ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2018 року
м. Київ
справа №673/476/17
адміністративне провадження №К/9901/49443/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу №348/2208/15-а за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 (колегія у складі суддів: Курка О.П.,: Драчук Т.О., Совгири Д.І.) у справі №673/476/17 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 до Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій.
УСТАНОВИВ
1. Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 та ОСОБА_39 звернулися до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, посилаючись на те, що вони є учасниками бойових дій (учасниками АТО), у зв'язку з чим мають право на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
2. Виходячи із встановленого ч. 1 статті 28 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; нормативно-правовий акт № 1058-IV від 09.07.2003 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, у 2016 році розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій становив 5650 грн, однак позивачам таку допомогу відповідачем було виплачено у розмірі 920 грн.
3. На початку 2017 року позивачі звернулися до відповідача із заявами, в якій просили провести перерахунок виплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з урахуванням сплаченої суми допомоги.
4. Проте згідно з письмовим повідомленням відповідача їм у цьому було відмовлено із посиланням на те, що виплата щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни проводиться Управлінням соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації у розмірах, визначених Верховною Радою України у законі про державний бюджет України на відповідний календарний рік. Крім того, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 визначено, що разова грошова допомога до 05 травня учасникам бойових дій в 2016 році становить 920 гривень, то саме в такому розмірі позивачам було виплачено вказану допомогу.
5. Позивачі вважають такі дії відповідача неправомірними і просять суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок виплаченої їм щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з урахуванням сплаченої суми допомоги, а також позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 звернулися при зазначених вище умов про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, посилаючись на те, що вони є учасниками бойових дій (учасниками АТО), у зв'язку з чим мають право на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
6. Виходячи із встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, у 2017 році розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій становив 6560 грн, однак позивачам таку допомогу відповідачем було виплачено у розмірі 1200 грн, а тому вони просять задовольнити їхні позовні вимоги.
7. Відповідач зазначив, що Міністерство соціальної політики, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного законодавства забезпечує через місцеві органи соціального захисту населення виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни у розмірах, визначених Верховною Радою України у Законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік. Оскільки постановою КМУ від 02.03.2016 № 141«Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги» що виплачується у 2016 року, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань» було встановлено, що разова грошова допомога до 05 травня учасникам бойових дій в 2016 році становить 920 гривень, то саме таку суму грошових коштів у 2016 році було нараховано та виплачено позивачу.
8. Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2017 року позов задоволено.
9. Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
10. Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України (не сплата судового збору), Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 березня 2018 року залишив апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 5 днів з моменту отримання ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.
11. 21 березня 2018 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на строк, що є довше ніж до ухвалення судового рішення. Дане клопотання обґрунтоване тим, що у відповідача в кошторисі 2018 року станом на 20 березня 2018 року відсутні кошти на розрахунковому рахунку для оплати судового збору.
12. Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
13. Суд апеляційної інстанції зазначив, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника. Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.
14. Окрім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що на підтвердження доводів апелянт не надав жодних доказів про відсутність коштів на розрахунковому рахунку відповідача.
15. Враховуючи, що відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на строк, що є довше ніж до ухвалення судового рішення.
16. Ухвалою від 27.03.2018 заяву було повернено Відповідачу.
17. 02.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій Відповідач просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
18. 02.07.2018 Верховний Суд своєю ухвалою відкрив провадження у справі. 11.07.2018 надійшов відзив від Позивачів.
19. Сторонами були заявлені клопотання про розгляд без їхньої участі.
20. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з того, що аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були проаналізовані судом апеляційної інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
21. Суд додатково звертає увагу, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Аналогічне положення передбачене у ст. 133 КАС України (у редакції, що діє від 15.12.2017).
22. Зазначені правові норми слід застосовувати з урахуванням мети адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Саме для досягнення цієї мети законом створено сприятливі умови для доступу до суду осіб, які вважають, що їх права порушено.
23. Отож, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 88 КАС України не може бути правовою підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат суб'єктів владних повноважень.
24. Щодо посилань скаржника на практику Європейського суду з прав людини, то Суд вважає за необхідне зазначити, що Конвенція має на меті захист прав людини, а не держави (державних органів). Тому посилатися на Конвенцію та практику її застосування для обґрунтування захисту державних інтересів недоречно.
25. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.
26. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №673/476/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Т.О. Анцупова
Суддя О.П. Стародуб