Історія справи
Ухвала КАС ВП від 14.03.2021 року у справі №560/7394/20

ПОСТАНОВАІменем України26 травня 2021 рокуКиївсправа №560/7394/20адміністративне провадження №К/9901/5898/21Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №560/7394/20за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкритоза касаційною скаргою Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року, постановлену в складі: головуючого судді Польового О. Л., і на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Залімського І. Г., суддів Мацького Є. М., Сушка О. О.,УСТАНОВИЛ:І. Обставини справи
1. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович (далі - позивач, приватний виконавець Гненний Д. А.) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, МЮ України), Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-2, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України) з вимогами: визнати протиправним і скасувати оформлене протоколом від11.11.2020 №44 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України в частині притягнення приватного виконавця Гненного Д. А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0202, виданого30.07.2018 МЮ України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць; визнати протиправним і скасувати наказ МЮ України "Про застосування до приватного виконавця Гненного Д. А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0202, виданого 30.07.2018 МЮ України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) дисциплінарного стягнення".2. Також позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оформленого протоколом від 11.11.2020 №44 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д. А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення № 0202, виданого 30.07.2018 МЮ України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до дисциплінарної відповідальності та застосування до позивача стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць; заборонити МЮ України (або іншим уповноваженим на це особами) вносити в Єдиний реєстр приватних виконавців України інформацію про рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом від 11.11.2020 №44 в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д. А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0202, виданого 30.07.2018 Міністерством юстиції України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до дисциплінарної відповідальності та застосування до позивача стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць.3. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що правомірність дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на підставі інформації про кошти на рахунках боржника підтверджуються, зокрема, судовою практикою у подібних правовідносинах. Водночас оскаржуване рішення щодо застосування стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць може порушити права та інтереси стягувачів у виконавчих провадженнях, які знаходяться на примусовому виконанні у позивача. Передати такі виконавчі провадження неможливо, оскільки відсутня така технічна можливість. Отримання приватним виконавцем винагороди від здійснення професійної діяльності є єдиним джерелом доходу позивача. У випадку зупинення діяльності позивача, останній не зможе виплатити заробітну плату 4 помічникам. Також позивач зазначив, що рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності підлягає внесенню в Реєстр приватних виконавців, однак в подальшому вилучення такої інформації з реєстру (у разі задоволення позову) законодавством не передбачено.4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.11.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від21.01.2021, задоволено заяву про забезпечення позову. Зупинено дію оформленого протоколом від 11.11.2020 №44 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України в частині притягнення приватного виконавця Гненного Д. А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0202, виданого 30.07.2018 МЮ України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця Гненного Д. А. стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/7394/20. Заборонено МЮ України (або іншим уповноваженим на це особам) вносити в Єдиний реєстр приватних виконавців України інформацію про рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом від 11.11.2020 №44, в частині притягнення приватного виконавця Гненного Д. А. (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0202, виданого 30.07.2018 МЮ України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д. А. стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/7394/20.
5. Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що невжиття заходів задля попередження зупинення діяльності позивача очевидно може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів останнього, на захист яких поданий адміністративний позов, стане неможливим або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.6. Більш того, захищене в судовому порядку порушене право позивача (інтерес) взагалі може бути знівельовано наслідками застосування вчинення МЮ України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця.7. Також суд апеляційної інстанції вказав, що на момент подачі заяви про забезпечення позову на виконанні позивача як приватного виконавця перебуває 184 відкритих виконавчих провадження. У разі незастосування судом заходів забезпечення позову заявник не здійснюватиме професійну діяльність протягом часу, визначеного цим рішенням, що є фактичним застосуванням дисциплінарного стягнення. Також протягом зазначеного часу заявник буде позбавлений доходу, а учасники виконавчих проваджень, які перебувають у його провадженні, - права на вчасне виконання виконавчого документу.8. Суд апеляційної інстанції наголосив, що застосуванням заходів забезпечення позову не буде завдано більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, а тому, вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Дисциплінарне стягнення та його наслідки невідворотно будуть застосовані до приватного виконавця після набрання законної сили рішенням суду у випадку відмови у задоволенні позовних вимог.ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9.18 лютого 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року в справі №560/7394/20.10. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.11. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись із рішенням суддів попередніх інстанцій, просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.12. Скаржник наголошує про безпідставне вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у цій адміністративній справі з огляду на відсутність доказів, які б свідчили про існування очевидних ознак протиправності рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України, не наведення обґрунтування очевидності порушення прав, свобод та інтересів заявника, а також того, що для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
13. Скаржник також стверджує, що судом першої інстанції забезпечено позов шляхом заборони вчиняти дії, що не є предметом оскарження, це, у свою чергу, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених пунктом
5 частини
3 статті
151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС України).14. Суди першої та апеляційної інстанцій, аргументуючи доцільність застосування заходів забезпечення позову, фактично розглянули спір по суті.15. Скаржник також звертає увагу, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки його твердженням про те, що оскаржуване рішення не введене в дію наказом МЮ України, а, відповідно, і в застосуванні заходів щодо забезпечення цього позову не має необхідності.16. Ухвалою Верховного Суду від 10.03.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.17. Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
18. Позивач наголошує, що забезпечення позову жодним чином не порушує права відповідачів, оскільки після розгляду справи по суті (у випадку відмови в задоволенні позову) дисциплінарне стягнення невідворотно настане, тільки буде відтерміноване в часі. Однак незадоволення заяви про забезпечення позову не відновить порушеного права позивача.ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування19. Статтею
19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.20. Частиною
1 статті
150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.21. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина
2 статті
150 КАС України).
22. Згідно з частиною
3 статті
150 КАС України ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.23. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина
4 статті
150 КАС України).24. Відповідно до частини
1 статті
151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.25. Згідно з частиною
2 статті
151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.26. Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до
Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій; 5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку); 7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до
Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"; 8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта; 9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта (частина
3 статті
151 КАС України).
27. Частиною
4 статті
154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.28. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина
5 статті
154 КАС України).29. Відповідно до частини
6 статті
154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.30.
Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII (далі-Закон №1403-VIII) визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.31. Згідно з ~law23~ дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків. Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.
32. Відповідно до ~law24~ за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.33. Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання МЮ України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом МЮ України (~law25~).34. Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України (~law26~).ІV. Позиція Верховного Суду35. Суд наголошує на тому, що обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
36. До того ж заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог і бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.37. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.38. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він уживається.Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.39. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
40. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.41. Як установлено судами попередніх інстанцій та убачається з матеріалів справи, обставиною, що змусила приватного виконавця Гненного Д. А. звернутись до суду з заявою про забезпечення позову, стало прийняття Дисциплінарною комісією приватних виконавців при МЮ України рішення від 11.11.2020, оформленого протоколом №44, яким, зокрема, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць.42. У заяві про забезпечення позову приватний виконавець Гненний Д. А. просив суд зупинити дію вказаного рішення та заборонити МЮ України до вирішення справи по суті вчиняти запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України про зупинення діяльності заявника.43. Щодо визначеної позивачем підстави для забезпечення позову про наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, Суд зазначає, що в цьому випадку наявність ознак протиправності оскаржуваного акту може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їхній сукупності.44. За результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову встановлено, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Зміст заяви позивача про забезпечення позову не дає підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь заявника, оскільки оскаржуване рішення уважатиметься скасованим з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
45. Щодо твердження позивача про те, що рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності вноситься до Єдиного реєстру приватних виконавців України на підставі наказу МЮ України, проте таке внесення інформації унеможливить поновлення порушених прав позивача, оскільки вилучення інформації з реєстру не передбачено законом та не можливо технічно, Суд зазначає, що абзацом 13 пункту 2 розділу II "Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2431/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 №1125/29255 (далі - Порядку №2431/5), визначено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є рішення суду про скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення та наказу, яким введено в дію таке рішення.46. Згідно з абзацом 5 пункту 3 розділу II Порядку №2431/5 при внесенні до Єдиного реєстру відомостей про рішення суду про скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення або припинення його діяльності та наказу, яким його введено в дію таке рішення, стан діяльності приватного виконавця повертається до стану, який діяв до прийняття цього рішення.47. Пунктом 4 Порядку №2431/5 визначено, що безпосереднє унесення відомостей до Єдиного реєстру забезпечується структурним підрозділом МЮ України, що забезпечує форсування та реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.48. Тому з урахуванням зазначеного Суд констатує, що набрання судовим рішенням законної сили, яким скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця та наказу МЮ України, яким його введено в дію, є підставою для останнього внести до Єдиного реєстру приватних виконавців України відповідні відомості про скасування відповідного дисциплінарного стягнення.49. Водночас Суд указує, що задоволення заяви про забезпечення позову в цій справі шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця Гненного Д. А. та заборони його реалізації є фактично продовженням виконання заявником своїх службових обов'язків.
50. Проте ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою зміни таких правовідносин.51. Суд також наголошує, що забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України від 11.11.2020, оформленого протоколом №44, фактично є вирішенням спору по суті, оскільки приватний виконавець в подальшому здійснюватиме виконавчі дії, незважаючи на те, що спірне рішення, дію якого зупинено, прийнято з підстав порушення вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження, що може в подальшому зашкодити правам третіх осіб.52. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 05 вересня 2019 року в справі №01-07/12/18, від 18 лютого 2021 року в справі №ЗД/380/35/20, від 17 березня 2021 року в справі №640/19167/20, в яких фактичні обставини є схожими зі справою, що розглядається.53. Стосовно доводів скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема пункту
5 частини
3 статті
151 КАС України, Суд зауважує, що згідно з цим пунктом не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.54. Ураховуючи, що саме рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при МЮ України від 11.11.2020, оформлене протоколом №44, та наказ МЮ України, яким введено в дію це рішення, є підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, у судів першої та апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для застосування пункту
5 частини
3 статті
151 КАС України.
55. За таких обставин, а також за відсутності підстав, передбачених статтею
150 КАС України, висновки судів попередніх інстанцій про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі є помилковими.56. Відповідно до частини
1 статті
351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частини
1 статті
351 КАС України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.57. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина
3 статті
351 КАС України).58. За вказаних обставин, Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.V. Судові витрати
59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.60. Керуючись статтями
3,
341,
345,
349,
351,
355,
356,
359 КАС України, СудПОСТАНОВИВ:61. Касаційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) задовольнити.62. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у цій справі скасувати.
63. Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про забезпечення позову.64. Судові витрати не розподіляються.65. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.Суддя-доповідач: О. Р. РадишевськаСудді: О. В. Кашпур
С. А. Уханенко