ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

22 листопада 2019 року

справа №461/5908/18

адміністративне провадження №К/9901/14417/19

Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого судді - Ханової Р. Ф.,

суддів Бевзенка В. М., Калашнікової О. В., Коваленко Н. В., Олендера І. Я., Рибачука А. І., Смоковича М. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 (постановлену у складі колегії суддів Макарика В. Я., Большакової О. О., Глушка І. В. )

у справі №461/5908/18

за позовом ОСОБА_1

до Львівської митниці ДФС

про визнання дій протиправними та скасування постанови про порушення митних правил,

УСТАНОВИЛ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова із позовною заявою до Львівської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправними дії в. о. заступника начальника Львівської митниці ДФС України Кисловського С. А. в частині винесення постанови у справі про порушення митних правил №3802/20900/17 від
04.09.2017; визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3802/20900/17 від 04.09.2017, якою громадянина Німеччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 481 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

2.10.01.2019 Галицький районний суд м. Львова прийняв рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовив.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

4. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційна скарга подана з пропуском 10-тиденного строку, передбаченого статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив ухвалу від 22.03.2019, якою залишив апеляційну скаргу позивача без руху, надавши йому 10 днів з дня її вручення вказати поважні підстави пропуску зазначеного строку. При цьому, визнав неповажними підстави зазначені в клопотанні про поновлення цього строку.

5.15.04.2019 від позивача до суду апеляційної інстанції надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

6.18.04.2019 суд апеляційної інстанції постановив ухвалу, якою вдруге визнав вказані в заяві підстави для поновлення пропущеного строку неповажними і відмовив у відкритті апеляційного провадження.

7.20.05.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019.

8.11.06.2019 Верховний Суд ухвалою відкрив провадження за касаційною скаргою позивача, витребував справу №461/5908/18 з суду першої інстанції.

9.01.08.2019 справа №461/5908/18 надійшла на адресу Верховного Суду

10.05.11.2019 Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги позивача за результатами аналізу положень статей 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, врахувавши проведення розгляду справи судом першої інстанції за відсутності сторін, дійшов висновку, що застосування порядку обчислення строку на апеляційне оскарження з моменту проголошення є порушенням прав позивача на апеляційне оскарження, оскільки він не був присутній під час проголошення судового рішення, і про прийняте судове рішення дізнався лише після його отримання.

При цьому, Суд встановив, що дані висновки є відмінними від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначених у постанові від 24.07.2018 по справі №211/797/18 (2-а/211/84/18), провадження - К/9901/56240/18, яка розглядалась колегію суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, в зв'язку з чим, дана справа передана на розгляд об'єднаної палати відповідно до вимог частини 2 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на головуючого суддю Ханову Р. Ф., суддів: Бевзенка В. М., Калашнікову О. В., Коваленко Н. В., Олендера І. Я., Рибачука А. І., Смоковича М. І.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі об'єднаної палати від 11.11.2019 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

13. В касаційній скарзі позивач зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 та передати справу до цього суду для продовження розгляду.

14. Посилаючись на положення статей 1, 3, 8, 19, 22, 55, 92, 129 Конституції України, абзац п'ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002, статей 251, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач наголошує на забезпеченні державою права на апеляційний перегляд справи, вказує, що право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя тощо. Позивач зазначає, що безпосередньої участі або участі через свого законного представника у розгляді справи не приймав та не був присутнім під час проголошення рішення у справі
10.01.2019, а повний текст рішення отримав 24.01.2019, після чого 01.02.2019 в межах десятиденного строку, встановленого частиною 4 статті 286 КАС України, оскаржив це рішення в апеляційному порядку.

15. Відзив на касаційну скаргу позивача податковий орган Суду не надав, що не перешкоджає касаційному перегляду цієї ухвали.

ІІІ. Нормативне регулювання

16. Завданням адміністративного судочинства в силу частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

17. Відповідно до частин 1 -4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1 -4 статті 242 КАС України.

18. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

19. Згідно з частиною 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 293 КАС України.

20. Статтею 295 КАС України визначено таке:

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Статтею 295 КАС України.

21. Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

22. За правилом пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

23. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

24. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Згідно з цією статтею:

1. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

2. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

3. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

4. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

5. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

6. Якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.

25. При цьому за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтею 271 КАС України, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

26. У цій справі, яка є справою з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, позивач 01.02.2019 подав апеляційну скаргу на рішення суду від 10.01.2019, копію якого отримав
25.01.2019.

27. Восьмий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 286 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

28. Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина 4 якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

29. Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 3 статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

30. Розгляд справи судом першої інстанції здійснювався у відсутності сторін, за результатами якого проголошено вступну на резолютивну частину. Повний текст судового рішення позивачем отримано 25.01.2019, а тому, Суд приходить до висновку, що початок відліку строку на апеляційне оскарження розпочинається з
26.01.2019 відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з дня отримання повного судового рішення. Апеляційна скарга подана засобами поштового зв'язку 01.02.2019, тобто в межах 10-денного строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. У цьому випадку застосування порядку обчислення строку на апеляційне оскарження з моменту проголошення є порушенням прав позивача на апеляційне оскарження, оскільки він не був присутній під час проголошення судового рішення, і про прийняте судове рішення дізнався лише після його отримання.

31. Доступність права на оскарження у зв'язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України" Суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. У справі "Зубак проти Хорватії" ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Таким чином, ЄСПЛ роз'яснив, що положення ст. 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

32. Згідно частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

33. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

34. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 3, 242, 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 скасувати.

Справу №461/5908/18 направити для продовження розгляду до Восьмого окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді В. М. Бевзенко

О. В. Калашнікова

Н. В. Коваленко

І. Я. Олендер

А. І. Рибачук

М. І. Смокович