Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №826/25872/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2019 року

Київ

справа №826/25872/15

адміністративне провадження №К/9901/33060/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року (суддя Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року (головуючий суддя Губська О.А., судді: Парінов А.Б., Беспалов О.О.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Підприємець, позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000041/26-53-21/НОМЕР_1 від 23 листопада 2015 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначала, що оскаржуване рішення, яким до неї застосовано фінансові санкції за порушення статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481) у зв'язку із продажем пива та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, прийнято відповідачем протиправно, оскільки постановою Адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації від 02 листопада 2015 року №3182 провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) відносно ОСОБА_3, яка працює продавцем у належному Підприємцю кіоску, закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 23 листопада 2015 року №000041/26-53-21/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій.

Приймаючи таке рішення, суди прийшли до висновку, що чинним законодавством, зокрема, статтею 15-3 Закону №481 встановлена заборона продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів особам, що не досягли 18-річного віку, за що, в свою чергу, статтею 17 цього ж Закону передбачено відповідальність у виді штрафу в сумі 6800,00 грн., разом з тим наявними у справі доказами підтверджено обставини відсутності факту реалізації позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-річного віку, а тому застосування до неї фінансових санкцій було неправомірним.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі Інспекція зазначала про правомірність прийнятого ним рішення, посилаючись на те, що факт порушення статті 15-3 Закону №481 підтверджений належними і допустимими доказами (матеріалами, надісланими від Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві) та не залежить від результату розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відтак застосування до позивача фінансових санкцій було законним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористалась.

В подальшому, справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 листопада 2015 року в.о. заступника начальника ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві С.Б.Воропай прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000041/26-53-21/НОМЕР_1, яким згідно із абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону №481 до позивача застосовано фінансові санкції у виді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Зазначене рішення прийнято на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 07 вересня 2015 року, складеного працівником Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві, яким встановлено порушення позивачем статті 15-3 Закону №481 внаслідок продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон №481.

Відповідно до пункту 2 частини 1, частин 4 та 5 статті 15-3 Закону №481 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Згідно із частиною 1 статті 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень (абзац 9 частини 2 статті 17 Закону №481).

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790, передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Отже, визначальним для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону №481 є встановлення факту продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Разом з тим, як вже вказувалось в цій постанові, оскаржуване у даній справі рішення від 23 листопада 2015 року №000041/26-53-21/НОМЕР_1 прийнято виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 07 вересня 2015 року, яким, в свою чергу, встановлено продаж в належному Підприємцю кіоску пива та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

При цьому 02 листопада 2015 року Адміністративною комісією Київської міської державної адміністрації розглянуто справу про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 156 КУпАП відносно продавця кіоску позивача ОСОБА_3, за наслідками якого постановою №3182 (яка набрала законної сили 02 листопада 2015 року та не скасовувалась) провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП).

Таке рішення, як встановили суди, Адміністративною комісією Київської міської державної адміністрації прийнято за результатами дослідження не лише протоколу про адміністративне правопорушення, а й інших матеріалів, зокрема, розписки від 07 вересня 2015 року, пояснень ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4 від 07 вересня 2015 року, рапорту о/у ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві Остапчука О.А. тощо.

Відтак зазначеною постановою Адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації від 02 листопада 2015 року встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП, відносно продавця кіоску підприємця ОСОБА_2 ОСОБА_3 щодо реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-річного віку.

В той же час в матеріалах справи наявна постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року у справі №826/25816/15, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, якою визнано протиправними та скасовано розпорядження Головного управління ДФС у м.Києві від 08 жовтня 2015 року №2977/к/26-15-21-02-21 та №2978/к/26-15-21-02-21 про анулювання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

За наслідками перегляду вказаних судових рішень в касаційному порядку постановою Верховного Суду від 27 листопада 2018 року (адміністративне провадження К/9901/19589/18) останні залишено без змін й при цьому викладено висновок про те, що відсутність в діях продавця складу правопорушення, а саме об'єктивної сторони - вчинення ним в магазині підприємця протиправного діяння, закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини статті 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, виключає й склад інкримінованого позивачу, порушення, передбаченого статтею 15-3 Закону №481, як такого.

За наведеного висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про протиправність рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 23 листопада 2015 року №000041/26-53-21/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду