Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 24.03.2019 року у справі №804/7803/14 Ухвала КАС ВП від 24.03.2019 року у справі №804/78...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.03.2019 року у справі №804/7803/14

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №804/7803/14

адміністративне провадження №К/9901/8531/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І.. Ханової Р.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомет Плюс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 (суддя Рябчук О.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді: Поплавський В.Ю., Сафронова С.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомет Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Екомет Плюс» звернулось до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області з вимогами, з урахуванням уточнень, про:

визнання протиправними дій ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області по встановленню в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 22.04.2014 №1476/04-63-22-03/32351313 непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Мет-Ком» за січень 2014 року по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку;

визнання протиправними дій ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області по зменшенню задекларованого податкового кредиту ТОВ «Мет-Ком» за січень 2014 року на суму 675000,00грн.;

зобов'язання ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та в інформаційних базах, перелік яких визначений центральним органом Державної податкової служби в Україні, стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 22.04.2014 №1476/04-63-22-03/32351313.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015, у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ «Екомет Плюс» оскаржило їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів ТОВ «Екомет Плюс» зазначає, що позовні вимоги були обґрунтованими і підлягали задоволенню, на це також вказує судова практика у подібних спорах, яку не було досліджено та враховано судом. Як вказує позивач, судами порушено вимоги матеріального та процесуального права, справа розглянута повернево, без врахування всіх обставин.

У свою чергу, відповідач правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2019 розгляд справи у попередньому судовому засіданні призначено на 26.03.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини. 03.04.2014 відповідачем винесено наказ №439 про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Екомет Плюс». Відповідно до зазначеного наказу перевірку підприємства належить розпочати з 10.04.2014.

На підставі наказу винесено направлення від 04.04.2014 № 478/22-03.

Копію наказу та направлення вручено посадовій особі підприємства 10.04.2014, що підтверджується підписом на направленні.

16.04.2014 ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Екомет Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин з ТОВ «Мет-Ком» за січень 2014 року та подальшої реалізації придбаних у вищевказаного підприємства товарів (послуг).

За результатами перевірки складено акт від 22.04.2014 №1476/04-63-22-03/32351313.

Висновками акту встановлені порушення, допущені ТОВ «Екомет Плюс»:

пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 675000,00грн., у тому числі за січень 2014 року у розмірі 675000,00грн.;

пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 2001, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, сформовано податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами, в результаті чого за січень 2014 року завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 675000,00грн., що призвело до заниження позитивного значення між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 675000,00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 №0005061501.

Не погодившись з рішенням податкового органу позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2014 у справі №804/10981/14 адміністративний позов ТОВ «Екомет Плюс» задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 №0005061501. Відповідно до відмітки на постанові судове рішення не набрало законної сили.

Відповідно до витягу з АІС «Податовий блок» «Детальна інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України» відповідачем здійснено коригування показників податкової звітності ТОВ «Екомет Плюс».

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання дій податкового органу протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції вказав, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а лише є носієм доказової бази, крім того за результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення, яке було предметом судового оскарження. Суди дійшли висновку, що у зв'язку відсутністю підстав для визнанням судом протиправними дій податкового органу по проведенню перевірки ТОВ «Екомет Плюс» та не набранням законної сили рішенням суду про скасування податкового повідомлення-рішення, інформація, яка надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних податкового органу.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні на правлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

З огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Крім того, правові норми передбачають, що акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства на підставі якого виноситься податкове повідомлення-рішення, відповідно довідка навпаки про не встановлення фактів.

Таким чином, акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише відображає певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуваний акт не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин, та відповідно дії по складанню вказаного висновку також не порушують права, свободи та інтереси осіб.

Для ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, повинні бути порушені права особи.

У даному випадку, висновок податкового органу викладений у акті перевірки щодо нікчемності укладених правочинів, на який посилається позивач у апеляційній та касаційній скаргах, не несе жодних негативних наслідків для позивача, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України).

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого контролюючим органом коригування, враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "УКРФРІТ" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства "Сільськогосподарська компанія "Зорецвіт" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехноконструкція" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Враховуючи те, що дії відповідача з проведення перевірки не визнані протиправними в установленому порядку шляхом звернення з відповідною позовною вимогою, підстави для виключення з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" інформації, внесеної на підставі акта, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

В межах вимог касаційної скарги, суд не може визнати доводи позивача для скасування рішення судів попередніх інстанцій обґрунтованими.

Верховний Суд приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомет Плюс» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати