Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.09.2019 року у справі №804/18358/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року

Київ

справа №804/18358/14

адміністративне провадження №К/9901/26257/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуПриватного підприємства "Спецстройсистема" на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 (суддя - І. О. Лозицька)та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 (колегія у складі суддів: В. А. Шальєва, С. В. Білак, Н. А. Олефіренко)у справі № 804/18358/14 за позовомПриватного підприємства "Спецстройсистема" доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпровизнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Спецстройсистема" (далі - Підприємство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ), у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ № 1450 від 06.10.2014 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, в обґрунтування якого зазначило про протиправність прийняття наказу у зв'язку із порушенням відповідачем порядку призначення позапланової перевірки платника податків, а також відсутності підстав, передбачених Податковим кодексом України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), для призначення позапланової перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2015, у задоволенні позову відмовлено, у зв'язку із тим, що відповідач приймаючи спірний наказ, не допустив порушень вимог ПК України, на які посилається позивач, з огляду не надання ним запитуваної податкової інформації.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову. Вказується на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно надавалась оцінка акту, складеного невідомою особою відповідача про відсутність частини запитуваної інформації ДПІ, хоча така була надана в повному обсязі. При цьому вказує, що сам наказ направлено на другий день перевірки.

Відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ДПІ у зв'язку з отриманням податкової інформації про виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення позивачем податкового законодавства, направлено платнику податків засобами поштового зв'язку письмовий запит № 28604/1-/04-63-15-01-19 від 21.09.2014 про надання інформації, пояснень та документів за період з 01.04.2014 по 31.05.2014, з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Даний запит отримано позивачем 11.09.2014 р.

Позивачем листом № 9/23-1 від 23.09.2014 направлено контролюючому органу письмові пояснення з додатками (договори, податкові накладні, видаткові накладні, сертифікати походження, довіреності на отримання товару, розрахункові документи, реєстри, бухгалтерську документацію, дані про наявність заборгованості, документи на підтвердження перевезення товару, ліцензії, договори за зберігання, інші документи), всього на 560 аркушах. Відповідачем пояснення та документи отримані 24.09.2014.

Як вбачається з акту № 1 від 24.09.2014, складеному ДПІ, при розкритті конверту, що надійшов від Підприємства виявлено невідповідність опису, при цьому, як вбачається з додатку до акту наявне подання позивачем декількох копій одних документів.

У зв'язку із чим, наказом № 1450 від 06.10.2014 ДПІ у відповідності до пп.
20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України призначена документальна позапланова документальна невиїзна перевірка позивачем терміном 10 робочих днів з 08.10.2014.

Незгода із наказом про призначення податкової перевірки стала підставою для його оскарження позивачем до суду, який визначився із його правомірністю, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок № 1245).

Згідно з пунктом 73.3. статті 73 ПК України Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених пунктом 73.3. статті 73 ПК України;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених пунктом 73.3. статті 73 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що запит, направлений відповідачем на адресу позивача містив вказівку на фактичні та правові підстави його надіслання, зокрема наявну податкову інформацію щодо виявлених фактів про ймовірне порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства по відносинам з підприємствам, задекларованими в декларації за квітень, травень, липень 2014 року. Запит містив детальний опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують, період, за який слід надати документи.

У вказаному обов'язковому запиту, податковий орган просив позивача надати інформацію та її документальне підтвердження, копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювались для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам із вказаними контрагентами.

Також попереджено про строки подання вказаних документів та про наслідки їх неподання, що у сукупності свідчить про формування та надіслання запиту відповідно до приписів податкового законодавства.

З викладеного вбачається, що запит оформлений у відповідності до наведених, чинних в той час, норм ПК України.

Згідно із абзацами 4,5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З огляду на наведене, і враховуючи вірно встановлені обставини судами попередніх інстанції про ненадання позивачем у повному обсязі запитуваної ДПІ інформації, Верховний Суд вважає, що оскаржуваний позивачем наказ про призначення податкової перевірки винесений у відповідності до приписів ПК України.

Щодо доводів позивача в касаційній скарзі про безпідставність прийняття судами до уваги акт відповідача про відсутність частини направлених ним документів, то вони є необґрунтованими, так як позивач, цитуючи такі доводи з апеляційної скарги, не надав належних доказів, які б заперечили чи спростували відомості такого акту.

Крім того, доводи позивача, які він вважає є самостійною підставою для скасування спірного наказу про призначення податкової перевірки, а саме отримання розпорядчого документа (наказу) на наступний день після початку проведення такої перевірки не можуть бути прийняті Судом, з огляду на те, що вони є передбаченими, та можуть мати значення під час вирішення питання законності проведення самої перевірки та правових наслідків, що настануть після її завершення. Дотримання процедури проведення перевірки підлягає перевірці у разі прийняття за наслідками такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Інші доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, є тотожними змісту позову та апеляційної скарги, тому належним чином досліджені судами.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Спецстройсистема" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
19.11.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
07.12.2015 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду