Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.09.2019 року у справі №640/4915/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2020 року

Київ

справа №640/4915/19

адміністративне провадження №К/9901/26613/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів - Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №640/4915/19

за позовом Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Київ, третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєва А.М. про скасування постанов у виконавчому провадженні № 53081659

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року (прийняту колегією суддів у складі cудді - доповідача - Пилипенко О.Є. суддів: Бєлової Л.В. та Епель О.В.,)

УСТАНОВИВ:

I. Суть спору

1. Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк» (надалі також позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Київ (надалі також ДВС, відповідач) про :

- скасування постанови старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ясінської Катерини Михайлівни про стягнення виконавчого збору №53081659 від 14 лютого 2019 року;

- скасування постанови старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ясінської Катерини Михайлівни про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №53081659 від 14 лютого 2019 року.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 04 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

3. У резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2019 року, окрім іншого, роз`яснено:

«Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги».

4. Повний текст рішення від 04 липня 2019 року виготовлено та підписано 10 липня 2019 року.

5. Зазначене рішення ухвалено за участі представника позивача.

6. Копію вказаного рішення представник позивача отримав 17 липня 2019 року.

7. Копії рішення від 04 липня 2019 року відповідачем отримано 17 липня 2019 року.

8. 13 серпня 2019 року позивач оскаржив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва рішенням від 04 липня 2019 року в апеляційному порядку.

ІІІ КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 серпня 2019 року залишив без руху апеляційну скаргу позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2019 року та надав строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 21 серпня 2019 року.

10. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала констатація пропуску апелянтом, встановленого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС) строку на апеляційне оскарження.

11. Також було вказано, що в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

12. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт послався на те, що отримав рішення суду першої інстанції. Наголосив на тому, що відповідно постанови Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №212/2354/18 недотримання судом першої інстанції порядку вручення судового рішення може бути підставою для поновлення строку. Також апелянт зазначив що судом першої інстанції роз`яснено невірний спосіб, порядок та строк оскарження рішення в апеляційному порядку.

13. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 серпня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2019 року.

14. У зазначеній ухвалі суд встановив, що апелянтом направлено заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, разом з тим, у вищевказаній заяві ним повністю проігноровані приписи спеціальної статті, яка підлягає застосуванню в межах спірних правовідносин, в тому числі й щодо строку оскарження рішення суду першої інстанції.

15. За висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи, що оскаржуване рішення отримано позивачем 17 липня 2019 року, отже строк для апеляційного оскарження завершився 27 липня 2019 року, проте з апеляційною скаргою ПАТ «Радикал Банк» звернувся лише 13 серпня 2019 року.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

16. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

17. Відповідач, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

18. Зазначає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 287 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

19. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

20. Відзивів та заперечень на касаційну скаргу не надходило.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

21. Пунктом 2 Розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

22. Статтею 295 КАС визначено таке:

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

23. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

24. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

25. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, передбачені статтею 287 КАС України.

26. За правилами, встановленими статтею 271 КАС, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

26.1 Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Як уже зазначено, у цій справі відповідач 13 серпня 2019 року подав апеляційну скаргу на рішення суду від 04 липня 2019 року. Рішення отримано позивачем 17 липня 2019 року. При цьому суд першої інстанції, роз`яснюючи порядок і строки оскарження рішення, в резолютивній частині рішення зазначив загальні строки на апеляційне оскарження (тридцять днів з дня його проголошення) та правила обчислення (якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення).

28. Шостий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 287 КАС десятиденний строк на апеляційне оскарження та не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне провадження.

29. Дійсно, стаття 287 КАС є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста яка встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

30. Водночас статтею 287 КАС не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС, передбачений статтею 286 КАС строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

31. Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

32. Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

33. У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

34. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

35. Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не дотримався вимог частини другої статті 271 КАС і при цьому роз`яснив загальні, а не спеціальні строк і порядок обчислення строку на апеляційне оскарження рішення, а позивач скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення на двадцять сьомий день після отримання повного тексту останнього, суд касаційної інстанції вважає, що в даному конкретному випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

36. Аналогічні висновки зазначені в постанові Верховного Суду 03 липня 2019 року у справі № 761/20343/18.

37. Отже, Верховний Суд указує на передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.

38. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

39. Таким чином, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржуване ним судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного пров

40. Пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

41. Згідно частини 1 статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

42. У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

43. Згідно частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судові витрати

44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року - задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі №640/4915/19 - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду