ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року

м. Київ

справа №160/17347/22

адміністративне провадження № К/990/15215/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 (суддя Букіна Л.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 (колегія у складі суддів Юрко І.В., Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.)

у справі №160/17347/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФ України в Дніпропетровській області; відповідач), в якому просив:

1) визнати протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 10.06.2022 №16916-11467/1-01/8-0400/22, а саме:

- у проведенні перерахунку та виплаті йому пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.05.2021 №33/24/С-117 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням 90% грошового забезпечення, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність;

- у нарахуванні та виплаті йому з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн без обмеження, яке встановлюється у межах максимального розміру пенсії, відповідно до постанови КМ України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- у проведенні індексації, без обмеження у межах максимального розміру пенсії, відповідно до постанови КМ України №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі по тексту - Постанова №118), від суми 90% грошового забезпечення, яке вказане у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.05.2021 №33/24/С-117 про розмір грошового забезпечення, та виплаті індексації з 01.03.2022 у повному обсязі без будь-яких обмежень в сумі 2861,74 грн;

2) зобов`язати відповідача:

- невідкладно здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 з урахуванням грошового забезпечення відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.05.2021 №33/24/С-117 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням 90% розміру пенсії від розміру грошового забезпечення із розрахунку (22712,26 (розмір грошового забезпечення) х 90%/100=20441,03), який складає 20441,03 гривень без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

- нарахувати та здійснити йому щомісячну доплату в сумі 2000 грн згідно постанови КМ України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021, та з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії.

- здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2022 пенсії за вислугу років з урахуванням вимог Постанови КМ України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, із розрахунку (20441,03 грн(основний розмір пенсії)х 0,140 (коефіцієнт індексації) = 2861,74 грн.), та виплачувати індексацію з 01.03.2022 у сумі 2861,74 грн, і проіндексовану пенсію з 01.03.2022 із розрахунку (20441,03 (основний розмір пенсії) + 2000 (щомісячна доплата) + 2861,74 (індексація) = 25302,77), в сумі 25302,77 грн, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі №160/8960/21 визнано протиправною відмову ГУ ПФ України у Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/0117 від 06.05.2021, яку надано МВС України та зобов`язано ГУ ПФ України у Дніпропетровській області перерахувати пенсію позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/0117 від 06.05.2021, яку надано МВС України, в розмірі 90% від суми грошового забезпечення, з 01.12.2019.

4. На виконання зазначеного рішення суду 28.09.2021 відповідач перерахував пенсію позивача з 01.12.2019 із розрахунку грошового забезпечення 22712,26 грн, однак обмежив її максимальним розміром.

5. На звернення ОСОБА_1 від 12.05.2022 Пенсійний орган повідомив позивача, що виплата пенсії з 01.03.2022 здійснюється у розмірі 19340 грн, який обчислено на виконання рішення суду з урахуванням вимог Постанови №118, а також вказано про відсутність підстав для виплати доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713.

6. Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

7. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, який на виконання судового рішення від 23.07.2021 у справі №160/8960/21 провів перерахунок пенсії з 01.12.2019, однак обмежив її максимальним розміром. Крім того, відповідач протиправно не виплачує індексацію пенсії з 01.03.2022, а також доплату у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713.

8. Відповідач проти позову заперечив. Вважає, що рішенням суду від 23.07.2021 у справі № 160/8960/21 не зобов`язано органи Пенсійного фонду України виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру. Тому розмір пенсії та доплату на виконання рішення суду було обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.

На думку відповідача, виплата пенсії з 01.03.2022 здійснюється у розмірі, який обчислено на виконання рішення суду та з урахуванням вимог Постанови № 118.

Щодо виплати щомісячної доплати відповідно до Постанови № 713, то розмір пенсії позивача обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року, а не на 01.03.2018, як визначено Постановою № 713, тому немає підстав для встановлення до розміру пенсії позивача щомісячної доплати у розмірі суми 2000 грн.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.03.2022 з урахуванням індексації, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2022 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації всього розміру пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, без обмеження максимальним розміром;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.12.2019 пенсії за вислугу років з обмеженням її максимального розміру;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки від 06.05.2021 № 33/24/С-117 виходячи із 90 % грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром та виплатити утворену заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

10. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що на час виникнення спірних правовідносин існувала колізія між Законом №2262-XII (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016) та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Зважаючи на те, що застосовані відповідачем обмеження також вплинули на не врахування під час виплати з 01.03.2022 пенсії позивачеві без урахування індексації відповідно до Постанови №118, то задоволенню також підлягають вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за вислугу років з 01.03.2022 з урахуванням індексації згідно Постанови 118.

Крім того, суд зазначив, що після 01.03.2018 розмір пенсії позивача перерахований відповідачем на виконання рішення суду. Розрахунок пенсії, при її перерахунку, здійснено виходячи із видів грошового забезпечення, визначених Постановою КМ України №988. Отже, розмір пенсії позивача приведений у відповідність до вимог чинного законодавства та після перерахунку збільшився більш ніж на 2000 грн, тому відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 грн згідно з п.1 Постанови №713.

11. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 скасовано в частині визнання протиправними дії ГУ ПФ України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.03.2022 з урахуванням індексації, установленої Постановою № 118; зобов`язання ГУ ПФ України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2022 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації всього розміру пенсії згідно із Постановою №118, без обмеження максимальним розміром. У цій частині позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

12. Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до абз. 1 п. 2 Постанови №118 з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно ст. ст. 13, 21 і 36 Закону №2262 (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищується на коефіцієнт збільшення (у розмірі 14%), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Оскільки розмір пенсії позивача дорівнював саме максимальному розміру пенсії, визначеного законом у 2022 році (19340,00 грн), а не був меншим за вказаний розмір, то відсутні підстави для виплати позивачу індексації пенсії відповідно до Постанови КМ України від 16.02.2022 №118.

Щодо зобов`язання Пенсійного органу виплачувати з 01.07.2021 щомісячну доплату в розмірі суми 2000 грн, то на час прийняття Постанови №713 виникла диспропорція у розмірах пенсій, які призначені відповідно до Закону №2262, оскільки у зв`язку зі зверненнями пенсіонерів з позовами до суду та відповідними судовими рішеннями щодо зобов`язання органів ПФ України здійснити перерахунок пенсій з 1 квітня або з 1 грудня 2019 року, розмір пенсій після такого перерахунку значно зростав. Тобто після проведених перерахунків, пенсіонери вже отримували пенсії у розмірах, визначених станом на зазначені дати, а не на 01.03.2018, що не відповідає одній з умов перерахунку, передбачених Постановою №713.

Водночас, особи, які не звертались до суду, продовжували отримувати пенсії в розмірі, визначеному станом на 01.03.2018, тобто в значно меншому розмірі, ніж у пенсіонерів станом на 1 квітня або 1 грудня 2019 року, і доплата у 2000 гривень частково усувала таку диспропорцію.

Відповідно до п.1 Постанови №713 доплата у 2000 гривень здійснюється до розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, тоді як у справі, яка переглядається судом, позивач просить зобов`язати відповідача здійснювати йому доплату по розміру пенсії, визначеного станом на 01.07.2021, а не на 01.03.2018, що суперечить умовам виплати такої доплати.

Враховуючи, що пенсія за вислугу років, яку отримує позивач відповідно до Закону № 2262-ХІІ, була перерахована йому з 01.12.2019, внаслідок чого її розмір збільшився більш ніж на 2000 грн від розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, підстави для виплати йому доплати до пенсії відповідно до Постанови №713 відсутні.

Право на перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону №2262 в залежності від виду пенсії у пенсіонерів виникло 5 березня або 19 листопада 2019 року, тобто після, а не до 01.03.2018, як помилково вважає Верховний Суд. Таке право взагалі не могло виникнути до 01.03.2018, оскільки відповідно до Постанови №103 всі пенсії, призначені за Законом №2262, були перераховані саме у березні 2018 року.

Апеляційний суд не застосував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 та від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, оскільки вважає, що ці висновки суперечать зазначеним вище приписам Закону №2262, Постанови №713, а також висновкам Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не Закону №3668, а тому пенсія, яку особа отримує відповідно до Закону №2262, обмеженню максимальним розміром не підлягає.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове - про задоволення позову.

14. Позивач покликається на не врахування судами правових позицій Верховного Суду:

- щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно Постанови № 713 - зазначених у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 та від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а;

- щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2022 нарахування та виплату пенсії з індексацією розміру пенсії згідно Постанови № 118, без обмеження максимальним розміром - зазначених у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 17.02.2022 у справі № 640/11168/20 та Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 у справі № 3-102/2021.

15. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав (ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - 10.05.2023).

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

(а) щодо виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн

17. Верховний Суд розглядав справи, де вирішував питання застосування Постанови № 713. Зокрема, у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

"44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

У зв`язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000, 00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018."

18. Цей висновок підтриманий Верховним Судом також у постановах від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 29.06.2023 у справі № 420/343/22, від 11.07.2023 у справі №420/4078/22.

19. Суд апеляційної інстанції з цим правовим висновком Верховного Суду не погодився і не застосував його у справі, що розглядається. Незгоду суд апеляційної інстанції мотивував так:

(а) такий висновок Верховного Суду суперечить змісту самої Постанови №713, яка не містить застережень щодо безпосередньої підстави для перерахунку - за Постановою КМУ, особистою заявою особи чи рішенням суду у випадку безпідставної відмови органу ПФУ в перерахунку.

(б) зазначена правова позиція суперечить висновку Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 (постанова від 17.12.2019 набрала законної сили 24.06.2020), відповідно до якого з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ (п. 38 рішення).

Крім того, Верховний Суд у цьому ж рішенні в пункті 33 сформував правовий висновок, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Отже, за висновком Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 перерахунок пенсії за заявою пенсіонера і доданими ним документами (персональний перерахунок) та перерахунок пенсії за рішенням, прийнятим Кабінетом Міністрів України (централізований перерахунок), відрізняються лише передумовами для їх вчинення, проте це не змінює правову природу дій пенсійного фонду - це перерахунок пенсії після виникнення в особи права на нього в результаті скасування в судовому порядку певних нормативно-правових актів, якими таке право обмежувалось.

З цього приводу колегія суддів апеляційного суду зазначила, що:

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103, якими регулювався перерахунок пенсій військовим пенсіонерам, крім колишніх працівників міліції та поліцейських, та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку №45.

- частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким регулювався перерахунок пенсій колишнім працівникам міліції та поліцейським.

Отже, саме ці судові рішення стали передумовою для виникнення в осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону № 2262, права на перерахунок пенсії за довідками з новими складовими та їх розмірами станом на 5 березня чи 19 листопада 2019 року.

Таким чином, право на перерахунок пенсії станом на 05.03.2019 первісно виникло у військових пенсіонерів не у зв`язку з «порушенням права особи на належний розмір пенсії», що вчинено органом ПФУ, як вважав Верховний Суд, а у зв`язку зі скасуванням судом п.1, п.2 Постанови №103 та виникненням у пенсіонерів права на отримання нової довідки про грошове забезпечення з новими складовими та в інших розмірах саме станом на 5 березня 2019 року, які є іншими, ніж станом на 1 березня 2018 року, а відповідно призвели до збільшення пенсій.

Аналогічно у колишніх працівників МВС право на перерахунок пенсії і, відповідно, на отримання довідки з новими складовими грошового забезпечення та в інших розмірах виникло 19.11.2019.

Отже, право на перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону №2262 в залежності від виду пенсії у пенсіонерів виникло 5 березня або 19 листопада 2019 року, тобто після, а не до 1 березня 2018 року, як помилково вважає Верховний Суд. Таке право взагалі не могло виникнути до 1 березня 2018 року, оскільки відповідно до Постанови №103 всі пенсії, призначені за Законом №2262, були перераховані саме у березні 2018 року.

Натомість Кабінетом Міністрів України після набрання зазначеними вище судовими рішеннями законної сили та виникненням у пенсіонерів права на перерахунок відповідне рішення для здійснення централізованого перерахунку пенсій прийнято не було, державні органи, які видають довідки для перерахунку пенсії, такі довідки з новими складовими та їх розмірами станом на 5 березня чи 19 листопада 2019 року видавати відмовлялись, а тому особи були вимушені звертатися до суду з позовами спочатку про зобов`язання видати нові довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, а потім - про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії після відмови органів ПФУ здійснювати такий перерахунок за особистими заявами пенсіонерів та доданими ними документами, зокрема довідками про грошове забезпечення станом на 5 березня чи 19 листопада 2019 року.

Отже, предметом спору у зазначених справах був не належний розмір пенсії, як зазначив Верховний Суд, а право осіб на перерахунок раніше призначеної їм пенсії, яке ігнорувалось Державою, а тому суди своїми рішеннями лише поновили право пенсіонерів на такий перерахунок, не вирішуючи при цьому спору стосовно розміру цих пенсій.

Таким чином, станом на час прийняття Постанови №713 виникла диспропорція у розмірах пенсій, які призначені відповідно до Закону №2262, оскільки у зв`язку зі зверненнями пенсіонерів з позовами до суду та відповідними судовими рішеннями щодо зобов`язання органів ПФУ здійснити перерахунок пенсій з 1 квітня або з 1 грудня 2019 року, розмір пенсій після такого перерахунку значно зростав. Тобто після проведених перерахунків, пенсіонери вже отримували пенсії у розмірах, визначених станом на зазначені дати, а не на 1 березня 2018 року, що не відповідає одній з умов перерахунку, передбачених Постановою №713.

Водночас, особи, які не звертались до суду, продовжували отримувати пенсії в розмірі, визначеному станом на 1 березня 2018 року, тобто в значно меншому розмірі, ніж у пенсіонерів станом на 1 квітня або 1 грудня 2019 року, і доплата у 2 тисячі гривень частково усувала таку диспропорцію.

Натомість, якщо додержуватися правового висновку Верховного Суду, то доплата до пенсії в розмірі 2 тисячі гривень повинна виплачуватися всім пенсіонерам без виключення та без будь-яких умов, що суперечить як меті, так і змісту Постанови №713, оскільки виплата щомісячно всім по 2 тисячі гривень жодної диспропорції не усуває, тому що цю доплату отримають як пенсіонери з мінімальним (без перерахунку станом на 1 квітня чи 1 грудня 2019 року), так пенсіонери з середнім чи з високим розміром пенсії, яким такий перерахунок уже був здійснений.

З огляду на вказане апеляційний суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 та від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, проте не застосовує їх при вирішенні спору, оскільки ці висновки суперечать зазначеним вище приписам Закону №2262, Постанови №713, а також висновкам Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19.

20. Верховний Суд вважає, що мотиви, наведені судом апеляційної інстанції, не спростовують висновків, наведених у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22.

21. Щодо відсутності в Постанові № 713 застережень щодо підстав перерахунку (за постановою, за заявою, за рішенням суду), то Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Додатково Суд звертає увагу на те, що підстави перерахунку пенсій визначені Законом № 2262-XII. Судове рішення не є підставою перерахунку пенсії, а є лише актом судового захисту права, яке позивач мав на час звернення до суду і яке заперечувалося Пенсійним фондом. Судове рішення лише підтверджує (визнає) право на перерахунок пенсії з підстав, визначених законом, а не створює його.

22. Колегія суддів не погоджується з доводом про нібито суперечність висновків Верховного Суду висновкам Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19. У постанові ВПВС у цій справі є такий висновок: «Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін».

ВПВС вказує, що з дня набрання законної сили рішенням діє «стара» редакція додатку 2 до Порядку № 45. Але в цій постанові немає тлумачення поняття «перерахунок» та висновку про те з якого моменту у особи виникає право на перерахунок.

23. Стосовно аргументу апеляційного суду про збереження диспропорції у розмірах пенсій, то Постанова № 713 приймалася Кабінетом Міністрів України з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.

Кабінет Міністрів України має повноваження змінювати або скасовувати підзаконні правові акти, якщо вважає, що вони досягли своєї мети. Однак незважаючи на обов`язкові для всіх суб`єктів владних повноважень висновки Верховного Суду стосовно тлумачення цієї постанови на користь визнання права пенсіонерів на отримання доплати, Кабінет Міністрів України Постанови № 713 не змінив, не привів її у відповідність до своєї дійсної мети.

З огляду на принцип поділу влади, Суд не оцінює мети та доцільності дій та рішень уряду, а тлумачить норми підзаконного правового акту в системному зв`язку з законом, на виконання якого його видано.

Мотиви, наведені судом апеляційного суду у цій справі, бралися до уваги Верховним Судом в аналогічних справах. Однак надаючи перевагу тлумаченню, яке вперше було викладене у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 і згодом стало усталеним, Суд керувався загальним принципом вирішення справ у разі можливості множинного тлумачення.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 (провадження № 11-555заі18), із посиланням на положення ст. ст. 1 8 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Цей принцип також неодноразово був застосований Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час вирішення спорів у соціальній сфері, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі № 580/122/17, від 20.02.2018 у справі № 576/1724/17, від 20.02.2018 у справі № 679/761/15-а, від 27.02.2018 у справі № 642/3284/17, від 27.02.2018 у справі № 227/2360/17, від 17.12.2018 у справі № 344/12315/16-а.

Зважаючи на це, прогалини та інші недоліки «якості» закону повинні усуватися авторами відповідних нормативно-правових актів, органами законодавчої та виконавчої влади, а не шляхом їх тлумачення судами проти інтересів людини.

24. За таких обставин, Верховний Суд не погоджується з мотивами незастосування своїх правових висновків, наведеними судом апеляційної інстанції.

25. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі №160/8960/21 визнано протиправною відмову ГУ ПФ України у Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/0117 від 06.05.2021, яку надано МВС України та зобов`язано ГУ ПФ України у Дніпропетровській області перерахувати пенсію позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/0117 від 06.05.2021, яку надано МВС України, в розмірі 90% від суми грошового забезпечення, з 01.12.2019.

26. На виконання вказаного рішення суду відповідач 28.09.2021 провів перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 із розрахунку грошового забезпечення 22712,26 грн, однак обмежив її максимальним розміром.

27. Застосовуючи зазначені вище висновки Верховного Суду до обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФ України на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713.

28. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню у цій частині.

(б) щодо обмеження максимального розміру пенсії

29. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

30. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

31. Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

32. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

33. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

34. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

35. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

36. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

37. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

38. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

39. У постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 17.02.2022 у справі № 640/11168/20, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд зазначив наступне:

" на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1 8 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI."

40. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

41. Враховуючи цей висновок, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії ОСОБА_1 є протиправним.

(в) щодо нарахування індексації пенсії відповідно до Постанови № 118

42. 16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), пунктом 2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 вказаної постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

43. Вирішуючи спір у цій частині, суд апеляційної інстанції зазначив, що, оскільки розмір пенсії позивача дорівнював саме максимальному розміру пенсії, визначеному законом у 2022 році 19340,00 грн, а не був меншим за вказаний розмір, то відсутні підстави для виплати позивачу індексації пенсії відповідно до Постанови №118.

44. Проте, попри наявність у Постанові № 118 застережень про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, на час перерахунку пенсії позивача у зв`язку із проведенням індексації чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність.

45. З огляду на це, обмеження щодо проведення індексації пенсії в межах максимального розміру, передбачене п. 2 Постанови № 118 для осіб, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, не застосовується як таке, що суперечить Закону № 2262-ХІІ та Рішенню Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

46. Визначення конкретного розміру пенсії належить до повноважень органів Пенсійного фонду України, а тому, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

47. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

48. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

49. За змістом статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

50. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

51. Відповідно до квитанцій від 10.08.2022 за подання позовної заяви позивач сплатив 992,40 грн, від 12.12.2022 за подання апеляційної скарги - 1488,60 грн, від 24.04.2023 за подання касаційної скарги - 1984,80 гривень.

52. Враховуючи часткове задоволення касаційної скарги та позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі суми 2232,80 гривень.

Керуючись статтями 139 341 345 349 351 356 359 КАС України, Верховний Суд-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі №160/17347/22 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року пенсії за вислугу років з обмеженням її максимального розміру.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації, установленої Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплатив розмірі суми 2000,00 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021року № 713.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки від 06 травня 2021 року №33/24/С-117 виходячи із 90 % грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром та виплатити утворену заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2022 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 липня 2021 року

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі суми 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривні 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб