Історія справи

Постанова КАС ВП від 23.09.2024 року у справі №240/33138/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року

м. Київ

справа №240/33138/23

адміністративне провадження №К/990/28747/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Прокопенка О.Б., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Дубком Сергієм Миколайовичем, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Єфіменко О.В., і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Драчук Т.О., суддів Полотнянка Ю.П., Смілянця Е.С.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації.

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 30 квітня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена ОСОБА_1 одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, індексації. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням розміру виплаченої індексації грошового забезпечення. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року - без змін.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Адвокат Дубок Сергій Миколайович (далі - Дубок С.М. ) подав в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року в справі №240/33138/23 в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

5. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та необґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 доплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, оскільки ця додаткова винагорода виплачувалася позивачу щомісячно за рахунок коштів фонду грошового забезпечення з моменту впровадження КМУ такої виплати до дня його звільнення, отже мала постійний характер, а тому є невід`ємною складовою грошового забезпечення і має бути включена до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення.

6. Як підставу оскарження судових рішень в указаній частині скаржник, посилаючись на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 1 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким установлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Скаржник просить Верховний Суд сформувати висновок щодо включення/невключення передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.

7. Водночас скаржник звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом у рішенні від 06 квітня 2023 року в справі №260/3564/22 та у постанові від 31 березня 2021 року в справі №620/2878/20, а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №522/2738/17. Наголошує на тому, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, є невід`ємною складовою місячного грошового забезпечення і має бути включена до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення.

IV. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Уханенка С.А. ухвалою від 30 липня 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

9. Військовою частиною НОМЕР_1 відзиву на касаційну скаргу не подано.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 20 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 23 вересня 2024 року.

V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

11. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

12. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19 жовтня 2023 року №32-РС ОСОБА_1 звільнено з військової служби, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31 жовтня 2023 року №350 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

13. ОСОБА_1 обчислено розмір грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки із грошового забезпечення без урахування отриманих ним під час проходження військової служби сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, а за 2022 рік також і без урахування отриманих сум індексації.

14. Листом від 14 листопада 2023 року №891/7/3803 військова частина НОМЕР_1 , розглянувши звернення адвоката Дубка С.М., повідомила про відсутність підстав для здійснення ОСОБА_1 донарахування грошового забезпечення.

15. Уважаючи, що виплата грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки військовою частиною НОМЕР_1 здійснена ОСОБА_1 не у повному розмірі, останній звернувся до суду з цим позовом.

VІ. Джерела права й акти їхнього застосування

16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. За приписами частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

18. До складу грошового забезпечення, як установлено у частині другій статті 9 Закону №2011-XII, входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

19. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

20. Приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

21. У пунктах 2, 3 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

22. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок №260, у пункті 2 розділу І якого внормовано, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

23. Водночас у пункті 16 розділу І Порядку №260 визначено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

24. 28 лютого 2022 року КМУ на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» прийняв Постанову №168, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, пунктом 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Надалі до цієї Постанови неодноразово вносилися зміни та доповнення, у тому числі й до пункту 1.

25. Згідно з пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

26. Порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення урегульовано розділом ХХІІІ Порядку №260, у пункті 1 якого визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

27. Відповідно до пункту 2 розділу ХХІІІ Порядку №260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.

28. За приписами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

VІІ. Позиція Верховного Суду

29. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

31. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).

32. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №240/33138/23 частково, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого позивачу має бути обрахована грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік. Водночас відповідачем правомірно не включено до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обрахована грошова допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки, додаткову винагороду, передбачену Постановою №168.

33. У касаційній скарзі доводи і вимоги скаржника полягають в оскарженні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 доплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

34. У іншій частині (у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 доплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням розміру виплаченої індексації грошового забезпечення) рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року в касаційному порядку не оскаржуються.

35. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), а також підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики).

36. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги і судовим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, Верховний Суд, з огляду на приписи статті 341 КАС України ураховує, що після подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд висловив правову позицію щодо питання, чи ураховується передбачена Постановою №168 додаткова винагорода до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.

37. Так, відповідаючи на вказане питання Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2024 року в справі №240/26703/23 зазначив, що приписи пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ вказують, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги для оздоровлення.

38. Положення частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає КМУ, а право визначати порядок виплати грошового забезпечення законодавець делегував, зокрема, Міністру оборони України.

39. Такими нормативно-правовими актами є Постанова №704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу, окладу за військовим званням, включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), та Порядок №260.

40. Отже, за своєю правовою природою додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану.

41. За правилами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку №260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).

42. У підсумку Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2024 року в справі №240/26703/23 констатував, що делегуючи КМУ право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що ураховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку №260 унормували приписи Закону №2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.

43. Зважаючи на те, що висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2024 року в справі №240/26703/23, є релевантними та застосовними до спірних правовідносин у справі, яка розглядається, відсутня необхідність формування правового висновку щодо питання включення/невключення передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення, що було підставою для відкриття касаційного провадження у справі №240/33138/23, оскільки відповідний висновок уже сформований Верховним Судом після подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у цій справі й підстав для відступу від сформованого висновку не вбачається.

44. Таким чином, обчислюючи позивачу розмір грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки без урахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, військова частина НОМЕР_1 діяла правомірно.

45. Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника щодо застосування правового підходу, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №522/2738/17, оскільки висновки у цій справі зроблені у неподібних до справи №240/33138/23 правовідносинах, а саме з приводу обчислення розміру пенсії, та є нерелевантними для цієї справи.

46. Щодо посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 березня 2021 року в справі №620/2878/20, то необхідно зазначити, що у цій справі вирішувалося питання щодо включення/невключення до складу грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 22 вересня 2010 року №889. Натомість у справі №240/33138/23 стоїть питання щодо включення/невключення до складу місячного грошового забезпечення, з якого нарахована грошова допомога для оздоровлення, додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 на період дії воєнного стану. Тому обставини у справі №620/2878/20, на яку посилається скаржник, та у справі, яка розглядається, не є подібними.

47. Також не є слушними посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у рішенні від 06 квітня 2023 року в справі №260/3564/22, оскільки у цій справі вирішувалося питання саме нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, а тому спірні правовідносини у справі №260/3564/22 не є релевантними до правовідносин, які є предметом спору в справі №240/33138/23.

48. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення означених позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи, наведені у касаційній скарзі, таких висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

49. У іншій неоскаржуваній частині (у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ) рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року в межах цього касаційного провадження Верховний Суд не перевіряє й не надає оцінки іншим висновкам судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог.

50. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Дубком С.М., підлягає залишенню без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року в справі №240/33138/23 - без змін.

VІІІ. Судові витрати

52. З огляду на результат касаційного розгляду, підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Дубком Сергієм Миколайовичем, залишити без задоволення.

2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року в справі №240/33138/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Б. Прокопенко

С. А. Уханенко