Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.09.2019 року у справі №826/9172/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа №826/9172/17

адміністративне провадження №К/9901/26550/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В. П.,

суддів: Бившевої Л. І., Васильєвої І. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 (колегія суддів: Ганечко О. М., Сорочка Є. О., Федотов І. В. ) у справі №826/9172/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 19.04.2017 №4634-17.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2019 (суддя - Літвінова А. В. ) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, - 12.03.2019, подав апеляційну скаргу, що підтверджується відтиском вхідного штампу кореспонденції на титульному аркуші апеляційної скарги (а. с. 147-150).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 (суддя-доповідач - Парінов А. Б., а. с.156-157) вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав несплати апелянтом судового збору. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 апеляційну скаргу відповідачу було повернуто.

25.04.2019 відповідач, повторно, звернувся із апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2019, що підтверджується відтиском вхідного штампу кореспонденції на титульному аркуші такої апеляційної скарги (а. с.166-169). Разом з касаційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019 вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не сплати судового збору. При цьому суд вирішуючи клопотання відповідача та доводи які в ньому вказані (відсутність належного фінансування) зауважено, що неможливість сплатити судовий збір у встановлений законом строк не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

У строк, встановлений апеляційним судом, відповідач, 17.05.2019 надав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги (а. с.184).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі 826/9172/17.

Процесуальне рішення суду апеляційної інстанції було мотивовано тим, що відповідачем не сплачено судовий збір та не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Водночас суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що апелянтом не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин неможливості своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.08.2019, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. Вказується на те, що суд не дав належної оцінки негативної фінансової ситуації податкового органу щодо сплати судового збору.

У письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу відповідача, що надійшла до Верховного Суду позивач просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Так, за змістом частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених частини 1 статті 293 КАС України.

За приписами частини 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Статтею 298 КАС України визначено порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів зазначеного положення апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому Статтею 298 КАС України.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених Статтею 298 КАС України, застосовуються положення Статтею 298 КАС України.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Статтею 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження від 13.08.2019 була постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, що надійшло до суду. При цьому в цьому клопотанні відповідачем не вказувались підстави для поновлення пропущеного ним строку на апеляційне оскарження. Доказів про сплату судового збору не надано.

Надаючи буквальний аналіз вказаних положень процесуального Закону, в поєднанні із встановленими обставинами апеляційного провадження, Суд зауважує про послідовність дій судді-доповідача суду апеляційної інстанції під час отримання апеляційної скарги, в тому числі перевірка її на відповідність вимогам КАС України. Одним з таких етапів перевірки є визначення дотримання апелянтом строків для подачі апеляційної скарги, пропуск якого (з урахування вказаних неповажних підстав у заяві про поновлення таких строків) є підставою для залишення її без руху, із наданням місячного строку для усунення таких недоліків.

Враховуючи наведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, чинного на час постановлення спірної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від
06.02.2017.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (у чинній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ. П. Юрченко Л. І. Бившева І. А. Васильєва