Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.10.2018 року у справі №820/456/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 820/456/17

адміністративне провадження № К/9901/44551/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Стеценка С. Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/456/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, третя особа: Харківська міська рада, про визнання дій незаконними, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, прийняту у складі судді Тітова О. М. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Катунова В. В., суддів: Ральченка І. М., Бершова Г. Є.,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області щодо здійснення оцінки земельної ділянки, дані якої оформлені витягом від 19.11.2014 №29 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та скасувати витяг Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від
19.11.2014 №29 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано витяг Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від
19.11.2014 року № 29 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 16 квітня 2008 року № 86/08 "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок між ОСОБА_1 (орендар, позивач) і Харківською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С. А. 03 листопада 2008 року в реєстрі за № 5974, зареєстрований 06 листопада 2008 року за №140867100159 у Харківській регіональній філії Державного підприємства державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах. За цим договором орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,4803 га строком до 01 квітня 2058 року. Зазначений договір є чинним та обов'язковим для обох сторін.

Харківська міська рада звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом про внесення змін до зазначеного договору оренди шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у відповідній редакції.

Під час ознайомлення позивачем з матеріалами даної справи, стало відомо, що підставою для зміни орендної плати за земельну ділянку став Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 29 від 19 листопада 2013 року, виданий Управлінням Держземагентства у місті Харкові Харківської області.

З огляду на те, що на думку позивача вказаний витяг складено з порушенням вимог чинного законодавствам, є необґрунтованим і не може слугувати підставою для визначення нового розміру орендної плати по Договору оренди, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування витягу Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 19.11.2014 року № 29 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційинй суд, виходив з того, що відповідачем в спірному Витязі встановлені розміри зазначених локальних коефіцієнтів Км3 вищі ніж максимальні граничні розміри, визначені нормативно-правовими актами.

У поданій касаційній скарзі третя особа просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

При цьому, під рентним доходом розуміється дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 № 1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За приписами п. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445, державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видається управлінням Держземагенства у відповідній області.

Відповідно до п. п. 3.1,3.2,3.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 р.

N18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за N 388/12262 (далі - Порядок), в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8.

Відповідно до п. 3.10 вищезазначеного Порядку вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою Цн = Цнз х Кф х Км3.

Для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1.

Так, у вказаному додатку встановлено значення локального коефіцієнту земельної ділянки, що знаходиться у межах зони небезпечних геологічних процесів - 0,75-0,90 та локального коефіцієнту земельної ділянки, що знаходиться у межах санітарно-захисних зон у розмірі 0,80-0,96.

Також, аналогічні значення вказаних коефіцієнтів затверджені рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. № 1209/13 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на
01.01.2013р." у додатку 3 "Значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів".

Як встановлено, в оскаржуваному Витязі від 19.11.2013 року №29 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки локальні коефіцієнти "Зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см", "Зони забруднення атмосферного повітря" та "Зони перевищення припустимого рівня шуму" використано у розрахунку на рівні 0,98342,0,94059; 0,97642,0,983,099182 відповідно, тоді як Технічною документацією №1209/13 затверджені максимальні значення цих коефіцієнтів на рівні не більше 0,95,09; 0,95,0,97 та 0,95 відповідно.

Отже, фактичні обставини, які були встановлені судами попередніх інстанцій, дають колегії суддів підстави погодитись із висновком судів, що відповідачем в спірному Витязі встановлені розміри зазначених локальних коефіцієнтів Км3 вищі ніж максимальні граничні розміри, визначені вказаним Порядком та рішенням Харківської міської ради.

Суди обгрунтовано не погодились з доводами відповідача щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв'язку з наданням Витягу із застосуванням програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013" в автоматизованому режимі, з огляду на таке.

Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області, як суб'єкт владних повноважень, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оскаржуваний Витяг за підписом заступника начальника управління, відповідач зобов'язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування Витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Також необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв'язку з наданням Витягу із застосуванням програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на
01.01.2013" в автоматизованому режимі, оскільки вказана обставина не передбачена законом, як така, що може виправдати наявність порушень.

Суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у справі № 820/456/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ. Л. Мороз А. Ю. Бучик С. Г. Стеценко