Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.03.2019 року у справі №820/1819/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №820/1819/15

адміністративне провадження №К/9901/3022/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Калитки О.М., Кононенко З.О., Бондара В.О. від 02.06.2015 у справі №820/1819/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному банку "ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліріда", Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СТАНДАРТ" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному банку "ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмаку Валерію Олександровичу та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд визнати дії відповідачів при розгляді вимог позивача щодо відшкодування належних йому коштів, розміщених за договором банківського рахунку №1301ДТ від 17.06.2014 р. у ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» протиправними; зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному банку "ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити дії щодо повернення (виплати) ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. розміщених за договором банківського рахунку №1301ДТ від 17.06.2014 року у ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032. м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016) у місячний строк з моменту набрання рішенням по справі законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 скасовано та ухвалено нову про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що приписами чинного законодавства Уповноважену особу не наділено повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними, а лише надано можливість виявляти нікчемні правочини. Вказує, що відсутні підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, оскільки немає значення походження коштів, які перебували на рахунку.

В запереченнях на касаційну скаргу Уповноважена особа просить скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством банком "ЗОЛОТІ ВОРОТА" укладено Договір банківського рахунку №1301ДТ від 17.06.2014., яким передбачено, що ПАТ «Банк Золоті ворота» відкриває позивачу поточний рахунок в національній валюті для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог законодавства України.

На виконання цього договору ПАТ «Банк Золоті ворота» було відкрито поточний рахунок на ім'я позивача № 26200010071051 та на зазначений рахунок було отримано грошові кошти у сумі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 за 17.06.2014 від ТОВ «Ліріда» .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 31 липня 2014 р. №456 "Про віднесення ПАТ "Банк Золоті ворота" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01.08.2014 р. прийнято рішення №67 про введення з 04.08.2014 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Золоті ворота" (код ЄДРПОУ 20015529, МФО 351931, адреса: 61166, м. Харків, пр-т Леніна, 36) та призначено Єрмака Валерія Олександровича Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота".

31.10.2014р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 114 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», яким тимчасова адміністрація в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» та повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» продовжено до 04.12.2014 року.

04.12.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №781 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА».

05.12.2014 на виконання наведеної постанови НБУ Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 142 «Про початок процедури ліквідації «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» за яким з 05.12.2014р. відповідно до плану врегулювання в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» розпочата процедура ліквідації та призначено Єрмака Валерія Олександровича Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» строком з 05.12.2014 по 04.12.2015.

Судом першої інстанції також встановлено, що з 15 жовтня 2014р. року ПАТ "Банк Золоті ворота" розпочало виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 04 серпня 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів здійснювалися протягом терміну дії тимчасової адміністрації через установи ПАТ "Комерційний банк "Стандарт".

Позивачу в установі ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" відмовлено у проходженні реєстрації для виплати за вкладами, які здійснюються в період дії тимчасової адміністрації, та присвоєння індивідуального реєстраційного номера вкладника, з тих підстав, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" Єрмаком В.О. прийнято наказ №79-1 від 23.10.2014 року про зупинення перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку, до якого увійшов і позивач.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідачів на час виникнення спірних правовідносин правових підстав для прийняття рішення щодо обмеження або припинення позивачу відповідних виплат.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд вказав, що уповноважена особа Фонду дійшла висновку, що за допомогою штучних конструкцій договорів позики, укладених ТОВ «ЛІРІДА» із позивачем, які будучи клієнтами AT «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» намагалися в порушення публічного порядку та черговості, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", отримати свої кошти фактично за рахунок бюджету, а не ліквідаційної маси банку, шляхом переказу на поточний рахунок позивача 200000, 00 грн. під видом поворотної фінансової допомоги та під зобов'язання останнього повернути отримані кошти згідно із умовами договору.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Як встановлено, що між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством банком "ЗОЛОТІ ВОРОТА" укладено Договір банківського рахунку №1301ДТ від 17.06.2014., на який 17.06.2014 на зазначений рахунок отримано грошові кошти у сумі 200 000,00 грн. від ТОВ «Ліріда» .

Кошти на депозитний рахунок позивача у сумі 200000,00 грн. були зараховані 17.06.2014, тобто до прийняття постанови НБУ від 31 липня 2014 р. №456 "Про віднесення ПАТ "Банк Золоті ворота" до категорії неплатоспроможних" та запровадження тимчасової адміністрації (до 04 серпня 2014 року).

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки здійснених правочинів на предмет законності Уповноваженою особо Фонду на тимчасову адміністрацію в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» прийнято наказ № 79-1 від 23.10.2014р. про зупинення перерахування/виплати за транзакціями і правочинами, визнання нікчемними всіх транзакцій та інших правочинів згідно додатку до наказу, зокрема вчинені позивачем.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підставою для визнання нікчемними вищевказаних правочинів слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки, що дані правочини порушують встановлений Законом публічний порядок відшкодування грошових коштів вкладникам неплатоспроможних банків та суперечать інтересам держави і суспільства відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 ЦК України.

Разом з тим, вищевказаний наказ всупереч приписам чинного законодавства не містить посилань на конкретні підстави, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI, з якими уповноважена особа пов'язує нікчемність правочину (договору) банківського вкладу позивача.

Таким чином, з огляду на особливу правову природу діяльності уповноваженої особи обов'язковим є зазначення останнім конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, перелік яких є вичерпним. При цьому положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Зокрема, частинами першою та другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, така підстава нікчемності правочину, як порушення публічного порядку, не визначена частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, відтак, застосування статті 228 ЦК України до спірних правовідносин є необґрунтованим.

Як наслідок, варто зауважити, що положення статті 228 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійсненні власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зокрема, частинами першою та другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, така підстава нікчемності правочину, як порушення публічного порядку, не визначена частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, відтак, застосування статті 228 ЦК України до спірних правовідносин є необґрунтованим.

Більш того, спірний правочин було укладено між позивачем та банком навіть ще до визнання ПАТ "Банк "Золоті Ворота" неплатоспроможним та до введення тимчасової адміністрації.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в АТ "Банк "Золоті Ворота" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників АТ "Банк "Золоті Ворота", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Банк "Золоті Ворота"" за рахунок Фонду.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Золоті ворота" підлягають задоволенню, а відтак рішення суду апеляційної інстанції у відповідній частині скасуванню.

З приводу позовних вимог позивача щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Золоті Ворота" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд касаційної інстанції вважає їх передчасними, оскільки вчинення таких дій належить до повноважень Фонду, які можуть бути реалізовані ним лише після отримання зазначених вище відомостей від Уповноваженої особи про позивача як вкладника банку, та в даному випадку здійснені Фондом ще не були, а отже, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та зобов'язання вчинити такі дії та залишення в силі постанови суду першої інстанції у вказаній частині. В решті постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 345, 352, 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання дії Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному банку "ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича при розгляді вимог ОСОБА_2 щодо відшкодування належних йому коштів, розміщених за договором банківського рахунку №1301ДТ від 17.06.2014 р. у ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» протиправними та зобов'язання Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному банку "ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича здійснити дії щодо повернення (виплати) ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. розміщених за договором банківського рахунку №1301ДТ від 17.06.2014 року у ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА».

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 820/1819/15 залишити в силі у вказаній частині.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі №820/1819/15 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду