ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 420/998/21

адміністративне провадження № К/9901/27681/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Бевзенка В. М., судді Желєзного І. В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 420/998/21 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сланцеве", Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСМАРТ" про припинення права на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації, скасування містобудівних умов та обмежень за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСМАРТ" на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Димерлія О. О., Танасогло Т. М., Єщенка О. В. від 15 липня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2021 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК Одеської МР, позивач) звернулось до суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі - Департамент Одеської МР, відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сланцеве" (далі - ТОВ "Сланцеве", відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСМАРТ" (далі - ТОВ "УКРСМАРТ", відповідач 3), в якому просило:

- скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва, затверджені наказом Управління архітектури та містобудування Одеської МР від 2 листопада 2018 року № 01-06/226 "Реконструкція нежитлової будівлі гаражу літ. "Б" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою другого поверху над одноповерховою частиною будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані" за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, видані замовнику будівництва - ТОВ "УКРСМАРТ";

- скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту Одеської МР від 14 серпня 2019 року № 01-06/203 "Реконструкція нежитлової будівлі гаражу літ. "В" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою двох поверхів та мансарди без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані" за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, видані замовнику будівництва - ТОВ "УКРСМАРТ";

- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 061191160576 від 26 квітня 2019 року "Реконструкцію нежитлової будівлі гаражу літ. "Б" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою другого поверху над одноповерховою частиною будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані" за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, яке подане ТОВ "УКРСМАРТ".

- припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 061192622074 від 19 вересня 2019 року на "Реконструкцію нежитлової будівлі літ. "В" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою двох поверхів та мансарди без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані", за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, яке подано ТОВ "Сланцеве".

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) № ОД141201070871 від 16 квітня 2020 року "Реконструкцію нежитлової будівлі літ. "В" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою двох поверхів та мансарди без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані", за адресою: м.

Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, яка подана ТОВ "Сланцеве".

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ТОВ "УКРСМАРТ" та ТОВ "Сланцеве" замість реконструкції двох окремих індивідуальних житлових будинків з надбудовою другого поверху без змін геометричних розмірів фундаментів виконують будівельні роботи із нового будівництва, внаслідок чого на час перевірки вже побудовано один чотириповерховий монолітний залізобетонний каркас із заповненням зовнішніх та внутрішніх огороджуючи конструкцій керамічною цеглою і зведення каркасу багатоповерхівки продовжується. Отже, відповідачами проводяться будівельні роботи зі зміною геометричних розмірів фундаментів у плані, що спричинило зміну загальної площі будівель, висотність та їх геометричні параметри.

3. Відтак, позивач зазначає, що ТОВ "УКРСМАРТ" та ТОВ "Сланцеве" внесено недостовірні відомості, які відображено у дозвільних документах, що є підставою вважати об'єкти самочинним будівництвом. Також, на думку позивача, оскаржувані містобудівні умови та обмеження № 01-06-226 від 2 листопада 2018 року, № 01-06/203 від 14 серпня 2019 року видано з порушенням вимог частини 2 статті 5, абзацу 2 частини 3 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав на те, що наміри забудови земельних ділянок за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, а саме: реконструкція нежитлових будівель під індивідуальні житлові будинки з надбудовою в одному будинку другого поверху, а в другому будинку двох поверхів з мансардою, відповідають містобудівної документації на місцевому рівні, що забезпечує дотримання вимог частини 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" під час видачі містобудівних умов та обмежень.

6. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якою пов'язується закінчення будівництва об'єкта містобудування, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію; реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта також вичерпала свою дію; звертаючись до суду з даним адміністративним позовом позивач діяв без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення щодо звернення до суду, оскільки фактично контролюючий орган не здійснював перевірку, не був присутній на об'єкті будівництва, не здійснював обмірів, не отримував від відповідачів жодних документів та пояснень.

7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу Управління ДАБК Одеської МР задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року скасовано та ухвалене нове рішення, яким адміністративний позов Управління ДАБК Одеської МР задоволено.

8. Ухвалюючи постанову про задоволення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що замість реконструкції двох окремих індивідуальних житлових будинків з надбудовою другого поверху без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані літ. "Б " та літ. "В" виконуються будівельні роботи з нового будівництва та на час перевірки побудовано один чотириповерховий монолітний залізобетонний каркас із заповнення зовнішніх та внутрішніх огороджуючи конструкцій керамічною цеглою, що не відповідає відомостям, які зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 19 вересня 2019 року № ОД 061192622074, декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 16 квітня 2020 року № ОД 141201070871 та повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 26 квітня 2019 року № ОД 061191160576.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ТОВ "УКРСМАРТ" звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про самочинність будівництва спірних об'єктів нерухомості є хибним з огляду на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, положень статей 36, 39-1, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

11. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 804/12558/14, від 17 липня 2019 року у справі № 822/714/16, від 24 грудня 2019 року у справі № 822/716/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7847/17, від 21 травня 2020 року у справі № 208/6557/16-а, які, головним чином, полягають у тому, що невиконання органами ДАБК вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, проведення перевірки за відсутності суб'єкта містобудування, призводить до визнання перевірки незаконної та неправомірності актів, ухвалених за наслідком такої перевірки.

12. Крім того, скаржник наголошує на необхідності застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 2 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 5 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 640/10134/19 ("після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об'єкта до самочинного"), від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/879/18 ("відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані сторонами докази, суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом"), від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16495/17 ("будь-який публічний орган має враховувати усі складові принципу верховенства права у своїй діяльності, а необмежена дискреція адміністративного органу є порушенням цього принципу вже сама по собі"), від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 ("правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади").

13. Від голови кооперативу "Правда" надійшло звернення, в якому зазначається, що кооператив є зацікавленою у справі стороною, оскільки останній представляє інтереси мешканців розташованих поруч з об'єктами будівництва садиб. Зазначає, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року кооперативу було відмовлено у залученні його до справи як третьої особи, з огляду на що просить врахувати його позицію, відповідно до якої вважає законним та обґрунтованим постанову суду апеляційної інстанції; зазначає, що будівництво об'єктів за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1 є самочинним, оскільки здійснюється на земельній ділянці, невідведеній для цілей будівництва багатоквартирних будинків, адже земельна ділянка має призначення для садибної забудови.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. Касаційну скаргу до суду подано 27 липня 2021 року.

15. Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/998/21, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "УКРСМАРТ".

16. Від ТОВ "УКРСМАРТ" надійшло клопотання про зупинення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року до закінчення розгляду справи у касаційному порядку, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що наказом Управлінням архітектури та містобудування Одеської МР від 2 листопада 2018 року № 01-06/226 затверджено містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 для реконструкції нежитлової будівлі гаражу літ. "Б" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою другого поверху над одноповерховою частиною будівлі без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані.

18.25 квітня 2019 року ТОВ "УКРСМАРТ" подано до Управління ДАБК Одеської МР повідомлення про початок будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (вх. № 01-16/912д/д) зареєстроване за № ОД 061191160576 від 26 квітня 2019 року на "Реконструкцію житлової будівлі літ. "Б" під індивідуальний, житловий будинок з надбудовою другого поверху над одноповерховою частиною будівлі, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані" за адресою: м. Одеса, Київської район, вул. Фонтанська дорога, 64/1, в якому зазначені, зокрема наступні відомості:

19. Замовник будівництва - ТОВ "УКРСМАРТ";

Вид будівництва - реконструкція;

Експертиза проєкту проведена ТОВ "Українська будівельно-технічна експертиза";

Дані щодо користування земельної ділянки не вказано на підставі пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року;

Загальна площа об'єкта відповідно до проектної документації - 259,7 кв. м.

20. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської МР № 01-06/226 від 2 листопада 2018 року.

21. Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської МР від 14 серпня 2019 року № 01-06/203 затверджено містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 для реконструкції нежитлової будівлі гаражу літ. "В" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою двох поверхів та мансарди без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані.

22. ТОВ "УКРСМАРТ" 18 вересня 2019 року подано до Управління ДАБК Одеської МР повідомлення про початок будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (вх. № 01-16/2100д/д) зареєстроване за № ОД061192622074 від 19 вересня 2019 року на "Реконструкцію житлової будівлі літ. "В" під індивідуальний, житловий будинок з надбудовою двох поверхів та мансарди, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані" за адресою: м. Одеса, Київської район, вул. Фонтанська дорога, 64/1, в якому зазначені, зокрема, наступні відомості:

23. Замовник будівництва - ТОВ "Сланцеве";

Вид будівництва - реконструкція;

Експертиза проєкту проведена ТОВ "Перша приватна експертиза";

Дані щодо користування земельної ділянки не вказано на підставі пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року;

Загальна площа об'єкта відповідно до проєктної документації - 700,78 кв. м;

24. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської МР № 01-06/203 від 14 серпня 2019 року.

25. У подальшому, 16 квітня 2020 року ТОВ "Сланцеве" подано до Управління ДАБК Одеської МР декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (вх. № 01-16/665д/д), яка зареєстрована 16 квітня 2020 року за № ОД141201070871.

26. Зі змісту вказаної декларації судами встановлено наступне:

Інформація про об'єкт - реконструкція нежитлової будівлі літ. "В", під індивідуальний будинок з надбудовою двох поверхів та мансарди без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: Одеська область, м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1, код об'єкта 1110.3;

Інформація про замовника - ТОВ "Сланцеве";

Інформація про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду ОСОБА_1;

Інформація про генерального підрядника та інформація про осіб, відповідальних за виконання робіт - ТОВ "Сланцеве";

Інформація про генерального проєктувальника - МПП "Рубікон+";

Інформація про проєктну документацію: проєкт "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "В" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою двох поверхів та мансарди, без змін геометричних розмірів фундаментів в плані" за адресою: м.

Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1, затверджений наказом директором ТОВ "Сланцеве" № 2П від 30 серпня 2019 року; ТОВ "Перша приватне експертиза"; експертний звіт № 29-08/19/а від 29 серпня 2019 року: документація розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування з дотриманням вимог міцності надійності та довговічності об'єкта будівництва;

Інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт: повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 19 вересня 2019 року № ОД 061192622074.

27. Місце розташування об'єкта: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1.

Дата початку будівництва - 19 вересня 2019 року;

Дата закінчення будівництва - 31 березня 2019 року;

Інформація про проведену технічну інвентаризацію об'єкта: ОСОБА_2, технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами. Інвентаризаційна справа б/н від 30 березня 2020 року.

28. Техніко-економічні показники об'єкта:

несучі конструкції - фундамент з/бет. ; стіни - череп. цегла; перекриття - з/бет. ;

огороджувальні конструкції - стіни - череп. цегла, перекриття - з/бет., покрівля - мет. череп. ;

фасади - цегла.

29. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів, нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна житлові будинки літ. "Б " та "В" належить на праві власності ТОВ "УКРСМАРТ", підстава реєстрації права власності:

протокол № 2 від 15 травня 2018 року, видавник: ТОВ "УКРСМАРТ";

акт оцінки вартості та приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ "УКРСМАРТ", серія та номер: б/н від 15 травня 2018 року;

акт оцінки вартості та приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ "УКРСМАРТ", серія та номер: б/н, виданий 15 травня 2018 року;

акт оцінки вартості та приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ "УКРСМАРТ", серія та номер: б/н від 15 травня 2018 року;

технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22 квітня 2020 року, видавник: ТОВ "БУДЕКСПЕРТ-Т";

декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ОД14120Ю70871, виданий 16 квітня 2020 року, видавник: Управління ДАБК Одеської МР.

30. Посадовими особами Управління ДАБК Одеської МР із залученням представника Київської районної адміністрації Одеської МР, Департаменту комунальної власності Одеської МР, Департаменту архітектури та містобудування Одеської МР, проведено комісійне обстеження за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 64/1, за результатом якого складено акт від 6 січня 2020 року.

31. Судами попередніх інстанцій з цього акта з'ясовано, що під час виїзду на місце візуально встановлено, що виконуються будівельні роботи з будівництва монолітно-каркасних залізобетонних будівель, цільове призначення будівель, ймовірно, виходячи з рекламного забезпечення - багатоквартирні будинки. На момент обстеження виконано будівництво 2х будівель, а саме - перша будівля виконано будівництва монолітного каркасного перекриття четвертого поверху, також виконані стінові огородження першого та другого поверхів з керамічного каменю.

Друга будівля - на момент обстеження виконані будівельні роботи з будівництва перекриття четвертого поверху та встановлено опалубку для улаштування монолітних залізобетонних колон п'ятого поверху. На будівельному майданчику працює будівельна техніка, а саме баштовий кран та знаходяться будівельники.

32. У зв'язку з виявленням факту подання відповідачами недостовірних даних у вищевказаних повідомленнях та декларації, керуючись частиною 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

34. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

35. Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

36. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

37. Крім того стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

38. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

39. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

41. Основним доводом касаційної скарги є неправильне застосування судом апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування статей 36, 39-1, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зроблено неправильний висновок про наявність підстав вважати об'єкт будівництва самочинним.

42. При цьому, колегія суддів ураховує, що суди попередніх інстанцій у цій справі встановлювали: 1) правомірність виданих містобудівних умов та обмежень та наявність/відсутність правових підстав для скасування 2) правомірність набуття права на виконання будівельних робіт на підставі поданих повідомлень про початок виконання будівельних робіт та 3) правомірність реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

43. Так, щодо першого пункту колегія суддів зазначає наступне.

44. Відповідно до частин 1 та 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

45. Згідно з частиною п'ятою статті 26 цього ж Закону проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у наступному порядку:

отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 Закону, її експертизи;

затвердження проектної документації;

виконання підготовчих та будівельних робіт;

прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

46. Частиною 1 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

47. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження - документ, в якому зазначено комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, що стосуються поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будівель та споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

48. Частиною 3 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

49. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

50. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

51. Згідно з частиною 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

52. Цей перелік є вичерпний.

53. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт.

Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючій містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об'єкту.

54. При цьому підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень можуть бути виключно подання замовником будівництва неповного пакету документів, виявлення недостовірних даних, наведених у поданих документах, або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не заперечується факт подання ТОВ "УКРСМАРТ" для отримання містобудівних умов та обмежень повного пакету документів.

56. Водночас позивачем стверджується саме невідповідність намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні як підстави для скасування містобудівних умов та обмежень у судовому порядку.

57. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

58. Частиною 8 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

59. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

59. Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

60. Згідно з частинами першою та другою статті 18 цього ж Закону план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

61. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

62. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що відповідно до Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25 березня 2015 року № 6489-VІ, земельна ділянка за адресою: Фонтанська дорога, 64/1, розташована на території одноквартирної (садибної та блокованої) житлової забудови.

63. Згідно з Планом зонування території м. Одеси (зонінг), затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19 жовтня 2016 року № 1316-VІІ, вказана земельна ділянка розташована в зоні садибної житлової забудови (Ж-1), з переважним видом використання - розміщення садибної забудови, одноквартирних житлових будинків с земельними ділянками та блокованих одно-двоквартирних житлових будинків.

64. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наміри забудови земельних ділянок за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, а саме: реконструкція нежитлових будівель під індивідуальні житлові будинки з надбудовою в одному будинку другого поверху, а в другому будинку двох поверхів з мансардою, відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

65. Водночас, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги висновки Управління ДАБК Одеської МР, яке за наслідками проведення обстеження об'єктів містобудування, розташованого за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, дійшло висновку про виконання робіт з будівництва монолітно-каркасних залізобетонних будівель, цільове призначення будівель, ймовірно, виходячи з рекламного забезпечення, багатоквартирні будинки.

66. На цій підставі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

67. Колегія суддів у даному випадку вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, оскільки вони мотивовані посиланням на відповідні докази (технічній документації на будівництво, повідомленнях про початок виконання будівельних робіт) у той час, як висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на припущеннях. Зокрема, припущення Управління ДАБК Одеської МР про те, що за фактом здійснюється будівництво багатоквартирного будинку, зроблено за наслідком візуального обстеження об'єкта, хоча статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідний факт можливо встановити у результаті проведення державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому порядку.

68. Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

69. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

70. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

71. Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

72. Пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553), встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проєктної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проєктною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

73. Порядком № 553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

74. Згідно з пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

75. Відповідно до пунктів 16,17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

76. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (припис).

77. Колегія суддів також враховує, що Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 804/12558/14, від 17 липня 2019 року у справі № 822/714/16, від 24 грудня 2019 року у справі № 822/716/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7847/17, від 21 травня 2020 року у справі № 208/6557/16-а, вже висловлювалась позиція, відповідно до якої невиконання органами ДАБК вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, проведення перевірки за відсутності суб'єкта містобудування, призводить до визнання перевірки незаконної та неправомірності актів, ухвалених за наслідком такої перевірки.

78. Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, позивачем не проводилась перевірка на об'єктах будівництва з реконструкції нежитлових будівель гаражів літ. "Б " та літ "В" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, а висновки щодо будівництва багатоквартирного будинку зроблені на підставі візуального обстеження території, без проведення необхідних замірів, розрахунків, перевірки проектної та технічної документації.

79. Зазначене підтверджує висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність правових підстав для скасування оскаржуваних містобудівних умов та обмежень.

80. Цей висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/879/18, відповідно до якої відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані сторонами докази, суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

81. З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме - статті 29, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та порушив норми процесуального права - статті 72, 73, 74, 75, 76, 77 КАС України, мотивуючи своє рішення на припущеннях, а не на фактичних обставинах справи, встановлених на підставі допустимих, достатніх та належних доказів.

82. Розглядаючи цю справу у касаційному порядку у частині недотримання позивачем встановленої процедури проведення державного архітектурно-будівельного контролю, колегія суддів враховує, що згідно зі ~law36~ від 16.09.2014) зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та доброго (належного) врядування, прав людини та основоположних свобод відносяться до головних ціннісних орієнтирів для взаємовідносин між Сторонами

83. Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов'язок суб'єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним "маркером" того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину 2 статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

84. Колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у контексті дотримання принципу належного урядування.

85. Зокрема, у рішенні у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків (заява № 29979/04, пункт 70).

86. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).

87. У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб'єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

88. Колегія суддів у цій справі також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права - це панування права в суспільстві.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

89. Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3,5,6,8,19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв'язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов'язують наділених державною владою суб'єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

90. Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб'єктом владних повноважень, такі суб'єкти зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

91. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

92. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16495/17, від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18, від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19, від 19 серпня 2021 року у справі № 464/7343/17, від 21 вересня 2021 року у справі № 420/4649/19.

93. Враховуючи вищезазначене та на підставі статті 352 КАС України, суд доходить висновку, що у частині позовних вимог про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказами Управління архітектури та містобудування Одеської МР від 2 листопада 2018 року № 01-06/226 та від 14 серпня 2019 року № 01-06/203 постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати та залишити у цій частині у силі рішення суду першої інстанції.

94. Стосовно іншої частини позовних вимог, а саме - наявності правових підстав для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, колегія суддів зазначає наступне.

95. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент звернення позивача із позовом до суду) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

96. Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

97. З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов'язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). При цьому реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

98. Частиною 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

99. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 466), відповідно до пункту 3 якого визначено, що надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

100. Пунктом 5 Порядку № 466 визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

101. Згідно з пунктом 7 Порядку № 466 реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

102. Абзацами шостим-десятим пункту 15 Порядку № 466 передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет;

отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;

встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

103. Системний аналіз наведених правових норма дає підстави зробити висновок про те, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об'єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

104. При цьому наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларацій, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

105. Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 814/1914/16, від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 695/3442/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 826/9275/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 522/6212/17, від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17.

106. Отже, для правильного вирішення цієї справи у частині, що стосується скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, суди мали встановити, чи належать об'єкти будівництва до самочинних, тобто, чи здійснюється: 1) будівництво на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

107. Натомість, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про скасування права на початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, виходив з того, що здійснюючи реконструкцію нежитлових будівель літ. "Б " та літ. "В" під індивідуальні житлові будинки з надбудовою забудовниками значно збільшено площу об'єкта нерухомості, що, за висновком суду, свідчить про самочинність будівництва.

108. Проте, суд апеляційної інстанції не врахував, що збільшення площі об'єкта будівництва можливе за рахунок надбудови другого поверху та мансарди, про що було заявлено у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт.

109. При цьому суд першої інстанції не досліджував питання про наявність підстав вважати об'єкти самочинним будівництвом, обмежившись тим, що ТОВ "УКРСМАРТ" зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 64/1 літ. "Б " та літ. "В", а тому, за висновком суду першої інстанції, акти індивідуальної дії, на підставі яких здійснена реконструкція будівель та які стали підставою для державної реєстрації права власності, вичерпали свою дію.

110. Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції такі висновки Одеського окружного адміністративного суду не відповідають встановленим обставинам справи, оскільки за ТОВ "УКРСМАРТ" зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості, які існували до початку здійснення реконструкції, тобто таке право власності зареєстроване не на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

111. З огляду на це, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника та суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, що міститься у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 2 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 5 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 640/10134/19, відповідно до якої після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об'єкта до самочинного.

112. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення у частині позовної вимоги про скасування реєстрації прав на виконання будівельних робіт, набутих на підставі повідомлень про початок виконання будівельних робіт № ОД 061191160576 від 26 квітня 2019 року та № ОД 061192622074 від 19 вересня 2019 року, а також декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ОД141201070871 від 16 квітня 2020 року, на підставі неповного встановлення обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

113. Зокрема, для встановлення наявності або відсутності правових підстав для скасування вищезазначених актів індивідуальної дії, суди повинні були встановити, чи мають об'єкти реконструкції ознаки самочинного будівництва.

114. У даному випадку суди не встановили та не перевірили: 1) чи здійснюється реконструкція з виходом за межі фундаментів нежитлових будівель та, якщо має місце вихід за межі фундаменту, чи здійснюється будівництво на земельній ділянці, невідведеній у власність чи користування; 2) чи здійснюється будівництво за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту.

115. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені всі обставини справи, які мають важливе значення для її правильного вирішення.

116. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

117. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

118. Разом з тим, неповне з'ясування обставин у справі, недослідження всіх наявних в справі доказів, ненадання їм належної правової оцінки є ознакою порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та недотримання в процесі винесення рішень норм процесуального права, що є підставою для їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

119. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

120. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати; у частині позовних вимог про відмову у скасуванні містобудівних умов та обмежень - залишити у силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року; в іншій частині - справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

121. Під час нового розгляд суди мають взяти до уваги викладені у цій постанові висновки, розглянути справу за правилами, визначеними статтею 264 КАС України, надати правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, перевірити наявність/відсутність підстав для скасування права на початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації та прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає засадам ефективності судового захисту.

122. Крім того, суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити, відповідно, всі обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування. У разі необхідності суд може зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

123. Оскільки колегія суддів направляє у частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 352, 353, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСМАРТ" задовольнити частково.

Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року скасувати.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у частині відмови у задоволені позову про скасування містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 2 листопада 2018 року № 01-06/226 "Реконструкція нежитлової будівлі гаражу літ. "Б" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою другого поверху над одноповерховою частиною будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані" за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, виданих замовнику будівництва - ТОВ "УКРСМАРТ", та скасування містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва, затверджених наказом Департаменту Одеської міської ради від 14 серпня 2019 року № 01-06/203 "Реконструкція нежитлової будівлі гаражу літ. "В" під індивідуальний житловий будинок з надбудовою двох поверхів та мансарди без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані" за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, виданих замовнику будівництва - ТОВ "УКРСМАРТ" залишити у силі.

В іншій частині справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сланцеве ", Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСМАРТ" про припинення права на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації, скасування містобудівних умов та обмежень направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Я. О. Берназюк

Судді: В. М. Бевзенко

І. В. Желєзний