Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2020 року

Київ

справа №822/1262/17

адміністративне провадження №К/9901/5202/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу 55 Управління начальника робіт на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 ( головуючий суддя Граб Л.С., судді: Гонтарук В. М., Біла Л.М.) у справі № 822/1262/17 за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області до 55 Управління начальника робіт про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулася з позовом до суду до 55 управління начальника робіт, в якому просила: надати дозвіл на погашення податкового боргу 55 управлінням начальника робіт (код ЄДРПОУ 07665168) в сумі 413159,39 грн. - за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані непогашенням відповідачем наявного у нього податкового боргу, а також, у зв`язку з тим, що вжиті заходи по погашенню податкового боргу не дали позитивних результатів, а тому позивач має право на отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення спірної суми податкової заборгованості шляхом надання дозволу на погашення вказаної суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебував є у податковій заставі, оскільки податковим органом не дотримано послідовності виконання вимог статті 95 Податкового кодексу України щодо порядку застосування заходів контролюючим органом до платника податків, якій має податковий борг, по його погашенню.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2017 та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено повністю: надано дозвіл на погашення податкового боргу 55 управлінням начальника робіт (код ЄДРПОУ 07665168) в сумі 413159,39 грн. - за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи таку рішення, дійшов висновку про можливість погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у такого платника податкового боргу та відсутність на його розрахункових рахунках грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу, що було встановлено судом апеляційної інстанції.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, 55 Управління начальника робіт звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У доводах касаційної скарги посилається на помилковість позиції суду апеляційної інстанції й залишення ним поза увагою обставини того, що майно управління є державною власністю , а також неврахування того, що вжиті позивачем заходи, спрямовані на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 9.02.2017 у справі №822/153/17 про стягнення податкового боргу з відповідача за рахунок належних йому коштів у банках та готівки, є недостатніми, оскільки їх результати не відображають дійсний майновий стан відповідача та недостатність наявних у нього коштів на рахунках у банках та готівки для погашення податкового боргу.

ДПІ не скористалася своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Так, згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом; далі - ПК України) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами пункту 89.1 статті 89 вказаного Кодексу, право податкової застави виникає: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Як установлено пунктом 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 95.3 цієї ж статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 55 управління начальника робіт, код ЄДРПОУ 07665168, зареєстроване 02.01.1993 року та перебуває на обліку в державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області як платник податків.

Відповідно до Положення про 55 управління начальника робіт, затвердженого наказом Міністра оборони України від 20.11.2008 року № 568, відповідач є державною госпрозрахунковою установою, заснованою на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України. Установа несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного їй майна згідно з чинним законодавством України. Майно установи є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського віддання.

Постановою від 09.02.2017 року у справі № 822/153/17, яка набрала законної сили 03.03.2017 року, Хмельницький окружний адміністративний суд, задовольнивши позов ДПІ у м. Хмельницькому, стягнув з 55 управління начальника робіт податковий борг в сумі 413159,39 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок належної йому готівки.

На виконання вказаної постанови суду ДПІ у м. Хмельницькому 22.03.2017 року направила інкасові доручення про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках, відкритих відповідачем в установах банків, а саме:

рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Промінвестбанк", яке повернуте банком без виконання у зв`язку з відсутністю коштів;

рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "КБ "Хрещатик", яке повернуте банком в зв`язку з початком процедури ліквідації банку відповідно до рішення Правління НБУ від 02.06.2016 року № 46-рш;

рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ "КБ "Хрещатик", яке повернуте банком в зв`язку з початком процедури ліквідації банку відповідно до рішення Правління НБУ від 02.06.2016 року № 46-рш;

рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ "КБ "Хрещатик", яке повернуте банком в зв`язку з початком процедури ліквідації банку відповідно до рішення Правління НБУ від 02.06.2016 року № 46-рш;

рахунок № НОМЕР_5 в ПАТ "КБ "Хрещатик", яке повернуте банком в зв`язку з початком процедури ліквідації банку відповідно до рішення Правління НБУ від 02.06.2016 року № 46-рш;

рахунок № НОМЕР_6 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", яке повернуте банком в зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника;

рахунок № НОМЕР_7 в ПАТ КБ "Правекс-Банк", яке повернуте банком в зв`язку з тим, що цей рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання (у відповідності до частини 2 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням чи похованням" страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону);

рахунок № НОМЕР_8 в АТ "Укрсиббанк", яке повернуте у зв`язку з арештом коштів іншим виконавчим документом.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що по інкасовому дорученню №335, направленому в банку ПАТ КБ «Правекс Банк» на рахунок № НОМЕР_9 , 22.03.2017 року частково стягнуто кошти в сумі 3540,54 грн.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин наявності несплаченого управлінням податкового боргу, вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, у тому числі шляхом направлення податкової вимоги, звернення до суду про стягнення коштів, звернення до банку, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів, відсутності на рахунках останнього таких грошових коштів, правильний є висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Водночас, податкове законодавство не передбачає заборони щодо вилучення органом стягнення та подальшого продажу майна, яке перебуває в режимі господарського відання, для погашення податкового боргу платника. Можливість продажу такого майна підтверджується й положеннями пункту 95.9 статті 95 ПК України, за змістом якого у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Натомість, предметом даного спору є лише надання дозволу контролюючому органу на погашення суми податкового боргу управління за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не дії контролюючого органу щодо продажу вказаного майна шляхом проведення аукціону та порядок його реалізації.

Щодо застосування приписів Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», від 29 листопада 2001 року N 2864-III, відповідно до якого, встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна (ч.1 ст.1).Відповідно до статті 2 цього Закону,- під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, по-перше, дія цього Закону застосовувалась до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. З 01.01.2011 питання погашення податкового боргу регулюються Податковим кодексом України, який прийнято прийнято 2.12.2010 р та встановлює механізм і процедуру такого погашення. Крім того, дія цього Закону розповсюджується на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом.

Відтак наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, а також не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права чи порушення процесуальних норм.

Враховуючи наведене, зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, а також приписи статі 341 КАС України, підстави для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу 55 Управління начальника робіт залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі № 822/1262/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду