Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.05.2019 року у справі №316/979/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2020 року

Київ

справа №316/979/18

адміністративне провадження №К/9901/12049/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В., суддів Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Енергодарської міської ради Запорізької області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Калашник Ю.В. від 06 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Семененка Я.В., суддів Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю. від 12 березня 2019 року

у справі №316/979/18

за позовом ОСОБА_1

до Енергодарської міської ради Запорізької області, міського голови Енергодарської міської ради Запорізької області Музики Павла Олексійовича

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із позовом до Енергодарської міської ради Запорізької області (далі також - відповідач 1), міського голови Енергодарської міської ради Запорізької області Музики П.О. (далі також - відповідач 2), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо відмови та неприйняття рішення щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0800 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2312500000:05:015:0010 та надання її заявнику у власність; зобов`язати відповідача 1 затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2312500000:05:015:0010; здійснити захист порушених прав, свобод чи інтересів позивача в іншій спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод інтересів шляхом зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки міським головою Музикою П.О., який є головною посадовою особою територіальної громади міста; зобов`язати відповідача 1 утриматися від дій та не передавати спірну земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2312500000:05:015:0010 у власність іншим особам.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Енергодарської міської ради Запорізької області щодо неприйняття рішення про передачу безоплатно у власність земельну ділянку громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0800 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2312500000:05:015:0010. Зобов`язано Енергодарську міську раду Запорізької області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0800 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2312500000:05:015:0010. В іншій частині позову відмовлено.

3. Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанції, Енергодарська міська рада Запорізької області звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалою від 15 травня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 316/979/18.

5. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.

6. Проводячи дії з підготовки справи до касаційного розгляду, Судом встановлено, що позивач оскаржує судові рішення з мотивів порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції.

7. Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року справу передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, оскільки Енергодарська міська рада Запорізької області оскаржує рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

8. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23 грудня 2019 року справу повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

9. Крім того, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23 грудня 2019 року зазначено, що остання неодноразово викладала правову позицію з питань юрисдикції спорів щодо оскарження рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), зокрема у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 922/864/17 та від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 8-ї сесії 7-го скликання Енергодарської міської ради Запорізької області від 27 серпня 2016 року №3 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій в зоні проведення АТО по АДРЕСА_1" позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1000 га, в АДРЕСА_1, за цільовим призначенням - землі житлової забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на умовах безоплатної приватизації.

11. На підставі вказаного рішення та договору на виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Козацькі землі ЛТД" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 0,0800 га, який погоджено висновками експерта державної експертизи від 21 червня 2017 року №3468/82-17 та начальником управління містобудування та архітектури, головним архітектором Управління містобудування та архітектури Енергодарської міської ради Запорізької області від 26 травня 2017 року №36/01-12/03-01.

12. Так, у Державний земельний кадастр внесено земельну ділянку площею 0,0800 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, якій присвоєно кадастровий номер: 2312500000:05:015:0010, про що свідчить витяг НВ-2303262212017 від 29 червня 2017 року.

13. 17 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою (реєстраційний номер 01-20-15/03513) про затвердження проекту землеустрою.

14. Проте, листом від 07 травня 2018 року №01-20-18/94 "Про розгляд заяви" позивача повідомлено, що проект рішення "Про передачу безоплатно у власність на умовах безоплатної приватизації земельної ділянки площею 0,0800 га на АДРЕСА_1" розглянуто на черговому пленарному засіданні сесії Енергодарської міської ради 27 квітня 2018 року, але рішення не прийнято у зв`язку із ненабранням необхідної кількості голосів "за" під час голосування депутатів міської ради з даного питання.

15. Не погодившись відмовою відповідача у погодженні проекту землеустрою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

16. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що розробивши та погодивши у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, він 17 липня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту, однак відповідач своєю бездіяльністю фактично відмовив позивачу у затвердженні поданого проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки без зазначення мотивів такої.

17. Енергодарська міська рада Запорізької області надала відзив щодо позову, в якому з посиланням на приписи статті 116, 118 Земельного кодексу України зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки не гарантує про позитивного рішення про надання такої ділянки у власність, що фактично вказує на відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку. Вимоги позивача про зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та утриматися від дій та не передавати спірну ділянку у власність іншим особам є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а по своєї суті є способом забезпечення позову. З урахуванням вищезазначеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

18. Міський голова Енергодарської міської ради Запорізької області Музика П.О. надав відзив на позов, в якому вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними. Зокрема зазначає, що 17 липня 2017 року останнім подано заяву про передачу безоплатно у власність та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2312500000:05:015:0010. 27 квітня 2018 року Енергодарською міською радою під час проведення чергового пленарного засідання двадцять першої сесії поставлено на голосування питання «Про передачу безоплатно у власність на умовах безоплатної приватизації учаснику бойових дій в зоні проведення АТО ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0800 га на АДРЕСА_1 ». За результатами поіменного голосування з вказаного питання 13 депутатів проголосували «за», 19 депутатів «утрималися», 3 депутати «відсутні», у зв`язку із чим рішення з вказаного питання не прийнято, про що листом від 07 травня 2018 року повідомлено позивача. Зважаючи на той факт, що заява позивача про передачу у власність земельної ділянки та затвердження відповідного проекту землеустрою розглянута на пленарному засіданні сесії Енергодарської міської ради у порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», зі сторони відповідача 1 відсутня протиправна бездіяльність. Разом з цим, рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу також не приймалось. Крім того, зазначає, що міський голова не має повноважень одноособово приймати рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З огляду на таке, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель у власність і вичерпні підстави для відмови в цьому. При цьому, підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою можуть бути лише відсутність його погодження, непроведення обов`язкової державної експертизи або відсутності дозволу на його виготовлення. Оскільки таких обставин у цій справі встановлено не було, суд першої інстанції вказав на протиправність бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах та зобов`язав затвердити проект землеустрою.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ

20. Енергодарська міська рада Запорізької області у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, оскільки заява позивача про передачу у власність земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою не задоволена тільки з тієї підстави, що проект розгляду вказаного питання на сесії Енергодарської міської ради Запорізької області не набрав необхідної кількості голосів. Тільки у зв`язку з вказаною підставою не прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки позивачу. Так як заява про передачу у власність земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою розглянута на пленарному засіданні сесії Енергодарської міської ради Запорізької області, то зі сторони останньої відсутня протиправна бездіяльність. Крім того, відповідачем 1 не приймалось рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу.

21. Енергодарська міська рада Запорізької області у касаційній скарзі також зазначає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача 1 повторно розглянути питання щодо затвердження поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд із прийняттям відповідного рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування. А також вважає, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки в результаті прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, останній набуде речового права, а тому спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

22. Позивач та відповідач 2 заперечень, відзиву на касаційну скаргу не подали.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов таких висновків.

24. Згідно з положенням частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

25. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

26. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

27. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

28. Водночас, предметом розгляду в справі є саме оскарження бездіяльності відповідачів як суб`єкта владних повноважень щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою та неприйняття рішення щодо відведення земельної ділянки позивачу для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) та зобов`язання вчинити відповідні дії. Позивач в своєму позові не порушує питання щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку, а заявляє вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, які перешкоджають йому в реалізації законодавчо закріпленого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність.

29. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними діями/бездіяльністю відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції, а тому законність таких дій/рішень (бездіяльності) органу місцевого самоврядування підлягає перевірці адміністративним судом.

30. Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 371/957/16-а.

31. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Відповідно до пунктів «а» та «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

33. За змістом частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

34. Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

35. Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

36. Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

37. Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

38. Пунктом «г» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара.

39. Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

40. Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

41. Згідно із частинами 8, 9 статті 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

42. Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

43. Частиною 6 статті 186-1 Земельного кодексу України, передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

44. Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

45. При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

46. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

47. Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

48. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звертаючись 17 липня 2017 року до відповідача із заявою (реєстраційний номер 01-20-15/03513) про затвердження проекту землеустрою, додав погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2312500000:05:015:0010.

49. За наслідками розгляду поданої заяви Енергодарська міська рада Запорізької області листом від 07 травня 2018 року № 01-20-18/94 повідомила позивача, що проект рішення з зазначеного питання розглянуто на черговому пленарному засіданні сесії Енергодарської міської ради 27 квітня 2018 року, але рішення не прийнято у зв`язку із ненабранням необхідної кількості голосів «за» під час голосування депутатів міської ради з даного питання.

50. Як зазначалось, згідно норм Земельного кодексу України єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

51. Слід зазначити, що зобов`язання затвердити проект щодо відведення вказаної земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

52. Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

53. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

54. У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

55. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

56. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

57. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

58. Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

59. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

60. В матеріалах справи наявні докази, які були досліджені судами попередніх інстанцій, та свідчать про наявність можливості у органу місцевого самоврядування прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

61. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є саме зобов`язання відповідача 1 затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2312500000:05:015:0010.

62. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2592/18, від 06 березня 2019 року у справі №1640/2594/18, від 05 березня 2019 року у справі №818/1817/17, від 31 січня 2019 року у справі № 815/2488/17, від 28 серпня 2018 року у справі №806/5280/15.

63. Згідно з частинами 1 та 3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

64. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

65. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

66. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

67. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Енергодарської міської ради Запорізької області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Суддя І.В. Саприкіна

Суддя С.М. Чиркін