Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №818/815/15

адміністративне провадження №К/9901/18116/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханова Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016 у справі №818/815/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Конотопський арматурний завод» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, заявник, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2014 №0002181703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 345 405,20 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2015, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки податок, який підлягав утриманню з нарахованих доходів, сплачувався (перерахувався) позивачем до бюджету з порушенням строків сплати, встановлених законом, що є порушенням вимоги пп. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України, то відповідно застосування до Товариства фінансових санкцій у відповідності до вимог ст. 127 Податкового кодексу України є обґрунтованим.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.03.2016 касаційну скаргу Товариства відхилив, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишив без змін.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016 Публічне акціонерне товариство «Конотопський арматурний завод» подало до Верховного Суду України заяву про її перегляд з підстав, встановлених п. 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.

Ухвалою Верховного Суду України від 28.02.2017 відкрито провадження у справі №818/815/15 за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3 - 6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заява зареєстрована у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 7 лютого 2018 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 лютого 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.

Розгляд заяви позивача здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є зокрема, неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У заяві Товариство просить переглянути вказану ухвалу Вищого адміністративного суду України посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, а саме неоднакове застосування ст. 126 та ст. 127 Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.02.2016 (№ К/800/65993/14), яка, на думку позивача, підтверджуєнеоднакове застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права.

Позиція Товариства наведена в позовній заяві, апеляційній, касаційній скарзі, у заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції, та полягає в тому, що в спірних правовідносинах має місце несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачена статтею 126 Податкового кодексу України, натомість санкція встановлена статтею 127 Податкового кодексу України застосовується за ненарахування, неутримання та/або несплату податків платником, у тому числі податковим агентом.

Суди встановили наступні фактичні обставини справи.

За результатами проведеної планової документальної перевірки ПАТ «Конотопський арматурний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2012 по 31.12.2013, складено акт № 366/22-01/00218331 від 01.12.2014, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несплати до бюджету нарахованого податку на доходи фізичних осіб у строки, передбачені для місячного податкового періоду.

В ході проведення перевірки встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 06.09.2012 по 31.12.2013 встановлено, що ПАТ «Конотопський арматурний завод» при нарахуванні працівникам Товариства заробітної плати та її не виплаті в терміни, передбачені законодавством, податок, утриманий з нарахованих доходів, у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачений не був.

Загальна сума не сплаченого до бюджету нарахованого податку на доходи фізичних осіб у строки, передбачені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, складає 475 826,00 грн, в т.ч.: за жовтень 2012 року - 44 717,19 грн, за листопад 2012 року - 35 792,76 грн, за березень 2013 року - 55 777,69 грн, за квітень 2013 року - 62 397,69 грн, за травень 2013 року - 83 534,88 грн, за червень 2013 року - 86635,96 грн, за липень 2013 року - 106969,83 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 29.12.2014 та відповідно до п. 127.1 ст.127 Податкового кодексу України відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002181703.

НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН І ОЦІНКА СУДУ

Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 126.1 статті 126.

У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпункт 127.1 статті 127.

Ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Висновок щодо нормативного регулювання спірних правовідносинах

Положенням підпункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу встановлено відповідальність, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Натомість коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 вказаного Кодексу. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Загальний висновок щодо правової оцінки обставин справи.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, зокрема, що податок з доходів фізичних осіб Товариством було нараховано проте несвоєчасно перераховано до бюджету, застосування до позивача відповідальності передбаченої ст. 127 Податкового кодексу України є безпідставним.

Враховуючи викладене, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому заяву Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» слід задовольнити.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 241 - 244 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, пунктом 1 частини першої Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2015, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016 у справі №818/815/15 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 29.12.2014 №0002181703.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

…………………………….

…………………………….

…………………………….

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду