Історія справи
Ухвала КАС ВП від 31.05.2018 року у справі №275/383/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа №275/383/17
адміністративне провадження №К/9901/16500/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 275/383/17
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Лівочки Л.І. та
ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Бучик А.Ю., Шевчук С.М., -
ВСТАНОВИВ:
22 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому простив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо перерахунку пенсії з 10 грудня 2002 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 10 грудня 2002 року у розмірі 95 % з усіх видів заробітку.
Позов ОСОБА_2 обґрунтував тим, що він з 10 грудня 2002 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
У квітня 2016 року стало відомо, що пенсія йому нарахована в розмірі 61%. 20 квітня 2017 року він письмово звернувся до відповідача з заявою про перерахування йому пенсії в розмірі 95% від всіх видів заробітку на підставі Закону № 2262-ХІІ, оскільки він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Проте, відповідачем йому було протиправно відмовлено у зв'язку з тим, що він має лише 22 роки і один день вислуги, а тому немає права на пенсію у розмірі 95%.
В суді позивач та його представник позовні вимоги підтримали частково, дали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, погодившись з тим, що вислуга позивача складає 22 роки 01 день, просили визнати протиправною бездіяльність відповідача про відмову позивачу в перерахуванні пенсії з 10 грудня 2002 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок йому пенсії з 10 грудня 2002 року в розмірі 66 % з усіх видів заробітку.
Брусилівський районний суд Житомирської області постановою від 13 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що правова норма, яка передбачала збільшення розміру пенсії на 5% особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження служби втратила чинність після внесення змін до статті 13 Закону № 2262-ХІІ Законом України від 04 квітня 2006 року № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» (далі - Закон № 3591-IV). Припинення нарахування доплат до пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення не може вважатись зменшенням розміру пенсії за вислугу років, оскільки зазначені доплати не є невід'ємною частиною державної пенсії, які виплачувалися таким особам як доплата за статус постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС та були виключені з положень Закону № 2262-ХІІ.
25 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивна тим, зокрема, тим, що пенсію перераховують у зв'язку з збільшенням грошового забезпечення та індексації і ніяким разом це не повинно зменшувати відсоток раніше нарахованих пенсій. До того ж, скаржник посилається на низку рішень Конституційного Суду України, в яких виловлено розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів , зокрема, працівників міліції, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Суди встановили, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону № 2262-ХІІ, під час проходження служби брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 2 категорії.
Вислуга років позивача складає 22 роки 00 місяців 01день, розмір його пенсії становить 61 % сум його грошового забезпечення ( 55 % + 6 % ( 3 % за кожні два роки служби понад 20 років) .
З 01 січня 2008 року у зв'язку зі зміною грошового забезпечення військовослужбовців силових структур, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294) на підставі довідки про грошове забезпечення, наданої управлінням Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області, позивачу було проведено перерахунок пенсії і розмір пенсії було збільшено.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «а» 13 Закону № 2262-XII в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Крім того, згідно положень пункту «в» статті 13 Закону № 2262-XII зазначеним особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, пунктом 9 Закону № 3591-IV (набрав чинності 29 квітня 2006 року) було внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема, змінено редакцію пункту «в» вказаної статті, а саме виключено можливість збільшення основної пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення для осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 2.
Постановою № 1294 встановлено нові умови обчислення і структури грошового забезпечення зазначених осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Пунктом 5 Порядку № 5 передбачено нові види грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла такого правового висновку: оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала 5-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 5-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.
При цьому колегія суддів бере до уваги ту обставину, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки - привели до її збільшення, що нівелює засторогу можливого порушення прав позивача.
Подібний правовий висновок у спорах цієї ж категорії міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 08 липня 2014 року (справа № 21-277а14).
За таких обставин, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанції оскаржуваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі № 275/383/17 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
В.М. Кравчук ,
Судді Верховного Суду