Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2019 року у справі №814/2571/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 814/2571/16

адміністративне провадження № К/9901/15815/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 814/2571/16

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу,

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду (склад колегії суддів: Лебедєва Г. В., Гордієнко Т. О., Біоносенко В. В. ) від 15 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Єщенко О. В., Димерлій О. О., Федусик А. Г. ) від 19 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції в Миколаївській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 25 листопада 2016 року № 3370/5, згідно якого анульовано свідоцтво від 09 квітня 2013 року № 878 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1;

- зобов'язати Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про скасування запису про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада 2016 року № 3370/5;

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що у відповідача були відсутні підстави для припинення діяльності арбітражного керуючого, які передбачені ст. 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки комісія відділу з питань банкрутства під час планової виїзної перевірки позивача дійшла хибних висновків про виявлені порушення.

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду 15 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 25 листопада 2016 року № 3370/5, згідно якого анульовано свідоцтво від 09 квітня 2013 року № 878 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1.

Зобов'язано Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про скасування запису про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада 2016 року № 3370/5.

Присуджено арбітражному керуючому ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 07 листопада 2017 року Міністерство юстиції України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом справа до розгляду не призначалася.

7.15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

8. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9.05 лютого 2018 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 814/2571/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шарапа В.

М. - головуючий суддя, Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.).

10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 533/0/78-19 від 30 травня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М, що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.

11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

12. Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

13. Станом на 20 грудня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України та/або Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 квітня 2013 року ОСОБА_1 видано свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражних керуючих № 878.

15. Ухвалою господарського суду Одеської області від 20 травня 2014 року порушено провадження у справі № 916/1578/14 про банкрутство ПАТ "Надлиманський", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пейчева В. С.

16. З метою виконання покладених ухвалою суду обов'язків розпорядника майна та вивчення фінансового становища боржника ОСОБА_1 запросив у директора товариства бухгалтерські документи, що свідчать про його фінансове становище.

17. Актом приймання-передачі від 03 червня 2014 року йому було передано баланс підприємства станом на 01 січня 2011 року, 01 січня 2013 року, 01 січня 2014 року, звіти про фінансові результати за 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік, дані по кореспондентським рахункам, довідку про дебіторську заборгованість, довідку про заборгованість по заробітній платі, довідку про кредиторську заборгованість.

18. Постановою суду від 29 липня 2014 року ПАТ "Надлиманський" оголошено банкрутом та призначено ліквідатором товариства арбітражного керуючого Пейчева В. С.

19. Під час вивчення фінансового стану підприємства та інвентаризації майна господарства ліквідатором було виявлено майно товариства, непридатне для його подальшого використання, а отже такого, що не може (в силу свого зносу) приймати участь у виробництві продукції (робіт, послуг).

20. Наказом від 01 лютого 2015 року № 5 було створено комісію по списанню основних засобі, які не підлягають відновленню з метою реалізації на запчастини.

21. На виконання зазначеного наказу в лютому 2015 року комісією складені та підписані акти на списання основних засобів, що непридатні для їх подальшого цільового використання.

22.01 травня 2015 року була проведена незалежна оцінка колісних транспортних засобів в кількості 9 штук, сільськогосподарської техніки та обладнання в кількості 12 штук (звіти № 573/09-15 та № 574/09-15).

23. Керуючись п. 6 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ОСОБА_1 було реалізовано майно, яке не увійшло до цілісного майнового комплексу за результатами проведеного списання, шляхом укладення безпосередніх договорів купівлі-продажу. Загальна сума продажу склала 348100,00 грн.

24.19 травня 2015 року між арбітражним керуючим ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_3 укладено договір № 19/05 за яким останній придбав трактор Т-150 К, 1989 р. в. за 20000,00 грн.

25.27 квітня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір № 27/04 за яким останній придбав ємність для зберігання ПММ V 3 куб. м за 2300,00 грн.

26.05 травня 2016 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 05/05/4 з громадянином ОСОБА_5, який придбав автомобіль ГАЗ 53 д. н. з. НОМЕР_1 на запчастини за 8500,00 грн.

27.05 травня 2016 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 05/05/2 з громадянином ОСОБА_5, який придбав автомобіль ГАЗ 5201 АЦ д. н. з. НОМЕР_2 на запчастини за 10000,00 грн.

28.05 травня 2016 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 05/05 з ТОВ "Магік", яке придбало автомобіль ємність ПММ V 25 куб. м за 15000,00 грн. та ємність ПММ V 10 куб. м за 6500,00 грн.

29.31 травня 2016 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 31/05 з громадянином ОСОБА_6, який придбав причіп автомобільний ОДАЗ диз. НОМЕР_5 за 10000,00 грн.

30.27 травня 2016 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 27/05 з громадянином ОСОБА_7, який придбав автомобіль ГАЗ - САЗ 3507 самоскид д. н. з. НОМЕР_6 на запчастини м за 10000,00 грн.

31.08 липня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 08/07 з фізичною особою ОСОБА_8, який придбав трактор МТЗ-80, двигун № 410004 за 20000,00 грн.

32.22 червня 2016 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 22/06 з фізичною особою ОСОБА_9, який придбав: бочку ПММ саморобну 2 куб. м за 500,00 грн; кран козловий з ручним приводом за 2000,00
грн. ; бочку ВУ-3 з 2 шлангами за 1500,00 грн. ; плуг ПРВН-2,5 за 1000,00 грн. ; ємність металеву 3 куб. м за 3000,00 грн. ; оприскувач б/в на запчастини 2000,00
грн.

33.23 червня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 23/06 з фізичною особою ОСОБА_10, який придбав трактор ДТ-75 "Казахтанець" на запчастини за 17000,00 грн.

34.30 квітня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 30/04 з ТОВ "Магік", яке придбало трактор Т-16 1984 р. в. заводський номер 352703, д. н. з. 09312 ВН за 15000,00 грн.

35.30 квітня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 30/04/2 з ТОВ "Магік", яке придбало причіп тракторний 2 ПТС4 для транспортування сіна за 2000,00 грн. ; плуг ПРВН-2,5 за 2000,00 грн. ; причіп тракторний 2ПТС4 бортовий за 1500,00 грн.

36.04 серпня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 04/08 з фізичною особою ОСОБА_11, який придбав ємність нержавіючу термозберігаючу 3 куб. м за 4000,00 грн. ; причіп автомобільний на запчастини за 5000,00 грн. ; машину зерноочисну ОВС-25 за 10000,00 грн. ; плуг ПЛН 5-25 за 3000,00 грн. ; гідро сапу за 5000,00 грн.

37.16 липня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 16/07 з фізичною особою ОСОБА_11, який придбав сіялку СЗ-3,6 за 6000,00грн. та сіялку СЗ-3,6 за 4000,00 грн.

38.08 серпня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 08/08 з фізичною особою ОСОБА_11, який придбав: ємність нержавіючу термозберігаючу 3 куб. м за 4000,00 грн. ; автомобіль ГАЗ-53 бортовий д. н. з. НОМЕР_7 1981 р. в. на запчастини за 6500,00 грн. ; автомобіль ГАЗ-53 бортовий д. н. з. 33512 ОВ 1979 р. в. на запчастини за 6500,00 грн. ; автомобіль ГАЗ-52 бортовий д. н. з. НОМЕР_4,1976 р. в. на запчастини за 6500,00 грн. ; автомобіль ГАЗ-53 АЦ д. н. з. НОМЕР_8 1970 р. в. на запчастини за 6500,00; автомобіль ГОСНИТИ ГАЗ-52 д. н. з. НОМЕР_9,1987 р. в. на запчастини за 6500,00
грн.

39.04 березня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 04/03 з фізичною особою ОСОБА_12, який придбав: ємність алюмінієву V 3 куб. м за 2500,00 грн. ; ємність металеву V 3 куб. м за 1500,00
грн автомобіль ГАЗ-53 цистерна на запчастини за 3000,00 грн. ; автомобіль на базі ЗИЛ-130 на запчастини за 6000,00 грн. ; трактор Т-16 на запчастини за 2000,00
грн. ; трактор Т-16 на запчастини за 1000,00 грн. ; трактор ЮМЗ-6 ЕО 2621 на запчастини за 8000,00 грн.

40.04 квітня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 04/04 з фізичною особою ОСОБА_12, який придбав: комбайн СК-5 "Нива" на запчастини за 12000,00 грн. ; комбайн Е-281 на запчастини за 9000,00
грн. ; напівпричіп ТВС-2 за 2500,00 грн. ; розкидувач добрива за 2000,00 грн. ; плуг ПЛН 4-35 за 1500,00 грн. ; плуг ПЛН-40 за 500,00 грн. ; плуг ПРВН-2,5 за 2500,00 грн. ; борона БИГ-3 за 1200,00 грн. ; борона БЗСС-1 за 100,00 грн. ; трактор ЮМЗ-6 на запчастини за 2000,00 грн.

41.04 квітня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 04/04/1 з фізичною особою ОСОБА_12, який придбав: верстат свердлувальний за 1100,00 грн. ; верстат свердлувальний за 1200,00 грн. ; верстат токарний 1К62 за 2400,00грн. ; верстат токарний за 2400,00грн. ; верстат заточний за 250,00 грн. ; верстат горизонтально-фрезерний за 3500,00 грн. ; пневматичний молот за 3500,00грн. ; прес за 300,00 грн. ; пила механічна за 600,00 грн.

42.07 березня 2015 року між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 07/03 з фізичною особою ОСОБА_12, який придбав: човен для збирання та транспортування винограду за 1500,00 грн. ; ресивер компресора за 200,00 грн.

43. Крім цього, судами встановлено, що після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, ліквідатор наказом № 1 від 30 липня 2014 року звільнив директора ПАТ "Надлиманський" ОСОБА_13 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, наказом № 2 від 30 липня 2014 року попередив працівників ПАТ "Надлиманський" про їхнє звільнення через два місяці у зв'язку з ліквідацією підприємства, наказом № 4 від 30 вересня 2014 року звільнив працівників ПАТ "Надлиманський" у зв'язку з ліквідацією підприємства.

44. На підставі наказу Міністерства юстиції України від 04 липня 2016 року № 595/7 "Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на ІІІ квартал 2016 р." та доручення Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області від 11 липня 2016 року № 34 на проведення перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області з 25 серпня 2016 року по 02 вересня 2016 року проведено планову виїзну перевірку діяльності ОСОБА_1, за результатом якої 02 вересня 2016 року складено довідку № 34, в якій зазначені порушення, які підлягають усуненню.

45.13 вересня 2016 року складено акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 34.

46. Згідно вказаного акту, за результатами перевірки виявлено порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, а саме: арбітражний керуючий Пейчев В. С. під час виконання повноважень ліквідатора ПАТ "Надлиманський" допустив грубе порушення законодавства, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів в частині не вжиття заходів щодо продажу майна банкрута на аукціоні, а також в частині не вжиття заходів щодо повідомлення всіх працівників банкрута про їх звільнення та не здійснення його відповідно до законодавства України про працю.

47.14 вересня 2016 року Головним територіальним управлінням юстиції в Миколаївській області направлено до Міністерства юстиції України матеріали планової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 для розгляду пропозиції щодо направлення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

48.12 жовтня 2016 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, де більшістю голосів прийняте рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

49. Міністерство юстиції України 25 листопада 2016 року видало наказ № 3370/5, яким анульовано свідоцтво від 09 квітня 2013 року № 878 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, видане ОСОБА_1.

50. Вважаючи дії та наказ відповідача незаконними та необґрунтованим, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

51. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходили з того, що суб'єкт владних повноважень видав оскаржуваний наказ про анулювання свідоцтва, виданого ОСОБА_1, за відсутності відповідного рішення структурного підрозділу Мін'юсту про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та висновку про наявність підстав для анулювання відповідного свідоцтва про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого.

52. Крім цього, суди зазначили, що внесений до Єдиного реєстру за наказом № 3370/5 запис про анулювання такого свідоцтва, не відповідає вимогам ч. 5 ст. 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки не містить інформації про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

53. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

54. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну правову оцінку обставинам справи, внаслідок чого зробили хибний висновок про відсутність факту вчинення позивачем порушень. Оспорюваний наказ Міністерства юстиції України є обґрунтованим і винесений відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

55. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

56. Предметом спору у цій справі є правомірність притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

57. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

58. Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ~law21~) встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

59. Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) його права та обов'язки, процедура підтвердження права на здійснення такої діяльності, отримання такого права, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, види відповідальності та інші питання, пов'язані з діяльністю арбітражних керуючих визначені розділом VIIІ ~law22~.

60. За визначенням наведеним у ~law23~ дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

61. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюється у відповідності до положень ~law24~, згідно з частиною другою якої позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів. У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень (~law25~).

62. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому ~law26~ (~law27~).

63. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (~law28~), а рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (~law29~).

64. Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) наведені у ~law30~, а саме: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

65. Відповідно до пункту 7.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерство юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок) підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

66. Протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін'юсту від органу контролю пропозиції структурний підрозділ Мін'юсту готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома. Подання повинно містити висновок структурного підрозділу Мін'юсту щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками (пункт 7.2. Положення).

67. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому (пункт 7.6. Положення).

Позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є найсуворішим заходом дисциплінарного впливу (пункт 7.4. Порядку).

68. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для застосування до арбітражного керуючого заходів дисциплінарного впливу є вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні або неналежному виконанні своїх обов'язків. Для притягнення арбітражного керуючого до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, вина повністю арбітражного керуючого доведена, встановлені обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. Відсутність наведених складових є підставою для визнання рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до дисциплінарної відповідальності невмотивованим та необґрунтованим.

69. Отже, вирішуючи спори щодо законності рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), суди мають з'ясувати чи мали місце обставини, на які посилається контролюючий орган, якими доказами вони підтверджені та наявність вини арбітражного керуючого у виявлених порушеннях. У разі прийняття Дисциплінарною комісією такого рішення, комісія має зазначити обставини, порушення та мотиви, за яких контролюючий орган дійшов висновку про необхідність застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

70. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутності правових підстав, оскільки під час проведення планової перевірки діяльності арбітражного керуючого суди встановили, що контролюючим органом не надано оцінки усім обставинам та мали значення для прийняття спірного рішення.

71. Так, колегія суддів погоджується з висновками судів, що комісією, яка здійснювала перевірку, та Дисциплінарною комісією не було враховано, що майно, яке було реалізоване (розділ - обставини справи, цієї постанови), було залишковою вартістю менше 1000,00 грн. та в результаті списання не могло бути включеним до складу цілісного майнового комплексу. Відтак, комісія дійшла хибних висновків стосовно неправомірності реалізації майна банкрута. Крім цього, висновки відповідача про грубе порушення абз. 10 ч. 2 ст. 41 та ч. 2 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" лише на підставі того, що комісія не змогла з'ясувати яка заборгованість по заробітній платі була виплачена працівникам та за який період спростовуються ухвалою господарського суду Одеської області від 08 липня 2014 року, якою затверджено кредиторські вимоги, серед яких нарахована та не виплачена заробітна плата, а щодо відсутності підтвердження звільнення ОСОБА_14 та попередження про майбутнє звільнення ОСОБА_15, то судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_14 звільнився за власним бажанням у липні 2014 року, ще до початку ліквідаційної процедури, а з ОСОБА_15 був укладений цивільно-правовий договір на виконання ним роботи по охороні майна ПАТ "Надлиманський" вже під час проведення ліквідаційної процедури.

72. Враховуючи те, що інші, встановлені відповідачем порушення з боку арбітражного керуючого також не знайшли підтвердження під час розгляду справи і належних та допустимих доказів, що підтверджують законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, суб'єктом владних повноважень не надано, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до арбітражного керуючого заходів дисциплінарного впливу.

73. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

74. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України ", "Рябих проти Росії ", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

75. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

76. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

77. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.

78. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

79. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

80. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 814/2571/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов