Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

Київ

справа №540/1248/19

адміністративне провадження №К/9901/28276/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №540/1248/19

за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправними, скасування наказу та рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року (суддя - доповідач - Ковбій О.В) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Херсонській області (Управління ДАБІ у Херсонській області), в якому просив:

1.1. визнати протиправними та скасувати рішення від 18 травня 2018 року №83/щ головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Херсонській області Петрук Л.М. щодо скасування будівельного паспорту як таке, що винесене з перевищенням повноважень;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління ДАБІ у Херсонській області Петрова Д.С. №84- СК від 08 червня 2018 року в частині скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт - будівництва господарської будівлі: АДРЕСА_1 а; ХС 061173190737 від 06 листопада 2017 року; замовник - ОСОБА_1 як такий, що винесений без достатніх підстав.

2. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку із недотримання строків звернення до суду.

3. Зазначену вище ухвалу ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.

4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року суд вирішив апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - без змін.

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам позивача щодо поважності пропуску ним строків на звернення до суду у зв`язку із спробою вирішити даний спір у позасудовому порядку.

7. Верховний Суд ухвалою від 24 жовтня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року.

8. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

10. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

11. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

12. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

13. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

14. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує рішення №83/щ головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Херсонській області Петрук Л.М. (далі - Рішення №83/щ) та наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Петрова Д.С. №84- СК від 08 червня 2018 року (далі - Наказ №84- СК ) в частині скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт - будівництва господарської будівлі Остапчуком В.М.

Про існування зазначених рішень, як вказує ОСОБА_1 у своєму позові та заяві про поновлення строків звернення до суду, йому стало відомо з листа, отриманого 27 червня 2018 року (згідно заяви позивача, адресованої відповідачу 25 липня 2018 року).

Дана обставина також підтверджується копією конверту з індексним зазначенням 1021-1.19/903-і, що міститься у матеріалах справи.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року суд залишив позовну заяву без руху та зазначив, що про порушення прав позивачу було відомо щонайменше з 27 червня 2018 року, а з позовом до суду він звернувся лише 20 червня 2019 року, тобто зі спливом встановленого КАС України шестимісячного строку.

23 липня 2019 року від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування заяви позивач зазначав, що відповідач під час розгляду його звернень несвоєчасно та не в повній мірі надавав на них відповіді, чим затягував процес досудового (адміністративного) врегулювання спору.

16. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, повертаючи поданий позов через недотримання строків звернення до суду виходив з того, що пропуск строку звернення був наслідком зволікання позивача.

17. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

18. Відповідно до ч.1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки про існування оскаржуваного рішення №83/щ та наказу №84- СК позивач дізнався 27 червня 2018 року, загальний шестимісячний строк для їх оскарження закінчився 27 грудня 2018 року.

19. Згідно з ч. 1,2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

20. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з твердженням судів першої та апеляційної інстанцій про те, що лише пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений. При цьому, поважними можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

В обгрунтування порушення строків на звернення до суду з даним позовом позивач зазначив, що строк пропущеним з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 намагався у досудовому порядку врегулювати спір, шляхом оскарження рішень до Держархбудінспекції та відповідні рішення за наслідком розгляду скарги ним отримано 18 квітня 2019 року, а тому строк відповідно ч. 4 ст. 122 КАС України має обраховуватись з цієї дати.

21. Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При цьому, як правильно вказали суди, оскарження рішень відповідача в досудовому (адміністративному) порядку чи в судовому порядку є правом позивача, виключно залежить від його волевиявлення.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем було направлено до відповідача заяву від 25 липня 2018 року, у якій він просив скасувати рішення №83/щ та наказ №84- СК (а.с.14).

Листом від 01 серпня 2018 року №1021-1.20/161-0 Управління ДАБІ у Херсонській області надало відповідь (а.с.16).

19 вересня 2018 року позивач повторно направив відповідачу заяву (а.с.17).

Листом від 08 жовтня 2018 року №1021-1.20/214-0 Управління ДАБІ у Херсонській області надало відповідь (а.с.19).

В подальшому, позивач майже через чотири місяці, а саме - 06 лютого 2019 року повідомив відповідача про намір оскаржити рішення №83/щ та наказ №84- СК до суду (а.с.20).

Таким чином, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, вказана вище обставина свідчить про те, що момент закінчення процедури досудового (адміністративного) врегулювання спору позивач пов`язує із отриманням листа відповідача від 08 жовтня 2018 року №1021-1.20/214-0 і саме з цієї дати слід обраховувати строк звернення до суду.

Разом з тим, позивач, достеменно знаючи про наявність свого порушеного права з листа від 08 жовтня 2018 року №1021-1.20/214-0 (як кінцева точка досудового врегулювання), на власний розсуд використовуючи надані йому процесуальні права, звернувся до суду з цим позовом лише 24 червня 2019 року, тобто після закінчення встановленого ч.4 ст.122 КАС України тримісячного строку з дня отримання рішення за результатами розгляду його скарги.

Посилання касатора на те, що скаргу на рішення відповідача №83/щ та наказ №84- СК він подав лише 28 березня 2019 року, а відповідне рішення за результатами її розгляду отримав 18 квітня 2019 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі суперечать обставинам, встановленим вище.

Дану скаргу від 28 березня 2019 року позивач направив уже після того, як 06 лютого 2019 року попередив про свій намір звернутися до суду з цим позовом.

Крім того, подання скарги майже через рік з моменту ознайомлення із спірними рішеннями свідчить про зловживання позивачем своїми правами та не може розцінюватись судом як поважна причина пропуску строку на звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

22. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позову.

23. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

25. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

26. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року по справі №540/1248/19 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик