Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №817/816/15
Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №817/816/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2019 року

м.Київ

адміністративне провадження №К/9901/3083/18; К/9901/3081/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області та ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015р. (cудді: Шевчук С.М., Майор Г.І., Одемчук Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, третя особа - ОСОБА_1, про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:

- зобов'язати відповідача внести зміни до запису про право власності НОМЕР_4 (за ОСОБА_1) щодо відомостей про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями), об'єкт житлової нерухомості, розташований в АДРЕСА_1), з метою приведення запису у відповідність до правовстановлюючого документа - рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р. №1715/19484/12, з урахуванням змін, встановлених рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 09.04.2014р., а саме: зазначити розмір загальної площі об'єкта: 57,4 кв. м., розмір житлової площі: 51,1 кв. м., з відомостей про складові частини об'єкта нерухомого майна виключити згадування про сарай літери «Г-1»;

- зобов'язати відповідача внести зміни до запису про право власності НОМЕР_2 (за ОСОБА_3) щодо відомостей про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями), об'єкт житлової нерухомості, розташований в АДРЕСА_1), з метою приведення запису у відповідність до правовстановлюючого документа - рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р. №1715/19484/12, а саме: з відомостей про складові частини об'єкта нерухомого майна виключити згадування про сарай літери «Г-1»;

- визнати протиправними дії державного реєстратора Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Максимчука В.М. щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до відомостей про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями), об'єкт, житлової нерухомості, розташований в АДРЕСА_1) інформації про надвірну будівлю - сарай «Г-1», при здійсненні реєстрації права власності за ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2013р. №4680960;

- зобов'язати відповідача внести зміни до запису про право власності НОМЕР_2 (за ОСОБА_3) щодо відомостей про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями), об'єкт житлової нерухомості, розташований в АДРЕСА_1), з метою приведення запису у відповідність до правовстановлюючого документу - рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р. №1715/19484/12, а саме: з відомостей про складові частини об'єкта нерухомого майна виключити сарай «Г-1»;

- визнати протиправними дії державного реєстратора Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Данилевич І.Є. щодо внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до відомостей про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями), об'єкт житлової нерухомості, розташований в АДРЕСА_1) в частині збільшення його загальної площі з 57,4 кв.м. до 97,2 кв.м., при здійсненні реєстрації права власності за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2013р. №4689808;

- визнати протиправним та скасувати рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав на нерухоме майно від 08.04.2015р. №20572365 державного реєстратора Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Данилевич І.Є.;

- зобов'язати відповідача внести зміни до запису про право власності НОМЕР_4 (за ОСОБА_1) щодо відомостей про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_3 (житловий будинок (з надвірними будівлями), об'єкт житлової нерухомості, розташований в АДРЕСА_1), з метою приведення запису у відповідність до правовстановлюючого документу - рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р. №1715/19484/12, з урахуванням змін, встановлених рішенням апеляційного суду Рівненської області від 09.04.2014р., а саме: зазначити розмір загальної площі об'єкта 57,4 кв.м., розмір житлової площі - 51,1 кв. м., з відомостей про складові частини об'єкта нерухомого майна виключити згадування про сарай «Г-1».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при прийнятті рішення про реєстрацію речових прав відповідач безпідставно до відомостей про складові частини об'єкта нерухомого майна включили збудований самовільно сарай «Г-1», відомості про який в правовстановлюючих документах заявників - відсутні.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2015р. позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Максимчука В.М. щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до відомостей про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, розташований в АДРЕСА_1) інформації про сарай літ. «Г-1», при здійсненні реєстрації права власності за ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2013р. №4680960.

Зобов'язано відповідача внести зміни до запису про право власності за ОСОБА_3 про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, розташований в АДРЕСА_1) з метою приведення запису у відповідність до рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р., а саме: з відомостей про складові частини об'єкта нерухомого майна виключити згадування про сарай літ. «Г-1».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015р. рішення суду першої інстанції скасовано у частині вимог, у задоволенні яких було відмовлено, та прийнято у цій частині нове рішення, яким:

- визнано протиправними дії державного реєстратора Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Данилевич І.Є. щодо внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до відомостей про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями), розташований в АДРЕСА_1) в частині збільшення його загальної площі з 57,4 кв.м. до 97,2 кв.м., при здійсненні реєстрації права власності за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2013р. №4689808;

- зобов'язано відповідача внести зміни до запису НОМЕР_4, вчиненого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (про реєстрацію спільної часткової власності на 1/3 об'єкту нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1),- за ОСОБА_1, шляхом зазначення розміру загальної площі названого об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1 у розмірі 57,4 кв.м. та виключенням з переліку відомостей про складові частини об'єкта нерухомого майна сараю -під літерою «Г-1».

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

З таким рішенням судів апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що реєстрація права власності здійснювалась не за позивачем ОСОБА_2, як це зазначалося в постанові, а за її покійним чоловіком, а рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р. у справі №1715/19484/12 не містило відомостей щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 площі більшої ніж за позивачем, тоді як в рішенні взагалі відсутні відомості щодо площі об'єкта нерухомого майна і саме тому, реєстратори при внесенні даних до реєстру керувалися даними поданих технічних паспортів.

Крім того, з таким рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодилась третя особа, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанції та залишити позовну заяву без розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що прийняте судове рішення зобов'язує реєстраційну службу внести зміни до запису в державному реєстрі речових прав про реєстрацію за нею права на нерухоме майно, зменшивши розмір загальної площі з 97, 2 до 57.4 кв. м. та виключивши сарай «Г1».

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30.05.2013р. Рівненським міським судом у справі №1715/19484/12 винесено рішення про визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/ 3 частину; за ОСОБА_3 на 2/3 частини спадкового майна після смерті ОСОБА_7, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями розташованими по АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно до складу спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_7, померлого 17.06.2011р. входить житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 57,4 кв. м. та надвірні будівлі Б-1 -господарська будівля, В-" гараж, Д-навіс, убиральня, замощення та огорожа (а.с.14).

29.07.2013р. на підставі рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р. у справі №1715/19484/12 відповідачем (за заявою уповноваженої особи) здійснено державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності на 2/3 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 57,4 кв.м., житловою 51,1 кв.м. за ОСОБА_3, підтвердженням названих обставин є витяг №7451706 від 01.08.2013р. (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

Згідно довідки Другої Рівненської державної нотаріальної контори від 21.04.2015р. №651/02-14, за даними спадкової справи №238/2014 позивач є спадкоємцем всього спадкового майна, належного ОСОБА_3, у тому числі з урахуванням 1/2 частки, від якої відмовилась на її користь донька померлого ОСОБА_6 (а.с. 133).

01.08.2013р. на підставі рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р. у справі №1715/19484/12 відповідачем (в особі державного реєстратора Данилевич І.Є.) за заявою ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності на 1/3 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 97,2 кв.м., житловою 51,1 кв.м. за ОСОБА_1, підтвердженням названих обставин є витяг №8290260 від 21.08.2013р. (а.с.10).

Реєстраційна дія здійснена державним реєстратором Данилевич І.Є. на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2013р. №4689808 (а.с.94).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент здійснення (01.08.2013р. о 17:13:11год) державним реєстратором Данилевич І.Є. державної реєстрації права власності на 1/3 частини об'єкту нерухомого майна НОМЕР_1 - житловий будинок (з надвірними будівлями), розташований в АДРЕСА_1) за ОСОБА_1, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містив запис, що об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 має загальну площу 57,4 кв. м.

Об'єктом спадкування на підставі рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р. у справі №1715/19484/12 є житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 57,4 кв. м., з якого ОСОБА_1 набула права власності на 1/ 3 частину.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернулася до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на підставі рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р. у справі №1715/19484/12 здійснено реєстрацію права спільної часткової власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з різними загальними площами.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувана реєстраційна дія здійснена відповідачем на підставі пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якого документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у рішенні Рівненського міського суду від 30.05.2013р. у справі №1715/19484/12 визначено відомості щодо складових нерухомого майна по АДРЕСА_1, яке підлягає державній реєстрації, а саме: житлового будинку «А-1», господарської будівлі «Б-1», гаража «В-1», навісу «Д», вбиральні «г», замощення «I», замощення «II», замощення «III», огорожі « 1.4» та не міститься інформації про складову частину майна - сарай літ. «Г-1».

Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що у державного реєстратора не було визначених законодавством підстав для внесення до розділу «Відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна» інформації про складову частину майна - сарай літ. «Г-1», оскільки відомості про спадкування такого майна відсутні у рішенні Рівненського міського суду від 30.05.2013р. у справі №1715/19484/12.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до відомостей про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями), об'єкт житлової нерухомості, розташований в АДРЕСА_1) в частині збільшення його загальної площі з 57,4 кв.м. до 97,2 кв.м., при здійсненні реєстрації права власності за третьою особою на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2013 №4689808 зобов'язання відповідача внести зміни до запису НОМЕР_4 суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація права власності за третьою особою здійснювалась на підставі технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна від 27.06.2013р. в якому зазначено загальну площу об'єкта нерухомого майна 97,2 кв.м. (а.с. 80).

Судом першої інстанції встановлено, що резолютивна частина рішення Рівненського міського суду від 30.05.2013р. не містила посилань щодо загальної площі об'єкта нерухомості.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно здійснено державну реєстрацію права власності за третьою особою відповідно до наданого технічного паспорта від 27.06.2013р., в якому відсутні дані щодо наявності самочинно збудованих об'єктів нерухомого майна.

В свою чергу апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог виходив з того, що об'єктом спадкування за рішенням Рівненського міського суду від 30.05.2013р. у справі №1715/19484/12 був житловий будинок (об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1), розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 57,4 кв. м., з якого третя особа набула права власності на 1/ 3 частину.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем рішення щодо внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині збільшення загальної площі об'єкту нерухомого майна НОМЕР_1 з 57,4 кв.м. до 97,2 кв.м. не приймалось.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем безпідставно внесено 01.08.2013р. зміни до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до відомостей про об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями), розташований в АДРЕСА_1) у частині збільшення його загальної площі з 57,4 кв.м. до 97,2 кв.м., при здійсненні реєстрації права власності за третьою особою на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2013р. № 4689808.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем при здійсненні 01.08.2013р. державної реєстрації прав спільної часткової власності на об'єкт спадкового нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями) за третьою особою, безпідставно до переліку складових частин об'єкта нерухомого майна включено сарай -під літерою «Г-1» та збільшено частку спадкування за третьою особою, та зменшено частку спадкування, належну позивачу.

Апеляційний суд дійшов до висновку про те, що право позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача внести зміни до запису НОМЕР_4, вчиненого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (про реєстрацію спільної часткової власності на 1/3 об'єкту нерухомого майна НОМЕР_1 (житловий будинок (з надвірними будівлями), розташованого в АДРЕСА_1),- за третьою особою, шляхом зазначення розміру загальної площі названого об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1 у розмірі 57,4 кв.м. та виключенням з переліку відомостей про складові частини об'єкта нерухомого майна сараю -під літерою «Г-1».

Вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що справа, яка розглядається, є справою адміністративної юрисдикції.

Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Велика Палата Верховного Суду приймаючи у подібних правовідносинах постанову від 04.09.2018р. у справі № 823/2042/16 прийшла до висновку, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі 820/3534/17 дійшла висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Крім того, у постанові від 05.12.2018р. по справі 757/1660/17ц Велика Палата Верховного Суду вирішила, що розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб'єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У справі яка розглядається позивач просить скасувати рішення відповідача про реєстрацію за іншими особами права власності на об'єкт нерухомого майна. При цьому позивач не був заявником оскаржуваних дій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що судовий захист порушених прав позивача слід здійснювати залежно від суб'єктного складу учасників справи за правилами цивільного (господарського) судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв'язку з чим за правилами статті 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 345, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2015р. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015р. скасувати і провадження у даній справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук