ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

Київ

справа №420/6512/19

адміністративне провадження №К/9901/2565/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/6512/19

за позовом ОСОБА_1

до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування окремих положень рішень сільської ради від 27.11.2018

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (головуючий суддя Харченко Ю.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Домусчі С.Д., суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області; - визнати протиправними та скасувати окремі положення рішень 11 сесії VII скликання Дальницької сільської ради від 27.11.2018, а саме: рішень № 506-VII, № 507-VII, № 508-VII, № 530-VII, № 531-VII, № 532-VII; - стягнути з Нерубайської сільської ради та Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області грошові кошти за завдану шкоду в загальному розмірі 400 000 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 листопада 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишив без руху на підставі ст. 169 КАС України та встановив скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду уточненого адміністративного позову, з урахуванням положень ст.ст. 160, 161 КАС України з його копіями для учасників справи та копіями доданих до нього документів.

3. 22.11.2019 на виконання вимог ухвали суду від 07 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без руху, від ОСОБА_1 до суду надійшла заява до якої додано уточнений адміністративний позов в якому позивач просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області; - визнати протиправними та скасувати окремі положення рішень 11 сесії VII скликання Дальницької сільської ради від 27.11.2018, а саме: рішень № 506-VII, № 507-VII, № 508-VII, № 530-VII, № 531-VII, № 532-VII; - стягнути з Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області грошові кошти за завдану шкоду в загальному розмірі 400 000 грн.

4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі положень п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позову, оскільки заява та уточнений позов подані засобами електронного поштового зв`язку на адресу Одеського окружного адміністративного суду, а тому не є такими, що підписані позивачем.

5. Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в даній справі.

6. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2020 року залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року - без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 18 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, в якій просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що його електронна пошта зареєстрована з прив`язкою до особистого ідентифікаційного коду, а тому в даному випадку неможливо через зареєстровану електронну адресу зареєструвати електронний цифровий підпис. Крім цього, вказав, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось його посилання в апеляційній скарзі на постанову Пленуму ВАСУ № 14 від 29.09.2016, а саме: залишаючи без руху позовну заяву у зв`язку з виявленими недоліками, суди повинні з`ясувати, чи вони дійсно є настільки значними, що перешкоджають суду розглянути спір по суті заявленого позову і не можуть бути усунуті шляхом опитування позивача в судовому засіданні, витребування доказів тощо.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 21.01.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2020 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

11. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання доказів на підтвердження звільнення скаржника від сплати судового збору.

12. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2020 скаржнику було продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.

13. Вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником було виконано та усунуто зазначені в ній недоліки. Так, ним надано відомості щодо річного доходу за попередній календарний рік.

14. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

15. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 14.05.2020.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Відповідно до частин 1, 2 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

19. Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України, відповідно до частини другої якої, позовна заява подається у письмовій формі.

20. Частинами 7, 8 статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

21. У пункті 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

22. Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.

23. У подальшому, у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

24. Разом з тим, Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми забов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції (далі - Положення).

25. Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

26. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

27. Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан "Оригінал" такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).

28. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

29. На цій підставі, колегія суддів дійшла висновку, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

30. Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

31. Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).

32. Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).

33. Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30, обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

34. Таким чином, Верховний Суд констатує, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

35. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18 та від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.

36. Перевіряючи матеріали уточненої позовної заяви ОСОБА_1 на відповідність вимогам КАС України, Судом встановлено, що зазначена позовна заява надійшла в електронній формі на електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, матеріалами справи не підтверджено, а скаржником не доведено подання до суду першої інстанції документів з використанням системи «Електронний суд».

37. На підставі наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність можливості встановити дотримання скаржником вимог щодо підписання уточненої позовної заяви особою, яка її подає та як наслідок, повернення позовної заяви.

38. Надаючи оцінку доводам скаржника про позбавлення його доступу до правосуддя через застосування судом процесуальних вимог до прийнятності позовної заяви, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій під час застосування вищевказаних процесуальних норм не допустили надмірного формалізму через суворе трактування процесуальних правил, що вплинуло б на сутність права позивача.

39. Таким чином, ОСОБА_1 мав доступ до правосуддя, а рівень цього доступу був достатнім для забезпечення права особи на суд, проте звернувся до суду з порушенням встановленої процедури.

40. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), №40160/12) вказав, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria) [ВП], №36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012) (п. 78). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (п. 82).

41. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

42. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

43. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець ,

Л.В. Тацій

Судді Верховного Суду