Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2018 року у справі №804/9174/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 квітня 2018 року

справа №804/9174/15

адміністративне провадження №К/9901/1062/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року у складі судді Турової О. М. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Юрко І. В., Гімона М. М., Чумака С. Ю. у справі № 804/9174/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року Фізичка особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 квітня 2015 року № 0004881720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 88 370 грн 03 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18 713 грн 45 коп., з мотивів його безпідставності.

06 квітня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 квітня 2015 року № 0004881720.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності безпідставності висновків податкового органу щодо наявності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого пунктом 120.1 статті 120, пунктом 181.1 статті 181, пунктами 183.1, 183.2 статті 183, пунктом 187.1 статті 187, пунктом 202.1 статті 202, пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а також з відсутності у позивача статусу платника податків на додану вартість.

19 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача.

26 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.

16 січня 2018 року відповідачем усунуто недоліки касаційної скарги.

22 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/9174/15.

30 січня 2018 року справа № 804/9174/15 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.1, 183.2 статті 183, пункту 187.1 статті 187, пункту 202.1 статті 202, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

07 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому він погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

ОСОБА_1 з 1 грудня 2009 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, перебуває на податковому обліку у відповідача та у період з 01 березня 2010 року по 30 вересня 2012 року здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування. Як платник податку на додану вартість не зареєстрований.

17 квітня 2015 року податковим органом за наслідком процедури апеляційного адміністративного оскарження та на підставі акта перевірки № 1935/172.2128408997 від 7 листопада 2012 року, згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0004881720 за порушення пункту 120.1 статті 120, пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1, 183.2 статті 183, пункту 187.1 статті 187, пункту 202.1 статті 202, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 88 370 грн 03 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18 713 грн 45 коп.

Склад податкового правопорушення, покладеного в основу винесення спірного податкового повідомлення-рішення, доводиться податковим органом на підставі того, що, починаючи з березня 2011 року, позивач, всупереч вимогам чинного законодавства, не зареєструвався як платник податку на додану вартість і не подавав відповідну податкову звітність за період з квітня 2011 року по квітень 2012 року.

Позивач доводить відсутність обов'язку щодо реєстрації платником податків на додану вартість на підставі того, що за період з 1 березня 2010 року по 28 лютого 2011 року обсяг реалізації товарів без врахування податку на додану вартість становить 272 329 грн 93 коп. (з ПДВ - 316 740 грн 50 коп.).

Судами попередніх інстанцій установлено, що листами податкового органу від 08 листопада 2011 року № 6387/10/17-070 та від 05 грудня 2011 року № 1001/10/17-079 відмовлено у реєстрації платником податку на додану вартість на підставі того, що сукупна сума реалізації товарів протягом останніх 12 місяців не перевищила 300 000 грн. (без урахування ПДВ).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що обов'язок здійснити реєстрацію як платника податків на додану вартість виникає у фізичної особи-підприємця, за умови отримання нею суми в понад 300 000 грн від операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, без врахування суми податку на додану вартість у ціні придбаних та проданих товарів (робіт, послуг).

Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності у позивача станом на березень 2011 року здійснити обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість, виходячи із системного тлумачення вимог пунктів 181.1 статті 181, розділу V та розділу ХХ Податкового кодексу України.

За змістом вказаних положень Податкового кодексу України обсяг постачання в розмірі 300 тис. грн без врахування суми податку на додану вартість у ціні придбаних та проданих товарів (робіт, послуг) має бути досягнуто за рахунок оподатковуваних операцій до яких відносяться операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, нульовою ставкою, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування. Операції, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, для визначення необхідного обсягу постачання не враховуються.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності в діях позивача складу податкового правопорушення, передбаченого пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України.

Всі інші податкові порушення, покладені в основу винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 17 квітня 2015 року № 0004881720 є похідними і доводяться податковим органом виключно на підставі нереєстрації позивачем статусу платника податків на додану вартість у березні 2011 року.

Безпідставність визначення податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість обумовлюють безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Жодних інших доводів щодо порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, або неправильного застосування їх судом, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, податковим органом в касаційній скарзі не наведено.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 804/9174/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер