Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №809/3995/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2019 року

Київ

справа №809/3995/14

адміністративне провадження №К/9901/14630/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 809/3995/14

за позовом Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області

до Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

треті особи: Державне підприємство "Кутське лісове господарство", Національний природний парк "Гуцульщина"

про визнання протиправним та скасування розпорядження від 04.07.2013 № 193

за касаційною скаргою Заступника прокурора Львівської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року (головуючий суддя Остап'юк С. В. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року (колегія у складі: головуючого судді Святецького В. В., суддів: Гудима Л. Я., Довгополова О. М. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2014 року Пістинська сільська рада Косівського району Івано-Франківської області звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, треті особи: Державне підприємство "Кутське лісове господарство", Національний природний парк "Гуцульщина", в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 04.07.2013 за № 193 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Національному природному парку "Гуцульщина"

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуваним розпорядженням відповідача допущено порушення прав територіальної громади Пістинської сільської ради; відповідач прийняв рішення щодо погодження проекту відведення щодо частини земель, розпорядженням якими належить до компетенції позивача, чим порушив норми статей 12, 83, 116, 123 Земельного кодексу України. Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач прийнятим розпорядженням за № 193 від 04.07.2013 допустив порушення вимог частини 3 статті 150 Земельного кодексу України та статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", оскільки компетенція відповідача не охоплює повноваження на прийняття рішення щодо створення об'єктів природно-заповідного фонду та передачу земель у користування під такі цілі, відсутні межові або інформаційні знаки закріплення на місцевості земельної ділянки природоохоронного значення, що проектується для виділення, відсутні будь-які підтвердження наявності охоронних зобов'язань щодо земельної ділянки, що проектується для виділення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2015 року позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував розпорядження Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області за № 193 від 04.07.2013 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування НПП "Гуцульщина".

4. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 вересня 2015 року залишив без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року.

5. Суди виходили з того, що земельна ділянка площею 116 га, яка передається НПП "Гуцульщина" в постійне користування формується вперше, а тому передача вказаної земельної ділянки здійснюється у відповідності до положень ст. 123 Земельного кодексу України, виходячи з норм якої, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. В даному випадку, на час виникнення спірних правовідносин, було відсутнє погодження меж із власниками і користувачами суміжних земельних ділянок, зокрема з Пістинською сільською радою. При цьому, судами зазначено, що допущення вказаних невідповідностей проекту землеустрою не є підставою для позбавлення НПП "Гуцульщина" права на отримання в постійне користування земельної ділянки площею 116 га із земель державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебувають у постійному користуванні ДП "Кутське лісове господарство", яке може бути реалізованим після усунення таких невідповідностей з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6.22.02.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Заступника прокурора Львівської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що НПП "Гуцульщина" не є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 116 га, яка передається національному парку вперше, оскільки з 2002 по 2010 роки НПП "Гуцульщина" здійснював постійне користування земельними ділянками на підставі матеріалів лісовпорядкування отриманих від ДП "Кутське лісове господарство", згідно акту прийому-передачі від
23.08.2002. Крім цього, вказано про те, що між спірною земельною ділянкою та землями Пістинської сільської ради проходить дорога загального користування державного значення Татарів-Косів-Коломия-Кам'янець-Подільський, яка перебуває на балансі Служби автомобільних доріг Івано-Франківської області та є державною власністю. В якості доказу зазначеного факту судам було надано акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від
12.06.2013, згідно якого спірна земельна ділянка межує із землями ДП "Кутське лісове господарство" та Служби автомобільних доріг (дорога Р-24). Відповідно, лише зазначеними суміжниками було погоджено межі земельної ділянки площею 116 га. Також підлягає спростуванню висновок судів про те, що фактичне використання НПП "Гуцульщина" переданих від ДП "Кутське лісове господарство", згідно акту прийому-передачі від 23.08.2002 земель державної власності не свідчить про наявність права постійного користування цими земельними ділянками, оскільки відсутні докази державної реєстрації прав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 березня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Львівської області.

9.15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.

13. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 постановлено провести попередній розгляд справи 21.12.2019.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Указом Президента України "Про створення Національного природного парку "Гуцульщина" від 14 травня 2002 року № 456/2002 на території Косівського району Івано-Франківської області створено НПП "Гуцульщина", який підпорядковано Міністерству екології та природних ресурсів України.

15. Згідно наведеного Указу Президента України, до території НПП "Гуцульщина" погоджено включення 32271 га земель державної власності, в тому числі 7606 га земель, що мають бути надані парку в постійне користування та 24665 га земель, що включаються до складу парку без вилучення у постійних землекористувачів, які зазначені в додатках № 1 та № 2.

16. У додатку № 1 до Указу Президента України від 14 травня 2002 року № 456/2002, визначено Перелік землекористувачів, землі яких мають бути надані у постійне користування НПП "Гуцульщина", а саме: землі Косівського міжгосподарського лісгоспу, площею 816 га, у тому числі: Пістинське лісництво 503 га, Кобаківське лісництво 165 га, Рожнівське лісництво 148 га; Кутського державного лісгоспу Державного комітету лісового господарства України загальною площею 6790 га, у тому числі: Косівське лісництво 1675 га, Кутське лісництво 1477 га, Шешорське лісництво 3030 га, Яблунівське лісництво 608 га. Усього 7606 га.

17. У додатку № 2 до Указу Президента України від 14 травня 2002 року № 456/2002, визначено Перелік землекористувачів, землі яких мають бути включені до складу НПП "Гуцульщина" без вилучення, а саме: Косівського міжгосподарського лісгоспу, площею 9893 га, у тому числі: Великорожинське лісництво 3912 га, Кобаківське лісництво 1166 га, Рожнівське лісництво 754 га; Пістинське лісництво 1012 га, Яблунівське лісництво 3049 га; Кутського державного лісгоспу Державного комітету лісового господарства України загальною площею 14772 га, у тому числі:

Березівське лісництво 3116 га, Косівське лісництво 2392 га, Космацьке лісництво 4398 га, Кутське лісництво 1519 га, Яблунівське лісництво 3347 га. Усього 24665 га.

18. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17 липня 2002 року № 271 (в редакції наказу від 02 вересня 2013 року № 377) затверджено Положення про Національний природний парк "Гуцульщина" (далі Положення), згідно з п. 1.1. якого, НПП "Гуцульщина" є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Парк розташований на території Косівського району Івано-Франківської області.

19. Право парку на постійне користування земельною ділянкою оформлюється витягом з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження (п.1.7.

Положення).

20.05.10.2010 наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 440 затверджено проект організації території Національного природного парку "Гуцульщина", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів.

21. Розпорядженням за № 182-р від 27.03.2013 Кабінет Міністрів України надав дозвіл Національному природному парку "Гуцульщина" на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 116 гектарів (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні державного підприємства "Кутське лісове господарство", розташованої на території Косівського району Івано-Франківської області, з подальшим наданням її зазначеному парку у постійне користування для забезпечення його функціонування.

22.13.07.2013 Державне підприємство "Кутське лісове господарство" в особі директора Фальбійчука Ю. Ю. надало згоду на вилучення 116 гектарів земель лісогосподарського призначення Національному природному парку "Гуцульщина", як це передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2013 № 182-р за умови включення в нього розрахунку розміру збитків, що завдані землекористувачу внаслідок вилучення земельних ділянок та компенсації вартості нерухомого майна (контора Косівського лісництва з господарськими будівлями).

23. На виконання звернення НПП "Гуцульщина" від 10.06.2013 Державне підприємство "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування.

24. Розпорядженням за № 193 від 04.07.2013 Косівська РДА погодила Національному природному парку "Гуцульщина" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 116 гектарів (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні державного підприємства "Кутське лісове господарство", розташованої на території Косівського району Івано-Франківської області, з подальшим наданням її зазначеному парку у постійне користування для забезпечення його функціонування.

25. Позивач, не погоджуючись з розпорядженням відповідача про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування НПП "Гуцульщина", звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Згідно положень статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

28. Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

29. Згідно з частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Конституцією України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

30. Відповідно до частини 2 статті 4 Земельного кодексу України, завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

31. Як передбачено статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного розпорядження), виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

32. У відповідності до положень статті 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених статті 17 Земельного кодексу України; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

33. Статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля.

34. Так, відповідно до статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація: 2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону; 5) вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

35. Положення статті 123 Земельного кодексу України встановлюють порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

36. Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

37. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.

38. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.

39. Враховуючи, що надання земельної ділянки Національному природному парку "Гуцульщина" здійснюється шляхом формування нової земельної ділянки, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 123 Земельного кодексу України, а рішення про надання цієї земельної ділянки повинно бути прийнятим на підставі проекту землеустрою.

40. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України.

41. Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

42. Органи виконавчої влади, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні.

43. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

44. Таким чином, у разі невідповідності проекту землеустрою зазначеним вимогам орган виконавчої влади зобов'язаний відмовити у погодженні проекту землеустрою.

45. Згідно з ч. 4 ст. 47 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), порядок розробки проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

46. Відповідно до вказаної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України за № 1094 від 25.08.2004 було затверджено Порядок розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (був чинним на час виникнення спірних правовідносин).

47. Пунктом 8 вказаного Порядку визначено, що проект землеустрою погоджується з власниками і користувачами суміжних земельних ділянок, а також земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення без їх вилучення, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

48. Відповідно до підпункту 2 пункту 9 цього Порядку, проект землеустрою складається з пояснювальної записки, в якій зазначається: коротка характеристика території; режим використання земель у межах території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в тому числі земельних ділянок, щодо використання яких встановлено обмеження (обтяження); погодження меж із власниками і користувачами суміжних земельних ділянок; короткий опис виконаних робіт; склад земель за угіддями, власниками і користувачами земельних ділянок.

49. Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, погодження меж із власниками і користувачами суміжних земельних ділянок, зокрема з Пістинською сільською радою - відсутні, що є порушенням вищезазначених пунктів 8 та 9 Порядку № 1094.

50. Погодженим, оскаржуваним рішенням відповідача, проектом землеустрою до складу земельної ділянки, що проектується для виділення Національному природному парку "Гуцульщина" із земель державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні державного підприємства "Кутське лісове господарство", включено земельну ділянку площею 0,5 гектара земель житлової та громадської забудови, що передані сільській раді згідно рішення Івано-Франківської обласної ради від 29.12.1997 року (квартал 12 ділянка 5) та належить до земель Пістинської сільської ради (т.1 а. с.16,34,64,122,151,245-250).

51. Згідно статистичного звіту про наявність та розподіл земель за формою 6-зем земельна ділянка 0,5 гектара (квартал 12 виділ 5) віднесена до земель запасу (пасовище) (т.2 а. с.206-211).

52. Крім цього, апеляційним судом вірно зазначено, що встановивши факт перебування земельної ділянки (кадастровий номер 2612684401:01:002:0127) в межах населеного пункту с. Пістинь, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки до складу земельної ділянки, що проектується для виділення Національному природному парку "Гуцульщина" із земель державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні державного підприємства "Кутське лісове господарство", включено земельну ділянку площею 1,3944 гектари з розміщеними на ній гідроспорудами та ставками, що відповідно до проекту землеустрою розташована в межах населеного пункту села Пістинь, відноситься до земель водного фонду (т.1 а. с.163-205).

53. Зазначені обставини не мають відношення до даної справи, однак, у випадку відсутності такого погодження може бути підставою для звернення до суду користувача цією ділянки з аналогічним позовом. Право користування ОСОБА_1 вказаною земельною ділянкою підтверджується її державною реєстрацією з присвоєнням кадастрового номеру, доказів скасування якої прокурором не надано.

54. Крім того, згідно повідомлення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області за № 493 від 09.08.2004 вказана земельна ділянка знаходиться поза межами "Держлісгоспу", а тому вирішення питання виділення цієї земельної ділянки належить до компетенції Пістинської сільської ради (т.1 а. с.181).

55. Подібним чином, вказана земельна ділянка площею 1,3944 га з розміщеними на ній гідроспорудами та ставками, що включена до складу земельної ділянки, що проектується для виділення Національному природному парку "Гуцульщина" із земель державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні державного підприємства "Кутське лісове господарство" відповідно до плану відведення, складеним Косівським районним відділом центру ДЗК 2004 рік межує із землями Пістинської сільської ради (дорога), аналогічно актом встановлення та узгодження зовнішніх меж зазначеної земельної ділянки від
22.04.2004 суміжними землями з даною ділянкою є землі ОСОБА_2 та межі земель Пістинської сільської ради (т.1 а. с.183-185).

56. Зазначену земельну ділянку виділено та їй присвоєно кадастровий номер (т.1 а. с.221,228-229).

57. Доводи скаржника про погодження меж земельної ділянки, переданої ДП "Кутське лісове господарство" НПП "Гуцульщина", згідно акту прийому-передачі від
23.08.2002 з суміжними землекористувачами - органами місцевого самоврядування, в тому числі і Пістинською сільською радою, є безпідставними, оскільки акт прийому-передачі не є актом погодження меж земельної ділянки.

58. Про відсутність такого погодження свідчить також й лист Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області за № 169 від
30.11.2007, яким остання повідомила директора НПП "Гуцульщина" про неможливість погодження меж національного природного парку у зв'язку з відсутністю меж населеного пункту (т.1 а. с.98).

59. Отже, скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, зокрема, з Пістинською сільською радою.

60. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 116 гектарів (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні державного підприємства "Кутське лісове господарство", розташованої на території Косівського району Івано-Франківської області, з подальшим наданням її національному природному парку "Гуцульщина" у постійне користування для забезпечення його функціонування, внаслідок невідповідності його положень документації із землеустрою, що у відповідності до частини 6 статті 186-1 Земельного кодексу України є підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

61. Натомість, допущення зазначених невідповідностей проекту землеустрою не є підставою для позбавлення Національного природного парку "Гуцульщина" права на отримання в постійне користування земельної ділянки площею 116 гектарів із земель державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебувають у постійному користуванні Державного підприємства "Кутське лісове господарство", яке може бути реалізованим після усунення зазначених невідповідностей проекту землеустрою з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

62. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області за № 193 від 04.07.2013 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування НПП "Гуцульщина".

63. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

64. У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

65. Оскільки, колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

А. І. Рибачук

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду