Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року

м. Київ

справа №160/13380/24

адміністративне провадження № К/990/44140/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 (головуючий суддя: Коренев А.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 (головуючий суддя: Щербак А.А., судді: Баранник Н.П., Малиш Н.І.) у справі №160/13380/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУПФУ в Дніпропетровській області або відповідач), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185);

зобов`язати ГУПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 з урахуванням індексації, установленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів № 185 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 24.06.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2024 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивачки.

Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем порядку проведення індексації розміру пенсії.

Позивач стверджує, що в порушення вимог Закону № 1058-ІV відповідачем у 2024 році не було проведено індексацію його пенсії, натомість встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн.

Відповідач позов не визнав. Зазначає, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2014 - 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796, склав 11675,68 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн х 1,46047). Загальний розмір пенсійної виплати складає 5031,02 грн, у тому числі: 5117,80 грн - основний розмір пенсії (11675,68 грн х 0,43833); 136,96 грн - доплата за 8 років понаднормового стажу; 5254,76 грн - загальний розмір пенсії (5117,80 грн + 136,96 грн); 4729,28 грн - розмір пенсії по інвалідності ІІ групи (5254,76 грн х 90%); 101,74 грн - надбавка на індексації 01.03.2022; 100,00 грн - надбавка на індексації 01.03.2023; 100,00 грн - доплата з 01.07.2021.

Таким чином, відповідач вважає, що перерахунок пенсії проведений у відповідності до вимог законодавства.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач з листопада 2020 року перебуває на обліку в ГУПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи, що органами Пенсійного фонду не проведена повна індексація пенсії у 2024 році, позивач звернувся до відповідача із заявою.

У відповідь на звернення позивача, ГУПФУ в Дніпропетровській області листами від 02.04.2024 та від 26.04.2024 повідомило заявника про те, що його пенсія не була проіндексована, у зв`язку з чим була встановлено доплату в розмірі 100 грн.

Оскільки пенсія не була проіндексована в належному розмірі на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 185, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при обчисленні пенсії позивача відповідно до Закону № 1058-ІV у 2020 році ГУПФУ в Дніпропетровській області було застосовано середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019, який становив - 7763,17 грн.

Оскільки цей розмір є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації відповідно до статті 42 Закону № 1058-ІV, а саме: за 5426,60 грн (з 01.03.2021), 6186,32 грн (з 01.03.2022), 7405,03 грн (з 01.03.2023) і 7565,75 (з 01.03.2024), ГУПФУ в Дніпропетровській області позивачу було призначено відповідні надбавки до пенсії, які виплачуються в розмірах, визначених Постановами Кабінету Міністрів України № 127 від 22.02.2021 - 100 грн (з 01.07.2021), № 118 від 16.02.2022 - 135 грн, № 168 від 24.02.2023 - 100 грн, № 185 від 23.02.2024 - 100 грн.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в ГУПФУ в Дніпропетровській області були відсутні правові підстави для здійснення індексації пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роках) на коефіцієнти збільшення - 1,0796 з 01.03.2024.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач стверджує, що відповідач протиправно не проіндексував його пенсію відповідно до вимог Постанови № 185.

Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався, хоча про відкриття касаційного провадження у справі був повідомлений належним чином 05.12.2024.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам позивача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

Спірним питанням, яке слід вирішити у межах розгляду цієї справи, є порядок проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Колегія суддів установила, що Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами та, зокрема, у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 дійшов висновку про те, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком №124.

Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що у випадку суперечності між законом і підзаконним актом, застосуванню підлягає закон, як акт вищої юридичної сили.

З огляду на це, у пункті 47 постанови від 13.01.2025 Верховний Суд зазначив, що вказаний Порядок у частині, яка визначає індексацію лише від базового показника за 2017 рік, суперечить Закону, а отже, не підлягає застосуванню в частині, що виходить за межі приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 15.04.2025 в справі № 200/5836/24 не знайшла підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.

Зокрема, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила:

« 83. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16 лютого 2022 року № 118, «ро індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.

95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії».

Таким чином, індексація пенсій у 2021-2024 роках повинна проводитись відповідно до Постанов КМУ №127, № 118, № 168, № 185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.

Застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів у справі, що розглядається, констатує, що ГУПФУ в Кіровоградській області, здійснюючи в 2024 році перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн, замість застосування коефіцієнту збільшення 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є необґрунтованими і такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду, а тому підлягають скасуванню з ухваленням у цій справі нового рішення про задоволення позову.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги позивача знайшли своє підтвердження у ході касаційного розгляду справи.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга -задоволенню.

ІХ. СУДОВИЙ ЗБІР

Згідно частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

З огляду на відсутність доказів понесення позивачем витрат на сплату судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №160/13380/24 скасувати і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

О. П. Стародуб