Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2020 року

Київ

справа №826/13116/16

адміністративне провадження №К/9901/23769/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Смоковича М.І.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу голови молодіжно-житлового комплексу «Надія» ОСОБА_1

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року (головуючий суддя - Келеберда В.І.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді - Межевич М.В., Сорочко Є.О.)

у справі № 826/13116/16

за позовом голови молодіжно-житлового комплексу «Надія» ОСОБА_1

до Київської міської державної адміністрації,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2016 року голова молодіжно-житлового комплексу «Надія» ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач, КМДА), в якому просив визнати відповідь на його звернення формальною та зобов`язати прийняти міри по заяві.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не наведено та судами не встановлено наявність обставин, визначених ст. 4 Закону України «Про звернення громадян», які є підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо надання відповіді. Відповідачем було надано обґрунтовану відповідь на заяву позивача відповідно до норм Закону України «Про звернення громадян». Розгляд заяви без участі безпосередньо самого заявника, на що, як на порушення вказує позивач, суди визнали таким, що жодним чином не порушило його прав, встановлених Законом України «Про звернення громадян».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

16 червня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга голови молодіжно-житлового комплексу «Надія» ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів та задовольнити позов.

В обґрунтування поданої касаційної скарги голова молодіжно-житлового комплексу «Надія» ОСОБА_1 вказує на те, що відповідачем порушено приписи статей 18-19 Закону України «Про звернення громадян» в частині його незапрошення на розгляд поданої ОСОБА_1 заяви. Позивач зазначає, що здійснював заходи у вигляді візитів до КМДА з метою дізнатися дату розгляду заяви, під час яких його запевнювали про те, що він буде письмово повідомлений про конкретний час розгляду його заяви.

Відповідачем відзиву чи заперечення на вказану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 серпня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року касаційну скаргу голови молодіжно-житлового комплексу «Надія» ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Голова молодіжно-житлового комплексу «Надія» ОСОБА_1 звернувся до Київської міської державної адміністрації із заявою в порядку ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» від 11.06.2016, в якій зазначив, що на даний час йде ліквідація ЖЕКів і передача житла на обслуговування мешканцям. Так як всі члени молодіжно-житлового комплексу проживають в даний час в гуртожитках по АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , то було б справедливо та законно передати збудовані гуртожитки: по АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 до молодіжно-житлового комплексу.

Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаментом житлово - комунальної інфраструктури, розглянуто заяву та листом №058/1-114-12681-6948 від 15.07.2016 надано відповідь, в якій зазначено, що Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» регулюються правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Відповідно до норм зазначеного закону власниками квартир можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Разом з цим зазначено, що за бажанням та рішенням загальних зборів мешканців будинків можливо змінити обслуговуючу організацію шляхом створення в будинках об`єднання співвласників багатоквартирних будинків відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідачем у даному листі було повідомлено позивача, що у зв`язку з відсутністю контактного номера телефону, не було можливості обумовити з ним дату та час розгляду порушеного у зверненні питання.

Вважаючи зазначену відповідь формальною відпискою позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частиною 1 статті 1 цього Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" <…> Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: бути присутнім при розгляді заяви чи скарги <…>.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" <…> органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу <…>.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суд, з аналізу приписів статей 18-19 Закону України «Про звернення громадян», зауважує, що праву громадянина, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб бути присутнім при розгляді поданої заяви чи скарги кореспондує прямий та неухильний обов`язок вказаних органів чи посадових осіб запросити громадянина - заявника на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Окрім того, Суд зазначає, що законодавець, наділяючи органи державної влади безпосереднім обов`язком запрошувати заявника на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву за наявності прохання останнього, не робив застереження щодо попереднього повідомлення заявника про дату розгляду заяви виключно засобами телефонного зв`язку.

Відтак, покликання відповідача у листі №058/1-114-12681-6948 від 15.07.2016 на відсутність контактного номера телефону у заяві позивача як на єдину та виключну підставу неможливості обумовлення дати та часу розгляду порушеного ОСОБА_1 у зверненні питання, не може вважатися поважною причиною невиконання відповідачем обов`язку, визначеного статтею 19 Закону України «Про звернення громадян».

Суд зазначає, що, розглядаючи звернення позивача у місячний термін та володіючи інформацією про адресу місяця проживання ОСОБА_1 , яку останній зазначив у заяві, відповідач мав достатні можливості щодо своєчасного повідомлення позивача засобами поштового зв`язку про дату та час розгляду порушеного у зверненні питання.

Відтак, Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушення прав позивача, визначених Законом України «Про звернення громадян» стосовно розгляду заяви без участі безпосередньо самого заявника.

Крім того, Суд зазначає, що дані висновки зроблені судами попередніх інстанцій передчасно, без дослідження обставин щодо повідомлення відповідачем позивача в інший спосіб, аніж засобами телефонного зв`язку, про дату та час розгляду його звернення.

Щодо суті відповіді №058/1-114-12681-6948 від 15.07.2016 наданої відповідачем, Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість даної відповіді, з підстав того, що заявнику роз`яснено порядок об`єднання співвласників квартир у багатоквартирному будинку у відповідні об`єднання для управління такими багатоквартирними будинками відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Водночас, Суд приходить до переконання, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі досліджено повноту відповіді на звернення в частині надання інформації щодо можливої участі ТОВ «Молодіжно - житловий комплекс «Надія» в отриманні гуртожитків по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 на баланс та обслуговування.

Відтак, з огляду на викладене колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено повне та всебічне з`ясування обставин у справі, не вжито усіх, визначених законом заходів щодо з`ясування чи повідомлявся відповідачем позивач в інший спосіб, аніж засобами телефонного зв`язку, про дату та час розгляду його звернення, а також щодо повноти наданої відповідачем відповіді.

<…> Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд <…>.

Відповідно до п.1 ч. 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, з огляду на викладене, Суд зазначає, що вказані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, позаяк порушення допущені як судом першої, так і апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 341, 345, 349 - 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу голови молодіжно-житлового комплексу «Надія» ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року - скасувати та направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді М. І. Смокович

Н. В. Шевцова