Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.10.2018 року у справі №826/24032/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/24032/15

провадження №К/9901/10418/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Данилевич Н.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/24032/15

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщука І.О., суддів: Погрібніченка І.М., Шулежка В.П.) від 12 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Шостака О.О., суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.) від 31 травня 2016 року,

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо складання акту № 17/1 від 30 липня 2015 року про відмову арбітражного керуючого у проведенні позапланової невиїзної перевірки;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 22.09.2015 року, яке оформлене протоколом № 36/09/15;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.10.2015 року № 1956/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), НОМЕР_1, виданого ОСОБА_1»;

- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України про скасування запису про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в акті № 17/1 від 30 липня 2015 року про відмову арбітражного керуючого у проведенні позапланової невиїзної перевірки відображено відомості які не відповідають фактичним обставинам. Також позивач вважає, що наказ Міністерства юстиції України № 1956/5 від 13.10.2015 року та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 22.09.2015 року, яке оформлене протоколом № 36/09/15, є протиправними та такими, що були винесені з порушенням норм чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 12 березня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо складання акту № 17/1 від 30 липня 2015 року про відмову арбітражного керуючого у проведенні позапланової невиїзної перевірки.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 22.09.2015 р., яке оформлене протоколом № 36/09/15.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.10.2015 р. № 1956/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), НОМЕР_1, виданого ОСОБА_1».

Зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України про скасування запису про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачів щодо складання акту від 30.07.2015 № 17/1 про відмову арбітражного керуючого у проведенні позапланової невиїзної перевірки є протиправними. Застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не можна визнати таким, що ґрунтується на встановлених фактах, враховує ступінь вини арбітражного керуючого та вчинених ним дій.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 31 травня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 21 червня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року.

10. У липні 2016 року позивач подав заперечення на касаційну скаргу.

11. 29 січня 2018 року вказана касаційна скарга Міністерства юстиції України надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесенні з порушенням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що при застосуванні до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності Дисциплінарною комісією було враховано ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також раніше застосовані до нього дисциплінарні стягнення.

Б. Доводи позивача у справі

13. У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. 16.07.2015 на підставі листа Міністерства юстиції України від 15.06.2015 №14504-0-33-15/1302 «Щодо перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1» Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області видано доручення №1.1/2.1-03/14 на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого (у строк з 30.07.2015 по 03.08.2015) та посвідчення № 17 про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого.

30.07.2015 Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області було складено акт № 17/1 про відмову арбітражного керуючого в проведенні позапланової перевірки.

На засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), яке оформлене протоколом № 36/09/15 від 22.09.2015 р., було розглянуто подання № 540 від 08.09.2015 р. про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі листа Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 04.08.2015 р. №2.2-11/5/118, та було вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

13.10.2015 Міністерством юстиції України винесено наказ № 1956/5 про анулювання свідоцтва НОМЕР_1 від 21.02.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1.

Вказаний наказ було винесено відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 № 93/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за № 117/22649 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 22.09.2015 № 359 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та, з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 22.09.2015 № 36/09/15.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України

15.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

16.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

17. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII

17.1. Стаття 105. Дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

17.2. Стаття 107. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

17.3. Стаття 108. Дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.

Дисциплінарна комісія складається з семи осіб, три з яких призначаються наказом керівника державного органу з питань банкрутства, а чотири обираються саморегулівними організаціями арбітражних керуючих.

Очолює дисциплінарну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа зазначеного органу.

Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень.

Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п'яти членів комісії.

Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

17.4. Стаття 109. Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:

1) попередження;

2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

17.5. Стаття 112. Підставами для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є:

1) його письмова заява;

2) неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

4) визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або померлим;

5) накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) подання неправдивих відомостей, необхідних для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

7) скасування допуску до державної таємниці за порушення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) законодавства у сфері охорони державної таємниці;

8) його смерть.

У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

17.6. Стаття 113. У разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.

Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Державний орган з питань банкрутства зобов'язаний не пізніше ніж на третій день повідомити арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про припинення його повноважень.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень.

Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.

18. Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5

18.1. Пункт 1.3. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.

18.2. Пункт 2.1. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

18.3. Пункт 2.6. Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання арбітражним керуючим письмової заяви до органу контролю про проведення перевірки за його бажанням;

звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю;

виявлення недостовірності даних, заявлених у документах, поданих арбітражним керуючим для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

неподання або подання не в повному обсязі в установлений строк арбітражним керуючим документів обов'язкової звітності або виявлення недостовірності даних у документах обов'язкової звітності, поданих арбітражним керуючим;

перевірка виконання арбітражним керуючим розпоряджень, виданих за результатами проведення планових чи позапланових перевірок органом контролю;

встановлення Дисциплінарною комісією невідповідності висновків акта перевірки вимогам законодавства, зазначеного в пункті 2.2 цього розділу, та направлення звернення (скарги), що було(а) підставою для проведення відповідної позапланової перевірки, для проведення додаткового контролю;

рішення Дисциплінарної комісії щодо проведення органами контролю додаткового контролю на підставі заяв та скарг, які надійшли на розгляд Дисциплінарної комісії;

виявлення Мін'юстом або територіальним органом з питань банкрутства у процесі реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства ознак невиконання чи неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків;

невиконання арбітражним керуючим вимог рішень (ухвал, постанов) господарського суду у справах про банкрутство.

18.4. Пункт 2.15. Повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності.

18.5. Підпункт 2.15.1 пункту 2.15. У повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, та спосіб їх надання.

18.6. Підпункт 2.15.2 пункту 2.15. Арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.

18.7. Пункт 4.7. При відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки (додаток 5) у двох примірниках та перевірка закінчується в момент встановлення факту відмови.

18.8. Підпункт 4.7.1 пункту 4.7. Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважаються:

відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки;

безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю;

ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим;

безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених цим Порядком, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого.

18.9. Підпункт 4.7.2 пункту 4.7. Відомості, включені до акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, повинні бути підтверджені документально, а відповідні документи є невід'ємною частиною цього акта.

18.10. Підпункт 4.7.3 пункту 4.7. Один примірник акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки вручається арбітражному керуючому або у разі його відсутності не пізніше наступного робочого дня надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом та електронною поштою другий зберігається в органі контролю.

18.11. Підпункт 4.7.4 пункту 4.7. Акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень. Орган контролю протягом трьох робочих днів з дати підписання акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. До цієї пропозиції орган контролю додає акт про відмову з усіма документами, що є його невід'ємною частиною.

18.12. Пункт 7.1. Підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є:

встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей;

вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому;

невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю;

відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки;

грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута);

встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади;

винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

18.13. Пункт 7.4. Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є:

попередження;

позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

18.14. Пункт 7.5. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

18.15. Пункт 7.6. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

18.16. Підпункт 7.6.1 пункту 7.6. На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

18.17. Підпункт 7.6.2 пункту 7.6. На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

19. Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджене наказом Міністерства юстиції України 11.01.2013 № 81/5

19.1. Пункт 24. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.07.2015 Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області було складено акт №17/1 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Так, про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, було повідомлено листом Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 16.07.2015 № 2.2-11/33/100, що підтверджується фіскальним чеком ЖД УДППЗ «Укрпошта» від 17.07.2015 №1001491218827 та роздруківкою електронного поштового відправлення на адресу: arbitr.ur@gmail.com.

У вказаних повідомленнях зазначено про проведення позапланової перевірки у період з 30.07.2015 по 03.08.2015 включно, за адресою: м. Житомир, майдан Соборний, 1, каб. 313 та вказано перелік документів, які необхідно надати на адресу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в строк до 10:00 30.07.2015.

Відповідно до відомостей розміщених на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відправлення вручено адресату особисто 29.07.2015.

Однак, як зазначено відповідачем в акті перевірки, в перший день позапланової невиїзної перевірки - 30.07.2015, арбітражний керуючий ОСОБА_1 не прибув за адресою місцезнаходження відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир, майдан Соборний, 1, каб. 313), належним чином ним не повідомлено про причини відсутності, а також не надано документів, які стосуються предмету перевірки.

З урахуванням наведеного, комісією було встановлено факт відмови арбітражного керуючого ОСОБА_1 в проведенні перевірки, що підтверджується відсутністю арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.07.2015 о 14:25 до відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області прибув гр. ОСОБА_4 та надав лист від 30.07.2015 № 30/07-15 з додатками на 4 арк. в 1 примірнику для спростування порушень, зазначених у скарзі арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 27.04.2015 № 02-8/27 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_1

Проте, надані гр. ОСОБА_4 документи комісія до уваги не взяла з огляду на те, що документи були надані не у визначені органом контролю у повідомленні від 16.07.2015 № 2.2-11/33/100 терміни (до 10:00 30.07.2015), документи надано не у спосіб, встановлений у вказаному повідомленні, а саме - особисто або поштою, серед наданих документів відсутня довіреність, видана арбітражним керуючим ОСОБА_1 на представництво ОСОБА_4 та документи не завірені належним чином.

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо складання акту від 30.07.2015 № 17/1 про відмову арбітражного керуючого у проведенні позапланової невиїзної перевірки є протиправними, оскільки позивач не прибув на засідання комісії у зв'язку з хворобою, а документи були передані ним через гр. ОСОБА_4 та отримані працівником відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_6, про що зроблено відповідну відмітку на супровідному листі № 30/07-15. Разом з цим, суд першої інстанції відхилив посилання відповідачів на те, що документи були доставлені гр. ОСОБА_4 30.07.2015 р. о 14:25 до відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, оскільки точного часу їх отримання матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає вказані висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки судами не було досліджено, якими документами підтверджується неможливість прибуття позивача за адресою Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир, майдан Соборний, 1, каб. 313) у визначені органом контролю у повідомленні від 16.07.2015 № 2.2-11/33/100 терміни (до 10:00 30.07.2015). Крім того, судами залишено поза увагою супровідний лист №30/07-15 від 30.07.2015, який був поданий позивачем разом з позовною заявою (т.1 а.с.17), що містить вказівку на дату та час отримання документів працівником відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_6

Також колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про не відповідність обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення, оскільки судами не було надано оцінку доводам відповідача щодо наявності у позивача дисциплінарних стягнень у вигляді попередження, застосованих рішеннями Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.10.2014 та 23.12.2014.

З урахуванням усього наведеного, висновки судів попередніх інстанцій в цій справі, оскільки під час її розгляду не досліджено всіх доказів, є передчасними.

21. За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

23. Зважаючи на те, що допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому слід дослідити усі обставини і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі №826/24032/15 - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

Н. А. Данилевич