Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2020 року у справі №821/1668/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа №821/1668/16

адміністративне провадження №К/9901/40643/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (судді: Зуєва Л. Є. (головуючий), Шевчук О. А., Федусик А. Г. ) у справі № 821/1668/16.

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення від
30.03.2016 № 0003061703, яким донараховано 7 931,64 грн податку на доходи фізичних осіб та 2 152,91 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 31.03.2016 № 0000691405, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 23 382,25 грн за порушення норм з регулювання обігу готівки (несвоєчасне оприбуткування і готівкових коштів), вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2016 № Ф-0005281305 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 18 348,57 грн, рішення від 30.03.2016 № 0003101703 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фінансовим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1 834,86 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ФОП ОСОБА_1 було задекларовано відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік від 08.02.16 № 9275344397 загальний оподатковуваний дохід в сумі 2 350
554,26 грн, що відповідає фактичним обставинам господарської діяльності та підтверджується первинними документами наданими в повному обсязі до перевірки.

Всі готівкові кошти, які надходили до каси (місця проведення розрахунків) своєчасно оприбутковувались на підставі фіскальних чеків та вносились до Книг обліку розрахункових операцій в день надходження готівкових коштів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані рішення діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем під час проведення перевірки встановлено не оприбутковані (несвоєчасно оприбутковані) готівкові кошти в КОРО, які надійшли до каси (місця проведення розрахунків).

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року задоволено апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1. Скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.03.2016 № 0003061703, від
31.03.2016 № 0000691405. Визнано протиправним та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2016 № Ф-0005281305 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 18 348,57 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 14.06.2016 № 0005271305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1 834,86 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами відсутність порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, а саме - несвоєчасного оприбуткування готівки, що не спростовано контролюючим органом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року у справі № 821/1668/16.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 10.02.2016 по 23.02.2016 Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області було проведено планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.07.2014 по 31.12.2015 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиного внеску) за період з 08.07.2014 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 08.07.2014 по 31.12.2015. За результатами проведення вказаної перевірки складено акт від 01.03.2016 № 90/21-03-17-03/ НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 08.07.2014 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 08.07.2014 по 31.12.2015".

Відповідно до вказаного акта документальної планової перевірки, встановлено порушення п. 2.6 гл. 2 Постанови НБУ від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", а саме - несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в сумі 4 676,45 грн; п. п. 54.3.2 п.
54.3 ст. 54, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме - заниження податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 7 931,64 грн; ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме - заниження суми єдиного внеску з чистого оподаткованого доходу за 2015 рік в сумі 18 348,57 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення від 30.03.2016 № 0003061703, яким донараховано 7 931,64 грн податку на доходи фізичних осіб та 2 152,91 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 № 0000691405, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 23 382,25 грн за порушення норм з регулювання обігу готівки (несвоєчасне оприбуткування і готівкових коштів); вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2016 № Ф-0005281305 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 18 348,57 грн; рішення від 30.03.2016 № 0003101703 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фінансовим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1 834,86 грн.

За результатами оскарження в адміністративному порядку контролюючим органом скасовано: вимога про сплату боргу (недоїмки) ЄСВ від 30.03.2016 № Ф-0003101703, рішення від 30.03.2016 № 0003101703 та винесено на підставі того ж акту перевірки вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2016 № 0005281305 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 18
348,57 грн та рішення від 14.06.2016 № 0005271305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1 834,86 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом під час проведення перевірки не було встановлено з яких видів доходів фактично сформовані суми, що вказані в акті перевірки в якості заниження суми чистого оподаткованого доходу: в червні на суму - 16 431,29 грн, в липні - 19 424,72
грн, в серпні - 17 021,80 грн, всього на загальну суму 52 877,72 грн; не врахований факт того, що в акті перевірки не відображено, з якого джерела взяті дані суми - Книг обліку доходів та витрат, КОРО або надходжень з банку; не перевірені фактичні розрахунки даних сум. Судом, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 задекларовано відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік від 08.02.2016 № 9275344397 загальний оподатковуваний дохід в сумі 2 350 554,26 грн, що відповідає фактичним обставинам господарської діяльності позивача та підтверджується первинними документами наданими в повному обсязі до перевірки, а саме: книгами обліку розрахункових операцій, звітами за вказаний період, звітами про використання РРО та книг обліку операцій та банківськими документами за перевіряємий період. Крім того, протягом перевіряємого періоду на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 надходили лише грошові кошти в якості торговельної виручки (зазначені обставини підтверджуються банківськими виписками з відміткою банку, оформленими єдиним документом). Торговельна виручка обліковується у звітах по РРО та у книгах за формою 10, дані в яких кореспондуються друг з другом та відповідають одне одному, копії звітів по РРО та листів з книг Ф.10 також наявні в матеріалах справи. Щоденний облік руху готівкових грошових коштів у зазначені місяці також здійснювався ФОП ОСОБА_1 у відомостях обліку готівкових коштів. Дані цих відомостей обліку співпадають з даними, які містяться в звітах по РРО, книгах Ф.10 та банківських виписках.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства. Згідно наявних в матеріалах справи письмових доказів, 30.03.2015 ФОП ОСОБА_1 у відповідності до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій було подано до контролюючого органу заяву про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книги, фіскальний номер 3000081085, однак, як вбачається з матеріалів справи (що не заперечувалось відповідачем) КОРО № 3000081085 було зареєстровано лише 14.04.2015. Таким чином, що оприбуткування готівки за фіскальними звітними чеками від: 01.04.2015 № 516 у розмірі 284,50 грн; 02.04.2015 № 517 у розмірі 267,25 грн; 03.04.2015 № 518 у розмірі 358,35 грн; 04.04.2015 № 519 у розмірі 328,95 грн; 05.04.2015 № 520 у розмірі 387,55 грн; 06.04.2015 № 521 у розмірі 270,10 грн; 07.04.2015 № 522 у розмірі 328,30 грн; 08.04.2015 № 523 у розмірі 252,20 грн; 09.04.2015 № 524 у розмірі 238,25 грн; 10.04.2015 № 525 у розмірі 367,70 грн; 11.04.2015 № 526 у розмірі 279,85 грн; 13.04.2015 № 527 у розмірі 202,75 грн відбулось своєчасно, що підтверджено відомостями з КОРО, яка була зареєстрована 14.04.2015. Судом зазначено, що позивач здійснює оприбуткування готівкових коштів у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, із застосуванням РРО, і як наслідок відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, встановлені при здійсненні перевірки позивача щодо порушення ним вимог чинного законодавства при не оприбуткуванні відповідної суми готівки, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України та Постанови НБУ від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункти 16.1.2,16.1.3 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

11.2. Пункти 44.1,44.3,44.6 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковий кодекс України граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

11.3. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковий кодекс України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

11.4. Пункти 177.1,177.2 статті 177.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною Податковий кодекс України.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

12. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 2 частини першої статті 1.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

12.2. Пункт 2 частини першої статті 7.

Єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

12.3. Частина третя статті 9.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI нараховується єдиний внесок.

12.4. Частина дев'ята статті 9.

Обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, здійснюються платниками, зазначеними у Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, за рахунок сум, на які внесок нарахований.

13. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637:

13.1. Пункт 1.2.

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

13.2. Пункти 2.2,2.6.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

13.3. Пункт 4.2.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням книги ОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

13.4. Пункт 7.15.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в п. 2.6 цього Положення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 30.03.2016 № 0003061703, від
31.03.2016 № 0000691405, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2016 № Ф-0005281305 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, рішення від 14.06.2016 № 0005271305 про застосування штрафних санкцій до позивача діяв поза межами та не у відповідності до положень податкового законодавства.

У справі, що розглядається судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем задекларовано відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік від
08.02.2016 № 9275344397 загальний оподатковуваний дохід в сумі 2 350 554,26 грн, що відповідає фактичним обставинам господарської діяльності позивача та підтверджується первинними документами наданими в повному обсязі до перевірки, а саме: книгами обліку розрахункових операцій, звітами за вказаний період, звітами про використання РРО та книг обліку операцій та банківськими документами за перевіряємий період. Протягом перевіряємого періоду на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 надходили лише грошові кошти в якості торговельної виручки (зазначені обставини підтверджуються банківськими виписками з відміткою банку, оформленими єдиним документом). Торговельна виручка обліковується у звітах по РРО та у книгах за формою 10, дані в яких кореспондуються друг з другом та відповідають одне одному, копії звітів по РРО та листів з книг Ф.10 також наявні в матеріалах справи. Щоденний облік руху готівкових грошових коштів у відповідні місяці також здійснювався ФОП ОСОБА_1 у відомостях обліку готівкових коштів. Дані цих відомостей обліку співпадають з даними, які містяться в звітах по РРО, книгах Ф.10 та банківських виписках. Зазначені обставини були підтверджені також належним чином прошитими та пронумерованими оригіналами відповідних Книг обліку доходів та Книг обліку розрахункових операцій, які були надані для огляду під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаний акт перевірки не містить інформації про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку доходів та витрат, не містить посилань про відсутність первинних документів або відмову позивача від надання первинних документів або інформації, необхідної для підтвердження або спростування висновків контролюючого органу.

16. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та запереченні на апеляційну скаргу, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").

Керуючись статтями 341,343,349,350,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі № 821/1668/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова