Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 380/17601/21

адміністративне провадження № К/990/28839/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 380/17601/21

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Качмар В. Я., Большакова О. О., Затолочний В. С.) від 27 вересня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просила:

- скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з позивачки боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску №Ф - 7298-52 від 22 лютого 2021 року в розмірі 37 664, 84 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши дані щодо наявності у неї недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 37 664, 84 грн.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску №Ф - 7298-52 від 22 лютого 2021 року в розмірі 37 664, 84 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 908 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

3. Головне управління ДПС у Львівській області не погодившись із прийнятим судовим рішенням подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року залишено без руху у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

4. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції апелянтом до суду направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначав, що у встановлений судом строк не має можливості виконати вимоги ухвали, зважаючи на введення воєнного стану на території України.

5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Продовжено строк для усунення Головним управлінням ДПС у Львівській області недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

6. 22 червня 2022 року на виконання ухвали про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі від 31 травня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги до закінчення воєнного стану в Україні.

7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

8. 10 серпня 2022 року Головне управління ДПС у Львівській області вдруге звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року та клопотанням про поновлення строку на його оскарження.

9. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року повторно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення суду першої інстанції залишено без руху. Надано десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надіслання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин для його поновлення.

10. На виконання ухвали суду від 06 вересня 2022 року Головне управління ДПС у Львівській області 16 вересня 2022 року надіслало через електронний суд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначає, що у межах встановленого законом строку зверталося до суду із апеляційною скаргою, яку було повернуто з підстав ненадання доказів сплати судового збору. Скаржник наголошує на тому, що у зв`язку з військовим вторгненням Російської Федерації та запровадженням воєнного стану на території України було завдано серйозної шкоди економіці України, що у свою чергу, відобразилося на виконанні бюджетних показників поточного року на неможливості своєчасної сплати судового збору.

11. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 380/17601/21.

12. Не погодившись із ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, Головне управління ДПС у Львівській області 24 жовтня 2022 року через електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

13. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

15. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

16. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

17. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

18. Крім того, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційного оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

20. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що первинна апеляційна скарга була подана у межах визначеного строку, а за подання вдруге поданої апеляційної скарги було сплачено судовий збір. Зазначає, що зволікання у сплаті судового збору було пов`язано із відсутністю бюджетного фінансування. Скаржник наголошує на тому, що органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору зобов`язані звертатися до управлінь Державної казначейської служби України за місцем знаходженням.

21. Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, вищезазначені обставини не врахував.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

23. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

24. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

25. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

27. У пункті 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

28. Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

29. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).

30. Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

31. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

32. Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.

33. При цьому право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом. Разом з тим, повторно відповідач звернувся із апеляційною скаргою поза межами встановленого строку.

34. Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 804/2979/17, від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18.

35. Вказані обставини відповідачем були оцінені судом апеляційної інстанції як неповажні, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

36. Сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

37. Право відповідача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

38. У цій справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати відповідачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

39. У клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали суду від 06 вересня 2022 року, відповідач лише зазначав, що повернення первісної апеляційної скарги відбулось через фінансову неспроможність сплатити судовий збір, що, в свою чергу, не повинно позбавляти його можливості на оскарження судового рішення суду першої інстанції.

40. У постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

41. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

42. Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

43. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

44. Оскільки викладені відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення строку суд апеляційної інстанції правильно визнав неповажними, колегія суддів доходить висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

45. Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

46. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 380/17601/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов