Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №226/4/17

адміністративне провадження №К/9901/45497/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 у справі №226/4/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області, третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області, про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (далі - УПФУ в м. Димитрові, відповідач), уточнивши який просив:

- зобов`язати відповідача розглянути його заяву від 22.11.2016 про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, а саме: з урахуванням зарахування по пільгового стажу роботи часу проходження строкової військової служби у період з 24.11.1985 по 16.11.1987; з урахуванням збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням індексації за період з 01.05.2012 до 01.12.2016; відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплатити нараховані суми пенсії за минулий час, тобто з 23.02.2009 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та в строк, встановлений судом;

- надати до суду звіт про виконання постанови.

Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 12 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року скасовано постанову Димитровського міського суду Донецької області від 12 квітня 2017 року, прийнято нову постанову.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано УПФУ в м. Димитрові повторно розглянути заяву від 22.11.2016 про перерахунок пенсії із зарахуванням періоду проходження військової служби з 24.11.1985 по 16.11.1987 до пільгового стажу позивача.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії до відповідача не звертався, а відповідачем відповідне рішення про перерахунок пенсії не приймалось.

Крім того, вказує, що строкова військова служба не підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача, оскільки на момент призову на військову службу позивач закінчив навчання та ще не працевлаштувався, а після служби пішов на курси для отримання нової професії.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Позивач та третя особа правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 13.02.2009 та отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач з 01 вересня 1982 року по 23 листопада 1985 року навчався у середньому професійно-технічному училищі № 38 м.Красноармійська Донецької області за професією «електрослюсар підземний». Згідно з військовим квитком позивач з 24 листопада1985 року по 16 листопада 1987 року проходив строкову військову службу у лавах Радянської Армії. Навчання позивача в СПТУ № 38 та проходження служби у рядах Радянської Армії у зазначені періоди часу також підтверджуються дипломом позивача та записами №№ 1 та 2 трудової книжки позивача, а також військовим квитком.

Згідно з трудовою книжкою позивача він працював до 28.10.2009 та був звільнений з вугільного підприємства, де працював гірничим робочим очисного вибою п`ятого розряду підземним з повним робочим днем під землею, за ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

Позивач не погоджується із розрахунком коефіцієнту страхового стажу при призначенні пенсії, який обчислений із 25 років 10 місяців 9 днів загального стажу і 20 років 6 місяців 22 днів пільгового стажу, без зарахування до пільгового стажу часу проходження позивачем строкової військової служби у період з 24.11.1985 по 16.11.1987, що складає 1 рік 11 місяць 23 дні.

22 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання йому первинної копії розпорядження про призначення пенсії (від 2009 року) та з вимогою зробити перерахунок його пенсії згідно діючого законодавства, а саме: з урахуванням загального стажу 45 років 10 місяців 9 днів, стажу за Списком № 1 - 45 років 10 місяців 9 днів. Про наслідки розгляду заяви позивач просив надати йому відповідь відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Листом від 28.11.2016 відповідач на заяву позивача надав відповідь, навівши розрахунок його пенсії та роз`яснивши, що пенсія позивачу обчислена відповідно до чинного законодавства без зарахування часу проходження строкової військової служби. Також позивачу було надано протокол про призначення пенсії від 23.02.2009 №8157.

Позивач, вважаючи свої права щодо обрахунку його пільгового стажу порушеними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до відповідача із заявою не встановленого зразка.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що період проходження військової служби з 24.11.1985 по 16.11.1987 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача, оскільки призов до лав військової служби відбувався фактично під час його навчання, а проходження на наступний день після отримання диплому.

Щодо звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції вказав, що пенсійний орган, надаючи відповідь на звернення позивача із проханням перерахувати пенсію, діяв протиправно, не прийнявши вмотивоване рішення щодо вимог позивача, оскільки неправильний розрахунок стажу роботи при призначенні пільгової пенсії (неврахування періоду проходження військової служби) не є перерахуванням пенсії в розумінні Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (в редакції від 07.07.2014), та для цього не передбачено подання заяви відповідного зразка.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійне забезпечення громадян, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, врегульовано частиною 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року (далі - Закон № 1058). Пенсії на пільгових умовах призначаються у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди, та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Як встановлено судами, позивач фактично має 25 років 10 місяців 09 днів загального стажу, з яких пільгового стажу роботи на підземних роботах 20 років 06 місяців 22 дні.

16 вересня 2008 року набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI, відповідно до ст. 8 якого мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України № 1058 за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і посад, затверджених Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року

З урахуванням наведеного законодавства до страхового стажу позивачу додатково зараховано по одному року, виходячи із його пільгового стажу 20 років 06 місяців 22 дні, тобто до страхового стажу позивача додатково було зараховано ще 20 років, що вбачається з розпоряджень управління.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Як встановлено судами позивач до 23 листопада 1985 року навчався у середньому професійно-технічному училищі № 38 м. Красноармійська Донецької області за професією «електрослюсар підземний», а військову службу проходив з 24 листопада1985 року.

Отже, за встановлених судами обставин, позивач має право на зарахування до пільгового стажу роботи періоду проходження ним військової служби, оскільки призов до лав військової служби відбувався фактично під час його навчання, а проходження - на наступний день після отримання диплому.

Що стосується форми звернення до відповідача про зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем військової служби, то Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що неправильний розрахунок стажу роботи при призначенні пільгової пенсії (неврахування періоду проходження військової служби) не є перерахунком пенсії в розумінні Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (в редакції від 07.07.2014), та для цього не передбачено подання заяви відповідного зразка.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: А. І. Рибачук

Л. В. Тацій