Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2019 року

Київ

справа №822/4537/14

адміністративне провадження №К/9901/8102/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуХмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постановуХмельницького окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2015 (суддя: Блонський В.К.) та ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 (колегія у складі суддів: Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.)у справі №822/4537/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+К» доХмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство обмеженою відповідальністю «СТЛ+К» звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «В 1» № 0008481510 від 17.10.2014, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 645969 грн. і нараховано штрафні санкції в сумі 161492 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно посилається на не приведення податкового обліку у відповідність до результатів попередньої документальної перевірки за травень 2014 року, яка оформлена актом невиїзної позапланової перевірки №1348/151/35556166 від 17.09.2014.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках попереднього акта перевірки та винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення, яке в судовому порядку визнано незаконним (справа № 822/4292/14).

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з'ясовані неповно.

28.09.2018 відповідачем заявлено клопотання про заміну процесуального правонаступника, в якому просить здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на його правонаступника - Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач подав до Хмельницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року № 9042026519 від 21.07.2014, у якій позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 25715 грн., (рядок 18 податкової декларації) та сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відображена у рядку 23.1 декларації, яка сформована з врахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: травень 2014 року, становить 671684 грн. Від'ємне значення податку на додану вартість виникло у травні 2014 року у зв'язку з придбанням основних фондів-транспортних засобів на загальну суму 4125220,39 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 687536,73 грн.

У період з 04.09.2014 по 10.09.2014 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «СТЛ+К» бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за травень 2014 року, за результатами якої складений акт перевірки №1348/151/35556166 від 17.09.2014.

Вказаним актом перевірки встановлено, що в зв'язку із порушенням абзацу г) пункту 198.5 статті 198, пункту 189.1 статті 189, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «СТЛ+К» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за квітень 2014 року (рядки 19 та 20.2 декларації) на суму 841020 грн., в зв'язку із порушенням пунктів 200.1, 200.3, абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок за травень 2014 року на суму 882905 грн.

На підставі акта перевірки № 1348/151/35556166 від 17.09.2014 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 02.10.2014 № 0007831510, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 882905 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 220726 грн., № 0007821510, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 841020 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2014 у справі №822/4292/14, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.10.2014 № 0007831510, № 0007821510.

Спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення відповідача форми «В 1» № 0008481510 від 17.10.2014 винесено на підставі акта перевірки «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «СТЛ+К» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за червень 2014 року» № 1396/151/35556166 від 29.09.2014, висновками якого було встановлено порушення пунктів 200.1, 200.3, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податків за червень 2014 року на суму 645969 грн.

Виявлені порушення пов'язані з тим, що на дату складання цього акта перевірки ТОВ «СТЛ+К» не привело податковий облік у відповідність до результатів попередньої документальної перевірки за травень 2014 року. Зазначене порушення вплинуло на достовірність декларування платником податків заявленого бюджетного відшкодування за червень 2014 року в сумі 645969 грн. Платником податків задекларовано у рядках 19 та 20.2 декларації за травень 2014 року показник в сумі 671684 грн. однак за результатами попередньої перевірки даний показник становить 0 грн.,та перевіркою визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 155319 грн. Показник в сумі 671684 грн. за травень 2014 року перенесено платником податків у рядок 21.1 декларації за червень 2014 року та з врахуванням позитивного значення задекларовано за червень 2014 року відшкодування податку на додану вартість на рахунок в сумі 645969 грн.

У ході вирішення даного спору відповідачем зазначені обставини не заперечувалися, докази на їх спростування не подавалися. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані висновками того ж акта перевірки № 1348/151/35556166 від 17.09.2014, які, як зазначалось вище, спростовані судовими рішеннями у справі №822/4292/14.

А відтак з огляду на положення частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини мали силу преюдиції та не підлягали повторному доказуванню у даній справі.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі касаційний суд вважає за необхідне замінити Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області її правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити.

2. Допустити заміну відповідача (Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

3. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 - без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду