яких затверджені Верховною Радою України.

49. Згідно з п.1.2 Інструкції №28 державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів.

50. Відповідно до 3.2 Інструкції №28 державні акти на право постійного користування землею реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за формою згідно з додатком №4.

Другі примірники державних актів і договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), а також книги їх реєстрації зберігаються у вогнетривких шафах у тих органах, що здійснювали їх видачу і реєстрацію (п.4.2 Інструкції №28).

51. Пунктом 1.9 Інструкції №28 передбачено, що розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

52. Відповідно до п.1.10 Інструкції №28, технічна документація при складанні державних актів включає, зокрема, при складанні державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; журнали і абриси геодезичних вимірювань; каталог координат окружної межі землекористування; план земельної ділянки; відомість обчислення площ; експлікацію земельних угідь; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Технічна документація по складанню державних актів зберігається у відділах земельних ресурсів районних державних адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

53. Отже, державний акт на право постійного користування землею підлягав реєстрації в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею, а другий примірник такого акту та сама книга реєстрації підлягали зберіганню у вогнетривких шафах у тих органах, що здійснювали їх видачу і реєстрацію. Також зазначеною Інструкцією передбачалося зберігання технічної документації по складанню державних актів у відділах земельних ресурсів районних державних адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

54. Тобто Інструкцією передбачалося покладення на відповідні органи обов`язку щодо належного ведення та збереження технічної документації при складанні державного акта, реєстрації державного акта на право постійного користування землею у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею, а також збереження другого примірника державного акта та самої книги реєстрації у вогнетривких шафах.

55. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що право постійного користування землею підтверджено рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів від 21.01.1986, право на землю за структурними підрозділами Української академії аграрних наук затверджено Постановою Президії Верховної Ради Української РСР 29.07.1991, закріплено рішеннями Української академії аграрних наук, визнано рішенням Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994.

56. Крім цього, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000256 (т.1 а.с. 90-92) цей державний акт складений у двох примірниках, з яких перший виданий землекористувачу, другий - зберігається в обласному управлінні земельних ресурсів Івано-Франківської області. Цей акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3.

57. Неналежне ведення уповноваженим органом документації із земельних питань не може позбавляти землекористувача права постійного користування земельного ділянкою, набутого відповідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення такого права.

58. Оцінка змісту державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000256, його дійсність, правомірність дій посадової особи щодо його заповнення та видачі тощо не є предметом цього спору. Право постійного користування землею позивача на підставі вказаного Акту не оскаржується в судовому порядку, а тому доводи скаржника в цій частині є безпідставними.

59. Стосовно другої підстави для відмови, яка зазначена відповідачем, Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що у 2013 році розроблялась Технічна документація із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту с. Підпечери Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, де було проінвентаризовано двадцять одна земельна ділянка державної форми власності. Отже, покликання відповідача про відсутність вихідних даних для проведення інвентаризації державних земель, є безпідставним.

60. Враховуючи вищенаведене, наказ № 54-ІЗ від 13.04.2021 Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області «Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель», з підстав зазначених у додатку до наказу, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

61. Суд відхиляє аргумент скаржника про відсутність у позивача порушеного права (законного інтересу), як передумови звернення до суду, адже, окрім перерахування висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 903/857/17, від 28.05.2020 у справі № 917/750/19, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 28.05.2020 у справі №917/750/19, відповідач жодним чином не пояснив у чому саме має місце невідповідність оскаржуваних рішень вищезазначеним позиціям Верховного Суду.

62. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

63. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

64. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

65. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

66. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

67. Суди першої та апеляційної інстанції ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційну скаргу не підлягає задоволенню.

68. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 343 349 351 355 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 300/5917/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб