ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

справа № 807/825/17

адміністративне провадження № К/9901/7678/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А. І.,

суддів: Бучик А. Ю., Стеценка С. Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 807/825/17

за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурної інспекції у Закарпатській області (далі - Управління ДАБІ у Закарпатській області, ДАБІ, відповідно), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, прокуратура Закарпатської області, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2018, ухвалене у складі головуючого судді Калинич Я. М. та

постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Пліша М. А., суддів Судової-Хомюк Н. М., Макарика В. Я., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.07.07.2017 до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Закарпатській області Бошота В. В. від 07.10.2016 про скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 20.07.2012 № 128 на об'єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення, прийняте головним інспектором, є незаконним та таким, що порушує права забудовника, оскільки Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698), яким передбачено право скасовувати містобудівні умови та обмеження не може поширюватись на правовідносини, що існували або виникли до набрання ним чинності. Окрім цього, на думку позивача, на упередженість та незаконність рішення головного інспектора вказує також те, що він керувався Порядком № 109 в редакції зі змінами, що внесені пізніше ніж видані позивачу містобудівні умови та обмеження.

2. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 14.11.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
18.02.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог.

3.15.03.2019 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

4. Верховний Суд ухвалою від 22.03.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.06.2019 №775/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від
20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

6. Протоколом розподілу справи від 19.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А. І. - головуючий суддя, судді: Бучик А. Ю., Стеценко С. Г.

7. Ухвалою судді Верховного Суду від 20.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Суди встановили, що 20.07.2012 ОСОБА_1 отримала містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 на об'єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1".

10.08.2012 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за № ЗК 8312138056 "Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1", замовником якої є ОСОБА_1.

Також суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі звернення ОСОБА_2 від
04.08.2016, посадовою особою Управління ДАБІ з метою проведення документальної перевірки до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради скеровано вимогу від 01.09.2016 №1007-1.13/1528 про надання документів, що стосуються видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від
20.07.2012 №128 на об'єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1".

У відповідь на вказану вимогу об'єктом нагляду надано запитувані документи, в результаті розгляду яких головним інспектором будівельного нагляду виявлено ряд порушень вимог містобудівного законодавства під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.07.2012 №128, про що складено довідку про результати документальної перевірки від 19.09.2016.

Враховуючи вказану довідку, керуючись підпунктом 5 пункту 15 Порядку №698, на підставі наказу ДАБІ України від 20.09.2016 №662 та направлення на проведення позапланової перевірки від 03.10.2016 №24-УО/1007п-пл, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування - Бошота В. В. провів позапланову перевірку Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради з питань дотримання вимог містобудівного законодавства під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.07.2012 №128.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.10.2016 №24-УО/1007 та у зв'язку з виявленими порушеннями прийнято оскаржуване рішення від 07.10.2016 про скасування дії містобудівних умов та обмежень від 20.07.2012 №128.

У вказаному акті перевірки зафіксовано незаповнення окремих розділів Містобудівних умов та обмежень відповідно до її форми, наведеної у додатку Порядку № 109.

Вважаючи рішення відповідача про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.07.2012 №128 на об'єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1" протиправним ОСОБА_1 звернулась до суди з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що перевірка проведена у чіткій відповідності з вимогами Порядку №698 та Закону України від
17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law7~), рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Закарпатській області Бошота В. В. від 07.10.2016 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від
20.07.2012 №128 на об'єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1" прийнято законно з чітким дотриманням вимог Порядку №109 та ~law8~.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга позивача мотивована тим, що містобудівні умови та обмеження від 20.07.2012 № 128 видавались на підставі Порядку № 109, в редакції, яка не передбачала вимог щодо зазначення відомостей про створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, а застосування редакції Порядку № 109 діючої на час перевірки суперечить принципу неприпустимості зворотної дії в часі нормативно-правових актів.

11. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 відповідач вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки предметом перевірки, яка проведена з дотриманням процедури, визначеної Порядком № 698, було дотримання Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Порядку № 109; порушення вимог інших нормативно-правових актів, прийнятих після видачі містобудівних умов та обмежень про правомірність скасування яких виник спір у цій справі, що могло б трактуватись як незворотність дії закону в часі, за результатом вказаної перевірки не фіксувались.

12. У письмових поясненнях на зазначену касаційну скаргу Прокуратура Закарпатської області вказує на законність та підставність ухваленого Управлінням ДАБІ у Закарпатській області рішення від 07.10.2016 про скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки № 128 на об'єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1", у зв'язку із чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

14. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Правові та організаційні основи містобудівної визначені ~law9~.

16. Відповідно до ~law10~ забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ~law11~, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування (частини перша, п'ята зазначеної статті).

17. Основними ж складовими вихідних даних, у розумінні ~law12~ є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

18. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (~law13~).

19. За змістом ~law14~ фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

20. Наведеним законодавчим приписам кореспондує ~law15~, якою встановлено, що розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому ~law16~.

21. Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені ~law17~, частинами першою, другою якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 20.05.1999 № 687-XIV). Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина третя цієї ж статті).

22. В свою чергу, за змістом ~law19~, до якої відсилає ~law20~, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР).

23. Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлює стаття 31 Закону №280/97-ВР, підпунктом 9 пункту "а" частини першої якої закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

24. В той же час, підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування визначені ~law22~.

25. Зокрема, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (~law23~).

26. Згідно із ~law24~ містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

27. При цьому вказаною вище нормою визначено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом (~law25~).

28. Колегія суддів наголошує, що наведений у ~law26~ перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.

29. Разом з тим, згідно з положеннями ~law27~ державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

30. ~law28~ визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених ~law29~ повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

31. Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698).

32. Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

33. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції (підпункт 6 пункту 5 Порядку № 698).

34. Пунктом 21 Порядку № 698 визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі та з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти даних та відповідності вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності документів і матеріалів об'єктів нагляду, складених під час виконання ними своїх повноважень.

Документальна перевірка проводиться без виїзду на об'єкт нагляду.

35. Згідно із пунктом 22 Порядку № 698 видання наказу на проведення камеральної або документальної перевірки не потребується.

Камеральні та документальні перевірки проводяться головними інспекторами будівельного нагляду без присутності посадових осіб об'єктів нагляду.

За результатами камеральної та документальної перевірки в разі наявності відомостей про ознаки вчинення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складається довідка за формою згідно з додатком 3, на підставі якої протягом п'яти робочих днів з дня її складення керівником Держархбудінспекції приймається рішення про проведення позапланової перевірки.

36. За результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4 (пункт 23 Порядку № 698).

37. Відповідно до пункту 23 Порядку № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

38. Комплексний аналіз наведених правових норм законодавства дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, наявність або відсутність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, перелік яких є вичерпним, встановлюється на стадії їх надання або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.

39. Скасування ж рішень об'єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку, яка як з'ясовано судами під час розгляду цієї справи, проводилась з дотриманням вимог ~law31~ та Порядку № 698.

40. Щодо суті виявлених під час перевірки порушень, колегія суддів виходить із того, що процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст на момент їх видання визначав Порядок № 109, який затверджений на виконання ~law32~.

41. Відповідно до пункту 1.2. Порядку №109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить відомості щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

42. Пунктом 2.1 Порядку №109 визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

43. Склад та зміст містобудівних умов та обмежень регламентовано розділом ІІІ Порядку № 109, пунктом 3.1 якого визначено, що містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

44. Згідно із пунктом 3.2 Порядку №109 текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".

45. Розділ "Загальні дані" містить: а) назву об'єкта будівництва; б) інформацію про замовникам; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва (пункт 3.3 Порядку №109).

46. Пунктом 3.4 Порядку № 109 визначено, що Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини".

47. Колегія суддів зазначає, що згідно із формою містобудівних умов та обмежень, яка наведена у додатку до Порядку № 109, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки містять певні примітки, в яких випадках зазначається ті чи інші дані, виокремлені дужками, зокрема, за наявності, в залежності від виду забудови.

48. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що у випадку надання містобудівних умов та обмежень як основної складової вихідних даних для проектування об'єкта будівництва у них заповнюються обов'язкові до заповнення розділи містобудівних умов та обмежень, а певні дані (інформація) зазначаються у разі їх наявності.

49. Отже, на думку колегії суддів відсутність зазначення в містобудівних умовах та обмеженнях будь-яких зі встановлених пунктами 3.3,3.4 Порядку №109 даних є самостійною та достатньою підставою для скасування таких містобудівних умов та обмежень.

50. У справі, яка розглядається суди встановили, що під час перевірки Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.07.2012 №128 особою, яка здійснила перевірку було встановлено порушення Порядку №109 - незаповнення всіх обов'язкових до заповнення пунктів, а саме пунктами 3.3 [функціональне призначення земельної ділянки; основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва (пункти 9 та 10 "Загальних даних", відповідно)],
3.4 Порядку №109 [граничнодопустима висота будівель; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустима щільність населення (для житлової забудови); охоронювані зони інженерних комунікацій; вимоги щодо благоустрою (в тому числі щодо відновлення), вимоги щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту благоустрою (пункти 1-3,7,9,11 Розділу "Містобудівні умови та обмеження")].

51. З урахуванням наведеного рішення відповідача від 07.10.2016 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.07.2012 №128 на об'єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1" прийнято законно з дотриманням вимог Порядку №109 та ~law36~, у зв'язку із чим висновки судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог гарантуються на правильному правозастосуванні, тому рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 слід залишити без змін.

52. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі №807/825/17- залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА. І. Рибачук А. Ю. Бучик С. Г. Стеценко