Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.12.2019 року у справі №818/663/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2019 року

Київ

справа №818/663/16

адміністративне провадження №К/9901/35412/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 (судді: Присяжнюк О. В. (головуючий), Бартош Н. С., Курило Л. В. ) у справі №818/663/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

11. Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000551402 від 23.05.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 282 453,50 грн, в тому числі 281 140,00 грн за податковими зобов'язаннями та 1313,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 (суддя Павлічек В. О.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області судові витрати за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 8 898,00 грн.

3. Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" звернулося до суду апеляційної інстанції з заявою про постановлення додаткового рішення про розподіл судових витрат в розмірі 20
000,00 грн на правову допомогу на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області.

4. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого акціонерного товариства "ВНДІкомпресормаш" про постановлення додаткового рішення у справі № 818/663/16, з огляду на те, що позивачем не надано належних доказів підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
23.02.2017 позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення про розподіл судових витрат в розмірі 20 000,00
грн на правову допомогу на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.02.2016 між позивачем та Гланц В. Н. укладено договір №1-2016 про надання правової допомоги, згідно якого Гланц В. Н. надає на платній основі юридичні послуги.

Відповідно до додатку № 1 від 27.05.2016 до цього договору, розмір адвокатської винагороди за надання правової допомоги складає 20 000,00 грн.

Згідно з проміжним актом здачі - приймання виконаних робіт від 17.06.2016, вартість фактично наданих адвокатських послуг складає 17 750,00 грн. Вказаний акт містить найменування послуги, вартість послуги погодинно, кількість витраченого часу в годинах безпосередньо адвокатом та помічником.

Позивач здійснив оплату зам послуги у сумі 20 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку від 17.06.2016.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неврахування судом апеляційної інстанції того, що позивачем надано перелік документів, які підтверджують понесені ним витрати на отримання правової допомоги, вказує на неврахування положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяла на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанції), Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративним справах", у зв'язку з чим судом безпідставно відмовлено у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області судових витрат на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн.

9. Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, вказує, що помічник адвоката Кісіль А. В. є працівником позивача, а відтак представляє інтереси позивача як службова особа, у зв'язку з зазначеним просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції):

10.1. Частина перша статті 87.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

10.2. Стаття 90.

Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

10.3. Частина перша статті 94.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

11. Закон України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративним справах" від 20 грудня 2011 року N 4191-VI:

11.1. Стаття 1.

Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

12. Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року:

12.1. Стаття 30.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін. ), акти або інші документи, які розкривають зміст наданих послуг, часу витраченого на надання відповідних послуг (виконання робіт), документи, свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, крім того такі повинні безпосередньо стосуватись надання правової допомоги у відповідній справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

14. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про постановлення додаткового рішення у справі № 818/663/16 щодо стягнення понесених витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не було надано будь-яких документальних підтверджень того, що надані документи, в підтвердження таких витрат, стосуються саме цієї справи.

Проте такий висновок суду апеляційної інстанції не в повній мірі відповідає фактичним обставинам справи, оскільки з додатку до договору про надання правової допомоги від 27.05.2016 (т.1 а. с. 102) вбачається, що предметом наданням послуг є правомірність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від23.05.2016 №000551402, яке є предметом позовних вимог у цій справі.

Також в проміжному акті приймання - передачі наданих послуг від 17.06.2016 (т.1 а. с.106) та банківської виписки по особовому рахунку за 17.06.2016 (т.1 а. с. 105) вбачається, що в них є посилання на додаток до договору про надання правової допомоги від 27.05.2016.

Таким чином, надані позивачем документи додаток до договору про надання правової допомоги від 27.05.2016, проміжний акт приймання - передачі наданих послуг від
17.06.2016 та банківська виписка по особовому рахунку за 17.06.2016 стосуються надання правової допомоги саме в цій справі.

Проте колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області судових витрат на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн підлягає задоволенню лише в частині 2
200,00 грн з огляду на наступне.

17. Як вбачається з довіреності від 04.01.2016, яка наявна в матеріалах справи, виданої Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" в особі директора Сороки В. А., вказана довіреність видана начальнику юридичного відділу Кисілю Артему Віталійовичу на представництво інтересів Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш", зокрема і в судах всіх інстанцій, а також подавати позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, брати участь у судових засіданнях, надавати докази, пояснення, заяви, користуватися іншими правами.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що Кисіль Артем Віталійович, який супроводжував справу №818/663/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на всіх стадіях судового процесу, є посадовою особою позивача і виконував свої службові обов'язки саме як працівник Товариства, а тому вартість наданих послуг в розмірі 10 050,00 грн, які розраховані в проміжному акті приймання передачі наданих послуг від 17.06.2016 та стосуються послуг, які надавались помічником адвоката - Кисілем Артемом Віталійовичем, стягненню не підлягають.

Факт того, що Кисіль Артем Віталійович є працівником Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" підтверджується також тим, що рішення суду першої інстанції у цій справі було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу Товариства та було отримано Кисілем А. В. саме за адресою Товариства.

18. Щодо послуг, які згідно проміжного акту приймання - передачі наданих послуг від 17.06.2016 надавались безпосередньо адвокатом Гланц В. Н., то із переліку, що міститься у зазначеному акті, стягненню підлягає лише вартість наданих послуг з підготовки проекту позовної заяви у розмірі 2 200,00 грн, оскільки як вбачається з матеріалів справи позовна заява підготовлена та підписана від імені позивача безпосередньо адвокатом Гланц В. Н.

Щодо решти вартості послуг в сумі 5 500,00 грн, які згідно проміжного акту приймання - передачі наданих послуг від 17.06.2016, надавались позивачу адвокатом Гланц В. Н., а саме визначення завдання адвоката та переговори з клієнтом, вивчення позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вивчення нормативно - правових актів та судової практики, обговорення проекту позовної заяви з клієнтом, внесення виправлень та доповнень, то вартість зазначених послуг не підлягає стягненню з відповідача, з огляду на те, що всі вони безпосередньо стосуються підготовки позовної заяви, зокрема внесення виправлень та доповнень до позовної заяви стосується безпосередньо підготовки такої заяви.

Крім того, незрозуміло в чому саме полягає зміст деяких з вказаних послуг, зокрема вивчення завдання адвоката, вивчення позовної заяви адвокатом, проект якої безпосередньо готує сам адвокат.

19. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заява Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області судових витрат на правову допомогу в сумі 2
200,00 грн підлягає задоволенню, оскільки визначений розмір компенсації витрат позивача на правову допомогу є документально підтвердженими, відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції), відповідають граничному розміру такої компенсації відповідно до положень частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції) та статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративним справах" (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права та дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого акціонерного товариства "ВНДІкомпресормаш" про постановлення додаткового рішення у справі в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області судових витрат в розмірі 2 200,00 грн на правову допомогу на користь позивача.

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Відповідно до п. 3 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

23. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина 1 ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

24. За приписами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 600,00 грн згідно платіжного доручення від 14.03.2017 №586, враховуючи, що вказану скаргу задоволено частково, то відповідно і судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 176,00 грн.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 у справі №818/663/16 скасувати.

Заяву Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" задовольнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області судові витрати на правову допомогу у розмірі 2 200,00 грн (дві тисячі двісті гривень 00 коп. ) та судові витрати зі сплати судового збору у сумі 176,00 грн (сто сімдесят шість гривень 00 коп. ).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду