Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.09.2020 року у справі №822/1584/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 822/1584/16

адміністративне провадження № К/9901/23313/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Смоковича М. І., Шевцової Н. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування наказів, третя особа - Хмельницьке РВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року (головуючий суддя - Боровицький О. А., судді: Матохнюк Д. Б. Сапальова Т. В. ).

І. Суть спору

В серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - відповідач, скаржник, ГУНП в Хмельницькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Хмельницьке РВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області (далі - третя особа, Хмельницьке РВП), в якому просив:

- скасувати накази головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №462 від 11.05.2016 та №210 від 15.07.2016 в частині звільнення позивача зі служби в поліції;

- поновити з 25.06.2016 на службі в поліції на посаді старшого інспектора чергового Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького відділу поліції головного управління Національної поліції в Хмельницькій області;

- стягнути з головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на користь позивача грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу;

- звернути до негайного виконання постанову суду у цій справі в частині поновлення позивача на посаді та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

РІШЕННЯ

СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Хмельницького РВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказів №462 від
11.05.2016 року та №210 від 15.07.2016 року - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що приводом для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення слугувало грубе порушення службової дисципліни та вчинення проступку, який порочить працівника ОВС. Суд звернув увагу на те, що ОСОБА_1 за час служби не заохочувався, 9 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, має діюче дисциплінарне стягнення "сувора догана", по службі характеризується негативно. Отже, як вже зазначалося позивач мав дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, на шлях виправлення не став та не змінив свого ставлення до несення служби, його за зазначені порушення та підрив авторитету органів поліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності, передбаченої ст. 12 Дисциплінарного статуту, з врахуванням вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту відповідачем правомірно. Суд також не взяв до уваги доводи позивача про те, що під час несення служби алкоголю не вживав, оскільки зазначене спростовується добровільною перевіркою на приладі "Драгер", яким встановлено вміст алкоголю у ОСОБА_1 1,4 °/оо та матеріалами службового розслідування.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

РІШЕННЯ

СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Хмельницького РВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказів скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Скасовано накази Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №462 від 11.05.2016 року та №210 від 15.07.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора чергового Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з
25.06.2016 року.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з
25.06.2016 року по 14.12.2016 року.

Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року, заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року - задоволено.

Виправлено описку, допущену в резолютивній частині постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, а саме: абзац 5 викласти в новій редакції: "поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора чергового Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з
25.06.2016 року".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що єдиним документом, який дозволяє працівникам поліції застосовувати спеціальні технічні засоби (в даному випадку алкотест "Драгер") - це Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/27858 (далі - Інструкція №1452/27858) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України. Колегія суддів також зазначає, що дане освідування при допомозі алкотеста "Драгер" було проведено без дотримання вимог вищевказаної Інструкції. Тому застосування працівниками поліції спеціального технічного засобу алкотест "Драгер" проводилось безпідставно, а тому не може нести жодних правових наслідків для позивача. Крім того, враховуючи незгоду позивача з результатами огляду, наступний підлягав проведенню в найближчому закладі охорони здоров'я. Однак, зазначений огляд в медичному закладі не проводився, акт відмови позивача від такого огляду належним чином не оформлявся. Про незгоду позивача з результатами огляду, свідчить відсутність його підпису на результатах тестування на алкоголь. Крім того, огляд проводиться в присутності двох свідків, якими не могли бути працівники поліції, що не було враховано відповідачем. Крім того, колегія суддів звернула увагу на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування. Так, як вбачається з матеріалів справи, зазначений висновок службового розслідування був затверджений без письмових пояснень позивача відібраних під час службового розслідування. В межах службового розслідування з 10.05.2016 року по 11.05.2016 року відібрано лише одне пояснення - заступника начальника СУ ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_2. Таким чином, колегія суддів зазначила, щодо відсутності службового розслідування як такого, адже всі письмові докази, які є в матеріалах службового розслідування, датовані 07.05.2016. Враховуючи те, що пояснення у позивача в межах службового розслідування не відбиралися, колегія суддів дійшла висновку, що не може бути затвердженим службове розслідування без відібрання пояснень під час його безпосереднього проведення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

04 січня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області вказує на те, що Інструкція №1452/27858 регулює порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у водіїв транспортних засобів, проте в даному випадку, позивач вчинив дисциплінарний проступок як посадова особа органу державної влади, а не адміністративне правопорушення як водій транспортного засобу у зв'язку з чим посилання суду апеляційної інстанції на вказану Інструкцію є безпідставним. Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, на думку скаржника, ОСОБА_1 добровільно погодився пройти перевірку за допомогою приладу "Драгер", а від проходження медичного огляду відмовився, що підтверджено показами свідків, допитаних в судовому засіданні. Разом з цим, ані Дисциплінарним статутом ОВС, ані Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в ОВС № 230 не забороняється застосовувати будь - які технічні засоби для встановлення обставин вчинення поліцейськими дисциплінарних проступків, в тому числі і прилад "Драгер" для встановлення факту алкогольного сп'яніння поліцейських під час несення ними служби. Скаржник також стверджує, що Інструкцією № 230 не визначено терміни відібрання пояснень у особи, яка вчинила дисциплінарний проступок, у зв'язку з чим у позивача та інших осіб, які являються свідками даної події пояснення були відібрані до видання наказу про призначення службового розслідування. ГУНП в Хмельницькій області наголошує на тому, що перебування позивачем на службі в добовому наряді на посаді старшого інспектора - чергового, який першим зустрічає людей, котрі звертаються у поліцію за допомогою, в стані алкогольного сп'яніння не лише дискредитує діяльність поліції, підриває її авторитет і негативно впливає на думку громадян, але й свідчить про його недисциплінованість та ігнорування ним Дисциплінарного статуту та Правил поведінки та професійної етики. Ще одними підтвердженням порушення службової дисципліни скаржник вважає також і те, що позивач, будучи обізнаним, що його помічник ОСОБА_3 також вживав алкогольні напої, не доповів про даний факт своєму безпосередньому начальникові.

27 лютого 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло заперечення ОСОБА_1, в якому позивач вважає подану касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення. Просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 лютого 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, в органах внутрішніх справ України працює з січня 2007 року. На момент винесення оскаржуваного наказу позивач працював атестованим працівником - старшим інспектором - черговим Хмельницького РВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області.

07.05.2016 до ГУНП в Хмельницькій області від управління внутрішньої безпеки в Хмельницькій області ДВБ НПУ надійшло подання про усунення порушень службової дисципліни за №529/42-22/01-2016, в якому вказано, що працівниками УВБ в Хмельницькій ласті ДВБ НП України, відповідно до вимог наказу НП України від
11.04.2016 року №305,07.05.2016 здійснено перевірку несення служби добовим нарядом та слідчо-оперативною групою Хмельницького районного відділення Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області.

Під час проведення вказаних заходів виявлено факт перебування в добовому наряді старшого інспектора-чергового Хмельницького РВП майора поліції ОСОБА_1 та помічника оперативного чергового того ж відділення старшого сержанта поліції ОСОБА_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Добровільною перевіркою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на приладі "Драгер" встановлено вміст алкоголю 1,4 °/оо та 1,17 °/оо відповідно.

На підставі вказаного, керуючись п.8 розділу IV Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції, затвердженого наказом Голови НПУ від
09.11.2015 №83, п.3 наказу НП України від 11.04.2016 №305, УВБ в Хмельницькій області пропонувало, зокрема, провести службове розслідування за вказаним фактом, вжити заходів дисциплінарного впливу до винних працівників поліції Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області та їх керівників, усунути причини та умови порушень, посилити контроль за дотриманням працівниками поліції службової дисципліни.

Відповідно до пунктів 2.1,2.2 та 2.5 Інструкції №230 вказане являлося підставою для проведення службового розслідування.

Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту та п. 2.6 Інструкції №230 т. в. о. начальника ГУНП в Хмельницькій області видано наказ №458 від 10.05.2016 "Про призначення службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівниками поліції Хмельницького відділення Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області", яким відповідно призначено службове розслідування, проведення якого доручено працівникам УКЗ ГУНП в Хмельницькій області.

Висновком службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівниками поліції Хмельницького РВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області №108/16 від 11.05.2016, який затверджений т. в. о. начальника ГУНП Хмельницькій області генералом поліції третього рангу встановлено, що згідно книги розстановки нарядів Хмельницького РВП від 23.04.2016 №71 в добовий наряд з 08.00 год. 06.05.2016 до 08.00 год. 07.05.2016 оперативним черговим заступив старший інспектор-черговий Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, освіта вища юридична, в ОВС з 24.01.2007, в займаній посаді з
15.03.2016, за час служби не заохочувався, 9 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, має діюче дисциплінарне стягнення "сувора догана", оголошена 18.07.2015 наказом Віньковецького РВ №138, по службі характеризується негативно.

07.05.2016 в 00.30 год. працівники Управління ВБ в Хмельницькій області під час перевірки несення служби добовими нарядами підрозділів поліції Хмельницького гарнізону застали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час вживання їжі та спиртних напоїв.

В поясненнях ОСОБА_1 заперечив факт вживання спиртних напоїв, а ОСОБА_3 вказав, що під час вечері вжив 100 гр. горілки із сіллю, оскільки болів шлунок.

Згідно результатів освідування на стан алкогольного сп'яніння, проведеного
07.05.2016 приладом "Драгер" у ОСОБА_1 вміст алкоголю становив 1,4 °/оо.

Отже з огляду на матеріали службового розслідування, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 допустили грубі порушення ряду наказів та вказівок МВС України та Національної поліції України, які регламентують службову діяльність поліцейських.

Даним службовим розслідуванням підтверджено факт вживання працівниками поліції Хмельницького РВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області спиртних напоїв під час несення служби, у зв'язку з чим рекомендовано т. в. о. начальника ГУНП в Хмельницькій області за невиконання службової дисципліни, яке виразилось у грубому порушенні вимог Закону України від 22.02.2006 № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", наказу МВС України від
22.02.2012 №155 "Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України", а саме вживання під час несення служби у добовому наряді та перебування в стані алкогольного сп'яніння, на старшого інспектора - чергового Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.

Із вказаним висновком службового розслідування погодився т. в. о. начальника ГУНП генерал поліції третього рангу, відповідно затвердивши його, та у відповідності до ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту видано наказ ГУНП від 11.05.2016 №462 "Про порушення службової та виконавської дисципліни окремими працівниками поліції Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області", згідно якого на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України.

Таким чином, реалізуючи наказ ГУНП від 11.05.2016 №462 "Про порушення службової та виконавської дисципліни окремими працівниками поліції Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області", яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення, видано наказ "По особовому складу" від 11.05.2016 №75 о/с, яким відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора-чергового Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП, з 11 травня 2016 року, з виплатою компенсації за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у 2016 році терміном 10 діб. Підстава: наказ ГУНП від 11.05.2016 №462.

Однак, в подальшому, у зв'язку із наданням позивачем до ГУНП в Хмельницькій області довідок про тимчасову непрацездатність від 26.05.2016 №117967, від
09.06.2016 №000025, від 10.06.2016 АДЗ №2444484 та від 17.06.2016 №000154 внесено зміни до наказу ГУНП від 11.05.2016 №75 о/с, відповідними наказами від
21.06.2016 №124 о/с та від 15.07.2016 №210 і остаточно перенесено дату його звільнення на 25 червня 2016 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункти 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію": поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Частини 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію": у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частина 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію": особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію": поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пункт 4 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію": до приведення законодавства України у відповідність із Частина 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію": особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки" акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить Частина 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію": особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

Пункт 9 розділу 2 Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію"": до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).

Стаття 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут): службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту: дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Стаття 5 Дисциплінарного статуту: за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Стаття 7 Дисциплінарного статуту: службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь - якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Правилами поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, що затверджені наказом МВС України №155 від
22.02.2012 року та зареєстровані в Мін'юсті 25.04.2012 року за №628/20941, чітко визначенні поняття професійного обов'язку, честі, гідності та моральних зобов'язань працівника органів внутрішніх справ.

Поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника.

Працівник повинен пам'ятати, що аморальна поведінка, нерозбірливість і неохайність в особистих стосунках, відсутність навичок самодисципліни і розбещеність, балакучість і незібраність завдають непоправної шкоди його власній репутації і авторитету органів внутрішніх справ у цілому.

Стаття 12 Дисциплінарного статуту: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту: з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Підпункт 6.3.6. пункту 6.3 розділу VI Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказ МВС України від 12.03.2013р. №230, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція №230): забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Підпункт 6.2.1. пункту 6.2 розділу VI Інструкції №230: Виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право: ознайомлюватися і вивчати в установленому порядку відповідні документи, що мають відношення до службового розслідування, у разі потреби - знімати з них копії і приєднувати до матеріалів службового розслідування

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

В контексті спірних правовідносин, Суд вважає за доцільне наголосити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Зазначена правова позиція знаходить своє відображення в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18.

Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення службової дисципліни та вчинення дій, які порочать працівника ОВС.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 07.05.2016 працівниками управління внутрішньої безпеки в Хмельницькій області ДВБ НПУ здійснено перевірку несення служби добовим нарядом та слідчо-оперативною групою Хмельницького районного відділення Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, під час проведення якої виявлено факт перебування в добовому наряді старшого інспектора-чергового Хмельницького РВП майора поліції ОСОБА_1 та помічника оперативного чергового того ж відділення старшого сержанта поліції ОСОБА_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Добровільною перевіркою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на приладі "Драгер" встановлено вміст алкоголю 1,4 °/оо та 1,17 °/оо відповідно.

Допитані в судовому засіданні судом першої інстанції свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння за явними зовнішніми ознаками. Крім того, вказані свідки також вказали, що від медичного освідування позивач відмовився.

Тому, Суд критично ставиться до посилань суду апеляційної інстанції щодо необхідності огляду позивача в найближчому закладі охорони здоров'я за наявної відмови ОСОБА_1 від такого освідування, факт якої останнім не спростовується.

Крім того, Суд підкреслює, що позивач, як старший інспектор - черговий, знаходячись в добовому наряді з помічником чергового ОСОБА_3, факт перебування якого в стані алкогольного сп'яніння також підтверджено показаннями приладу "Драгер" та свідків, не вжив заходів щодо припинення цих порушень та не доповів про це безпосередньому або старшому прямому начальникові, чим порушив приписи частини другої статті 7 Дисциплінарного статуту.

Тому, Суд вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості наказів відповідача накази №462 від 11.05.2016 та №210 від 15.07.2016 та, відповідно, відсутність підстав для поновлення позивача.

Щодо посилань суду апеляційної інстанції на порушення процедури проведення службового розслідування, то Суд зауважує наступне.

Згідно підпункту 6.2.1. пункту 6.2 розділу VI Інструкції №230, виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право: ознайомлюватися і вивчати в установленому порядку відповідні документи, що мають відношення до службового розслідування, у разі потреби - знімати з них копії і приєднувати до матеріалів службового розслідування.

Тому, висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності службового розслідування як такого, з підстав того, що всі письмові докази, які є в матеріалах службового розслідування, датовані 07.05.2016 року не можуть вважатися цілком обґрунтованими, зважаючи на вищезазначене право комісії, що проводить службове розслідування, зокрема і приєднувати документи, що мають відношення до нього до матеріалів службового розслідування.

Відтак, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції скасовано правильне по суті та законне рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 352, 353, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі № 822/1584/16 скасувати повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року у справі № 822/1584/16 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич М. І. Смокович Н. В. Шевцова