Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.10.2019 року у справі №803/870/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №803/870/16

адміністративне провадження №К/9901/12491/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ Транс-Логістик"

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року (головуючий суддя - Мачульський В. В. )

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (головуючий суддя - Улицький В. З., судді - Гулид Р. М., Кузьмич С. М. )

у справі № 803/870/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ Транс-Логістик"

до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування розрахунку, -

встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "КМТ Транс-Логістик" (далі - позивач, ТзОВ "КМТ Транс-Логістик", скаржник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати розрахунок №2 від 13 травня 2016 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рейдова перевірка була здійснена представниками відповідача у відповідності до вимог чинного законодавства, порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті було дотримано, відтак, складені за результатами перевірки розрахунки є законними та скасуванню не підлягають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

13 жовтня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ Транс-Логістик" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення судів та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування поданої касаційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "КМТ Транс-Логістик" вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, а саме - неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідачем відзиву чи заперечення на подану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ Транс-Логістик" прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з'явилися та надіслали клопотання про розгляд справи без їх участі. Відтак, Суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

З 10 по 14 травня 2016 року державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, на підставі направлення на перевірку № 002311 від
10.05.2016, виданого ОСОБА_1., ОСОБА_3 та направлення на перевірку №002312 від
10.05.2016, виданого ОСОБА_4, ОСОБА_5 проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів на предмет додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В пункті габаритно-вагового контролю, місце розташування якого а/д Київ-Чоп км 272, було здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки "Renault", модель "Premium", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТзОВ "КМТ Транс-Логістик".

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю 13 травня 2016 року було складено довідку, де встановлено навантаження на осі - 7,35 тонн та 12,8 тонн, повна маса транспортного засобу - 20,15 тонн.

Разом з тим, за результатами такого контролю 13 травня 2016 року було складено акт №0002510 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Відповідно до висновків зазначеного акта фактична маса автомобіля марки "Renault", модель "Premium", реєстраційний номер НОМЕР_1 становила 20,15 тонн при нормативно допустимій - 40,00 тонн. Пройдена відстань вказаного автомобіля - 300 км за маршрутом руху м. Вінниця - м. Рівне. Осьові навантаження становили 7,35 тонн та 12,8 тонн при нормативно допустимому - 11 тонн.

Перевищення осьового навантаження також підтверджується фіскальними чеками від 13 травня 2016 року №17625 та №17648, з яких вбачається що зважування проводилось двічі о 14:32 год. та 15:18 год., та у обох випадках наявне перевищення навантаження на одиночну вісь.

На підставі вказаних документів складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13 травня 2016 №2.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пункт 1 частини 1 статті 4 КАС України: адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України: публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пункти 1, 5 частини 1 статті 19 КАС України: юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України: суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України: суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено та як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження в цій справі є розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, складений Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області згідно ТТН №2021 від 13.05.2016, яким позивачу нараховано плату за проїзд в сумі ~money0~

Суд зауважує, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

За змістом частини 5 статті 21 КАС вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому, поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Суд зауважує, що аналогічна правова позиція знаходить своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №803/3/18.

В силу вимог частини 1 статті 354 КАС України, вищевказане є підставою для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі незалежно від доводів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

За правилами частини 1 статті 354 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених частини 1 статті 354 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених частини 1 статті 354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскаржувані постанова Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року підлягають скасуванню, із закриттям провадження у справі, а касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ Транс-Логістик" - частковому задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, п.4 ч.1. ст.349,ст. 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ Транс-Логістик" задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року скасувати і провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова