ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

Київ

справа №697/2073/17

провадження №К/9901/2769/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 697/2073/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Губської Л.В., суддів: Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В.) від 13 грудня 2017 року,

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Держпраці у Черкаській області, в якому просив:

1.1. визнати неправомірними дії Управління Держпраці у Черкаській області по проведенню позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання законодавства з питань праці, що проводилася на підставі направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання №1585 від 14.08.2017;

1.2. визнати неправомірними дії відповідача по винесенню постанови про накладення штрафу № 23-03-09/0852-429 від 12.09.2017;

1.3. визнати неправомірними дії Управління Держпраці у Черкаській області по винесенню постанови про накладення штрафу № 23-03-09/0852-430 від 12.09.2017;

1.4. визнати незаконною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу в розмірі 32000 грн. № 23-03-09/0852-429 від 12.09.2017;

1.5. визнати незаконною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу в розмірі 3200 грн. № 23-03-09/0852-430 від 12.09.2017.

1.6. стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено перевірку за відсутності правових підстав. Постанова від 12.09.2017 №23-03-09/0852-429 про накладення штрафу прийнята відповідачем протиправно, без врахування норм ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 01 листопада 2017 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області вирішив:

3.1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

3.2. Визнати неправомірними дії Управління Держпраці у Черкаській області по проведенню позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання законодавства з питань праці, що проводилася на підставі направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання № 1585 від 14.08.2017.

3.3. Визнати неправомірними дії Управління Держпраці у Черкаській області по винесенню постанови про накладення штрафу № 23-03-09/0852-429 від 12.09.2017.

3.4. Визнати неправомірними дії Управління Держпраці у Черкаській області по винесенню постанови про накладення штрафу № 23-03-09/0852-430 від 12.09.2017.

3.5. Визнати незаконною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу в розмірі 32000 грн. № 23-03-09/0852-429 від 12.09.2017.

3.6. Визнати незаконною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу в розмірі 3200 грн. № 23-03-09/0852-430 від 12.09.2017.

3.7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в Управління Держпраці у Черкаській області були відсутні визначені ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підстави для проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 Також суд зазначив, що постановою від 12.09.2017 № 23-03-09/0852-429 на позивача незаконно накладено штраф у розмірі 32000,00 грн., оскільки позивачем було виконано вимоги припису (у тій частині, що стосувались накладення штрафу) у визначений в ньому строк, а тому згідно ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач підлягав звільненню від відповідальності за вчинене ним порушення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 13 грудня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області - задовольнити.

5.2. Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01 листопада 2017 року - скасувати.

5.3. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання дій неправомірними та скасування постанов - відмовити у повному обсязі.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Разом з цим, суд зауважив, що висновки суду першої інстанції щодо неправомірності дій Управління Держпраці у Черкаській області по проведенню позапланової перевірки позивача не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки Конвенція Міжнародної організації праці № 81 визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Також суд вказав, що відповідачем правомірно на підставі статті 265 КЗпП України притягнуто позивача до відповідальності за допущені порушення норм законодавства про працю, а висновки суду першої інстанції щодо звільнення позивача від відповідальності у зв'язку з усуненням порушень є помилковими. Крім того, суд зазначив, що при розгляді даної справи судом першої інстанції порушено правила предметної підсудності (неналежний суд), що, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 10 січня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

8. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та залишити в силі постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01 листопада 2017 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

10. 09 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Управління Держпраці у Черкаській області на касаційну скаргу.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі)

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Позивач вважає, що в Управління Держпраці у Черкаській області були відсутні підстави, визначені ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 Також позивач стверджує, що постанова від 12.09.2017 № 23-03-09/0852-429 про накладення штрафу є незаконною, оскільки згідно ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Крім того, позивач зазначив, що звернувся з даним позовом до Канівського міськрайонного суду Черкаської області на підставі положень ч.1 ст.18 та ч.2 ст.19 КАС України.

Б. Доводи відповідача у справі

12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти змісту і вимог касаційної скарги заперечує та просить касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. 28.07.2017 до Управління Держпраці у Черкаській області надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №7047/04-03, в додатку 1 до якого надано інформацію щодо страхувальників, які нараховують заробітну плату менше мінімальної, серед яких був зазначений позивач.

14. Наказом від 14.08.2017 № 169-Н «Про проведення інспекційного відвідування», головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_4 у період з 18.08.2017 по 01.09.2017 доручено здійснити інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин та інших питань законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 (п. 1.1. наказу). На підставі наказу оформлено направлення від 14.08.2017 №1585 на проведення інспекційного відвідування зазначеного суб'єкта господарювання.

15. У період з 19.08.2017 по 21.08.2017 головним державним інспектором проведено інспекційне відвідування з питань додержань позивачем законодавства про працю.

16. Так, за результатами інспекційного відвідування інспектором Корякіною Л.І. складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю і загальнообов'язкове соціальне страхування від 21.08.2017 № 23-03-09/0852, який отриманий позивачем без зауважень і заперечень.

17. Відповідно до акта №23-03-09/0852, інспектором встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статей 32, 83, 103, 107, 115, 116 КЗпП України, ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ст. 21 Закону України «Про відпустки».

18. У зв'язку з виявленими порушеннями законодавства про працю внесено припис від 21.08.2017 № 23-03-09/0852-0593 про усунення виявлених порушень, яким суб'єкта господарювання зобов'язано:

1.Забезпечити достовірний облік виконуваної працівниками роботи (термін виконання до 01.09.2017- надалі постійно).

2.Забезпечити бухгалтерський облік витрат на оплату праці (термін виконання до 01.09.2017- надалі постійно).

3.Про зміну істотних умов праці повідомляти працівників більше ніж за два місяці, (термін виконання - надалі постійно).

4.Виплату заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки проводити не пізніше ніж за три дні до її початку (термін виконання надалі постійно).

5.Оплату праці за роботу у святковий день 9 травня 2017 року привести у відповідність до ст. 107 КЗпП України (термін виконання до 01.09.2017- надалі постійно).

6.Забезпечити додержання розміру заробітної плати за першу половину місяця не менше оплати за фактично відпрацьований час, (термін виконання надалі постійно).

7.Забезпечити нарахування та виплату працівникам, при звільненні, компенсації за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, (термін виконання до 01.09.2017- надалі постійно).

8. Надалі при використанні найманої праці додержуватися вимог трудового законодавства.

19. При цьому, у приписі вказано про необхідність у строк до 01 вересня 2017 року письмово інформувати про виконання вимог припису Управління Держпраці у Черкаській області.

20. Одночасно із винесенням припису, інспектором складено протокол від 21.08.2017 №23-03-09/0510 про вчинення ФОП ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, який відповідно до вимог ст. 257 КУпАП надіслано до Канівського міськрайонного суду Черкаської області.

21. Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2017 (а.с.26), провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

22. 12.09.2017 першим заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_5 було прийнято постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:

- № 23-03-09/0852-429, згідно з якою на позивача накладено штраф у розмірі 32000,00 грн., на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України;

- № 23-03-09/0852-430, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 3200,00 грн., на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

23. Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 було виконано вимоги припису, що підтверджується копією платіжної відомості №16 на виплату від 28.08.2017 (а.с.21), згідно якої ОСОБА_6 отримала - 221,38 грн., а ОСОБА_7 - 191,42 грн.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

24. Конституція України

24.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96

25.1. Пункт 1. Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

26. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (Порядок № 295)

26.1. Пункт 2. Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

26.2. Підпункт 6 пункту 5. Інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

26.3. Пункт 19. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

26.4. Пункт 20. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

26.5. Пункт 27. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

26.6. Пункт 28. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

26.7. Пункт 29. Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

27. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V

27.1. Частина 4 статті 2. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

27.2. Частина 5 статті 2. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

27.3. Частина 2 статті 6. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

27.4. Частина 11 статті 7. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

28. Конвенція Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08 вересня 2004 року

28.1. Стаття 12. Інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

28.2. Стаття 16. Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

29. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII

29.1. Стаття 259. Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

29.2. Частина 2 статті 265. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі:

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

29.3. Частини 3 та 4 статті 265. Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

30. Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509

30.1. Пункт 2. Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

31. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду з даним позовом)

31.1. Частина 1 статті 18. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; 6) адміністративні справи щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України; продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України; затримання іноземців та осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; 7) адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця щодо виконання рішень органів (посадових осіб), крім судових рішень.

31.2. Частина 2 статті 18. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: 1) однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам; 2) про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

33. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

35. Стосовно аргументів скаржника, що в Управління Держпраці у Черкаській області були відсутні підстави, визначені ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

36. Так, частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) визначено підстави для здійснення позапланових заходів.

37. Разом з цим, частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

38. Крім того, у частині 5 статті 2 Закону №877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

39. Натомість, відповідно до положень п.п. 6 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів, у тому числі, про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної.

40. У даному випадку головним державним інспектором було проведено інспекційне відвідування з питань додержання позивачем законодавства про працю на підставі п.п. 6 п. 5 Порядку № 295, а саме за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.07.2017 №7047/04-03.

41. Таким чином, доводи скаржника щодо відсутності у відповідача підстав для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими.

42. Аргументи позивача про те, що ним виконано у встановлений строк вимоги припису, а тому відповідачем протиправно накладено на нього штраф постановою від 12.09.2017 № 23-03-09/0852-429 з огляду на норми ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд вважає безпідставними.

43. Так, згідно постанови від 12.09.2017 № 23-03-09/0852-429 на позивача накладено штраф у розмірі 32000,00 грн., на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України (недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці).

44. Відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

45. Крім того, норми ч.11 ст.7 Закону №877-V відсутні у переліку норм наведеному у частині 5 статті 2 Закону №877-V, дотримання яких для відповідача є обов'язковим.

46. Отже, до даного випадку норми ч.11 ст.7 Закону №877-V не застосовуються.

47. Крім того, суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо порушення судом першої інстанції правил предметної підсудності, оскільки даний спір підлягає розгляду окружним адміністративним судом згідно норм ч.2 ст.18 КАС України.

48. Таким чином, доводи скаржника про те, що Канівський міськрайонний суд Черкаської області є належним судом з огляду на норми ч.1 ст.18 та ч.2 ст.19 КАС України, суд вважає помилковими.

49. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

50. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

51. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

53. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанов - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх