Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2019 року

Київ

справа №2040/5445/18

адміністративне провадження №К/9901/1137/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Шипуліної Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Перша європейська компанія»та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 (колегія у складі суддів: Бершова Г.Є., Ральченко І.М., Русанова В.Б.)у справі № 2040/5445/18за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перша європейська компанія»доГоловного управління ДФС у Харківській областіпроскасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша європейська компанія» (далі - Товариство), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, у якому позивач просило: скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2018 № 636299/39405679 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 15.11.2017, подану Товариством за датою їх подання; скасувати рішення комісії ГУ ДФС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2018 № 636294/39405679 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 29.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 18 від 29.11.2017 подану Товариством за датою їх подання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкові накладні оформлені правильно, виписані у зв'язку з настанням визначеної законом події. Всі необхідні пояснення з приводу обставин проведення господарської операції надані контролюючому органу після зупинення реєстрації податкової накладної, а отже контролюючий орган не мав підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 позов задоволено частково. Скасовано рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2018 № 636299/39405679 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Скасовано рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2018 № 636294/39405679 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 29.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В іншій частині вимог позов залишити без задоволення

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем документально підтверджено відповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД, що знайшло своє відображення у документах бухгалтерського обліку. Сумніви фіскального органу відносно наявності у спірних правовідносинах реального ризику виписування особою податкової накладної за відсутності визначеної статтями 185,187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) першої події, в судовому засіданні не доведені. Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні, то суд 1-ї інстанції вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду не те, що реєстрація податкових накладних здійснюється безпосередньо Державної фіскальною службою України, а отже, у суду відсутні підстави для обтяження відповідача обов'язком реєстрації податкових накладних.

Натомість суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився та своєю постановою від 05.12.2018 його рішення скасував, відмовивши у задоволені позову, у зв'язку із тим, що позивачем не було надано необхідних документів, які б усували виявлені податковим органом розбіжності, а тому відмова відповідача у реєстрації податкових накладних в ЄРПН є правомірною та обґрунтованою.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишити рішення суду 1-ї інстанції без змін. По суті вказується на доводи, які ним були викладені у позові, що не підлягають повторному зазначенню.

Письмового відзиву на дану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду її по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.11.2017 позивачем складено податкову накладну № 18 на загальну суму 9071,02 грн., в тому числі ПДВ 1511,84 грн., яка засобами телекомунікаційного зв'язку 08.12.2017 направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

08.12.2017 позивачем отримано повідомлення про зупинення реєстрації цієї податкової накладної внаслідок невідповідності обсягів постачання обсягам придбаного по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6301, 9404 та запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та /або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

03.04.2018 позивач засобами телекомунікаційного зв'язку направив пояснення відносно обставин господарської операції, у межах якої була складена податкова накладна.

За результатами розгляду вказаних пояснень відповідачем 06.04.2018 рішенням № 636294/39405679 позивачеві відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів (договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків).

Також колегією суддів встановлено, що 15.11.2017 позивачем складено податкову накладну № 10 на загальну суму 194026,54 грн., в тому числі ПДВ 32337,76 грн., яка засобами телекомунікаційного зв'язку 01.12.2017 направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.12.2017 позивачем отримано повідомлення про зупинення реєстрації цієї податкової накладної, внаслідок невідповідності обсягів постачання обсягам придбаного по товарах згідно УКТ ЗЕД: 6301, 6302, 9404 та запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ країни, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та /або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

03.04.2018 позивач засобами телекомунікаційного зв'язку направив пояснення відносно обставин господарської операції, у межах якої була складена податкова накладна.

За результатами розгляду вказаних пояснень відповідачем 06.04.2018 рішенням №636299/39405679 позивачеві відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів (договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків).

При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що у квитанціях №1, надісланих позивачу, зазначено, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567.

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН стала невідповідність обсягів постачання обсягам придбання.

У квитанціях позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН відповідно до пункту «в» підпункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567.

Позивач не погодився з рішеннями відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржив їх до суду, розглянувши який, суд апеляційної інстанції передчасно дійшов до висновку про їх законність, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних позивача) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - Постанова № 190) та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Постанова 117).

Пунктом другим Постанови № 117 встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Пунктами 19-21 Постанови № 117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення, серед іншого, про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі або відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведеного вище, наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень, таких як права на зупинення реєстрації податкових накладних - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення про відмову у реєстрації таких податкових накладних.

Натомість, Верховний Суд, вважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, яким визнав законними рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, не надав правового значення рішенням (діям) про зупинення реєстрації таких податкових накладних, які за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваних у даній справі рішень.

При цьому, оцінка суду апеляційної інстанції дій позивача по частковому виконанню запитань, які вказувались у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, не є достатньою для розгляду даної справи, адже такі діяння є наслідком, по відношенню до дій контролюючого органу, який прийняв рішення про зупинення реєстрації податкових накладних.

Тобто, первинним об'єктом судового дослідження в даній справі є обставини за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що виявлені неточності та суперечливі обставини мають бути досконало досліджені, задля можливості винесення у даній справі законного рішення, у зв'язку із чим справа має бути надіслана до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

З урахуванням наведеного, справу необхідно направити на новий розгляд, де вказаним обставинам слід надати правову оцінку.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша європейська компанія» задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного адміністративного суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваТ.М.Шипуліна Судді Верховного Суду