Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2019 року

Київ

справа №804/15898/15

адміністративне провадження №К/9901/28346/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 (суддя Єфанова О.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 (судді Щербак А.А., Суховаров А.В., Баранник Н.П.)

у справі № 804/15898/15

за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал»

до Криворізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» (далі - позивач, КП «Кривбасводоканал») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Криворізька ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2015 № 0001351501.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що період, який охоплений позаплановою перевіркою вже був предметом планової перевірки. Рішення про застосування штрафних санкцій, які були нараховані податковою інспекцією, були скасовані за результатами адміністративного оскарження. Позивачем сплачено нарахований ПДВ згідно декларації за липень 2012 року у повному обсязі у строки встановлені законом, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Позивач погоджується з доводами податкового органу щодо обов'язку зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно черговістю його виникнення. Проте в даному випадку орган вищого рівня скасував податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за податковий період листопад 2011 року - червень 2012 року. Крім того, наявність у підприємства податкового боргу з ПДВ станом на 01.08.2012 документально не підтверджено матеріалами справи. Наведене свідчить про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Відповідач процесуальним правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку КП «Кривбасводоканал» з питання своєчасності сплати ПДВ згідно податкових декларацій за період листопад - грудень 2011 року та за січень - липень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції у сумі 123 709,30 грн. за несвоєчасну сплату ПДВ згідно податкової декларації № 9049731241 від 17.08.2012 року за липень 2012 року, яка остаточно сплачена 17.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.07.2015 р. № 289/15-01/03341316 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2015 р. № 0001351501, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 123 709,30 грн.

Позивачем подано декларацію з ПДВ за липень 2012 року № 9049731241 від 17.08.2012 на суму 1 273 093 грн.

Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» в період з 03.08.2012 по 30.08.2012 сплатило нарахований ПДВ за липень 2012 року в повному обсязі в сумі 1 273 093 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: платіжне доручення № 254-н від 03.08.2012 на суму 5000,00 грн.; платіжне доручення № 256-н від 06.08.2012р. на суму 3000,00 грн.; платіжне доручення № 258-н від 07.08.2012р. на суму 10000,00 грн.; платіжне доручення № 260-н від 08.08.2012р. на суму 5000,00 грн.; платіжне доручення № 263-н від 13.08.2012р. на суму 5000,00 грн.; платіжне доручення № 276-н від 20.08.2012р. на суму 100358,00 грн.; платіжне доручення № 277-н від 22.08.2012р. на суму 401115,00 грн.; платіжне доручення № 278-н від 23.08.2012р. на суму 170000,00 грн.; платіжне доручення №279-н від 27.08.2012р. на суму 141000,00 грн.; платіжне доручення № 280-н від 28.08.2012р. на суму 140000,00 грн.; платіжне доручення № 281-н від 29.08.2012р. на суму 143690,00 гри.; платіжне доручення № 293-н від 30.08.2012р. на суму 112930,00 грн.

Разом з тим, вищевказані платежі відповідач направив в рахунок погашення існуючого податкового боргу за попередні звітні періоди згідно черговістю його виникнення.

За положеннями пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 1 пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано позивачем те, що станом на 01.08.2012 за Підприємством рахується податковий борг у сумі 10 836 303,36 грн.

Позивачем проводилася оплата грошових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідний податковий (звітний) період, проте грошові кошти, що надходили в оплату поточних податкових зобов'язань, відповідачем автоматично зараховувалися в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових (звітних) періодів. Рух грошових коштів по бюджетному рахунку підтверджується даними інтегрованої облікової картки позивача.

Згідно абзацом другим пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Аналіз положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України свідчить про те, що зарахування сплачених платником коштів в рахунок погашення податкового боргу, всупереч напряму сплати, визначеного платником податків, прямо передбачено нормами чинного податкового законодавства України.

Скасування податкових повідомлень-рішень № 2142420710 від 29.11.2012 та № 2142430710 від 29.11.2012 про сплату штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ в адміністративному порядку рішенням про результати розгляду скарги № 2719/10/10/233 від 15.02.2013 не спростовує наявність у позивача податкового боргу за попередні звітні періоди та не впливає на право податкового органу на зарахування сплачених платником коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено про правомірність дій податкового органу щодо зарахування сплачених платником податку грошових коштів в якості оплати поточних податкових зобов'язань, на погашення податкового боргу минулих податкових періодів.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що сплата Підприємством податкового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, тобто з порушенням приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, внаслідок чого податковий орган здійснював зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника податків, не може вважатися належною сплатою податкового зобов'язання та тягне за собою відповідальність, передбачену пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі № 804/15898/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко