Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.02.2019 року у справі №806/1043/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 806/1043/16

провадження № К/9901/12679/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 806/1043/16

за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Головне управління Національної поліції в Житомирській області, Національна поліція України про визнання відмови протиправною, зобов'язання прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги;

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду (суддя Попової О. Г.) від 02 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Котік Т. С., Жизневської А. В., Охрімчук І. Г.) від 06 жовтня 2016 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Головне управління Національної поліції в Житомирській області, Національна поліція України, в якому проси:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850);

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 27560 грн., яка була нарахована Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області і надіслати його органу внутрішніх справ, в якому позивач проходив службу, для проведення виплати.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що він з 24 січня 2015 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року по теперішній час - в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області.

Позивач вказує, що 18 лютого 2014 року перебуваючи на посаді міліціонера відділення № 2 оперативного взводу РМОП «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області він отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення правої гомілки при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, та яке стало підставою для втрати ступеня працездатності (5 %).

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, у призначенні якої ліквідаційна комісія Міністерства внутрішніх справ України листом від 03 червня 2016 року протиправно відмовила.

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до Порядку № 850 з прийняттям відповідного рішення та урахуванням обставин, викладених судом у даній справі.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 26 жовтня 2016 року Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 31 січня 2018 року касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 21 лютого 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 24 січня 2015 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

12. Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 05 листопада 2015 року № 317 о/с позивача було звільнено з 06 листопада 2015 року з органів внутрішніх справ за п. 63 «к» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)).

13. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 37 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_2 призначено інспектором Андрушівського відділення поліції Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, присвоївши йому спеціальне звання «старший сержант поліції».

14. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №015139 від 11 березня 2016 року ОСОБА_2 встановлено ступінь втрати працездатності (5 %), причина якої поранення, що пов'язане з виконанням службових обов'язків.

15. 03 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із визначенням йому 5 % втрати професійної працездатності внаслідок поранення, що пов'язане з виконанням службових обов'язків.

16. 19 квітня 2016 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області підготувало висновок про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ) і на підставі пп. 3.3 Порядку № 850 подало його до Міністерства внутрішніх справ України.

17. Листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 03 червня 2016 року № 927/29/05-2016 ОСОБА_2 повідомлено про те, що його матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Порядку № 850 повернуті без розгляду, у зв'язку з тим, що призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського.

18. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку № 850, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 з тих підстав, що призначення такої допомоги має здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, та є протиправним.

20. В обґрунтування такого висновку суди попередніх інстанцій зазначили, що за бувшими працівниками міліції, які перейшли на роботу до поліції і звільнились саме з Національної поліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, або яким визначено часткову втрату працездатності без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565-ХІІ, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

21. Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

22. Разом з цим, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач повернув без розгляду матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, тоді як відповідно до п. 9 Порядку № 850 Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження матеріалів мало прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надіслати його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

23. З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що Міністерство внутрішніх справ України має повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до Порядку № 850 з прийняттям відповідного рішення та урахуванням обставин, що позивач має право на призначення такої допомоги.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень щодо прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги позивачеві, оскільки він проходив службу та був звільнений з органів Національної поліції, яка в свою чергу є самостійним органом центральної виконавчої влади.

25. Призначення та виплата одноразової грошової допомоги позивачеві повинна здійснюватись за рахунок асигнувань передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі для Національної поліції України.

26. Крім того, розгляд матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги позивачеві повинен здійснювати начальник Головного управління Національної поліції в Житомирській області або особа, на яку покладено виконання таких функцій, а не Міністерство внутрішніх справ України.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

28. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850.

30. Відповідно до ст. 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

31. На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.

32. Згідно з п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

33. Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, - у розмірі, що визначається у відсотках 100-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб.

34. Згідно з п. 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

35. Разом з тим, за змістом п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

36. Згідно ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

37. Частиною 2 ст. 97 Закону № 580-VIII встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

38. З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до ст. 97- 101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).

39. Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

40. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 4).

41. За правилами п. 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

42. Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 2 розділу IV Порядку № 4).

43. Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вирішуючи питання визначення порядку та належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському, якому інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18 висловила правову позицію, згідно якої поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 580-VIII, виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку № 4.

У вказаній постанові Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що зважаючи на те, що позивача звільнено зі служби в поліції, на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком № 4. Отже належним органом, до якого позивач мав звернутися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, є Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області.

44. Відтак, за зазначеного правового регулювання спірних правовідносин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки останнім місцем роботи позивача було Андрушівське відділення поліції Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Міністерство внутрішніх справ України не мало повноважень розглядати та приймати рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Доводи касаційної скарги про правомірність повернення документів позивача через відсутність компетенції на вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги є обґрунтованими.

45. Однак, суди попередніх інстанцій на вказане уваги не звернули і безпідставно визнали протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України та зобов'язали останнє розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до Порядку № 850.

46. Водночас, суди попередніх інстанцій при задоволенні позову помилково послалися на положення п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII, згідно якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII. Ця норма за своїм змістом не розповсюджує порядок отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, на осіб, які набули право на відповідні виплати після втрати чинності Законом № 565-XII, а лише зберігає такий порядок для тих, хто набув право на ці виплати до набрання чинності Законом № 580-VIII.

47. Наведене свідчить про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для призначення та виплати позивачеві одноразової допомоги у відповідності до Порядку № 850.

48. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, а саме відповідні положення Закону № 565-XII, Закону № 580-VIII, Порядку № 850 та Порядку № 4, які підлягали застосуванню до вказаних правовідносин що, за правилами ст. 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

49. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі № 806/1043/16 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Головне управління Національної поліції в Житомирській області, Національна поліція України про визнання відмови протиправною, зобов'язання прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб