Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа №520/6552/17

адміністративне провадження №К/9901/43423/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/6552/17

за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - Центральне ОУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Центрального ОУ ПФУ

на постанову Київського районного суду м. Одеси, ухвалену у складі головуючого судді Бескровного Я.В. та

ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, постановлену у складі колегій суддів: головуючого судді Бойка А.В., суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В., -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним рішення відповідача від 15 травня 2017 року №23 «Про відмову у перерахунку пенсії»;

- зобов'язати Центральне ОУ ПФУ здійснити розрахунок та виплату пенсії починаючи з 01 лютого 2008 року у розмірі 82% з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу, з урахуванням надбавки за спеціальне звання у розмірі, встановленому на 01 лютого 2008 року, та інших виплат згідно з довідкою про заробітну плату від 04 травня 2017 року №249/Є/15-32-05-02-09 з виплатою фіксованої індексації без зміни базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком - жовтень 2009 року.

Позов ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вона отримує пенсію з 07 травня 2004 року у розмірі 82 % від середнього заробітку. Вона звернулася до пенсійного органу із заявою щодо включення складових заробітної плати, а саме надбавку за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу та «інших виплат» на які були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на що 15 травня 2017 року отримала від відповідача відмову про включення «інших виплат» до розрахунку пенсії.

Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 12 червня 2017 року, зокрема, залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01 лютого 2008 по 06 грудня 2016 року, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Постановою від 12 вересня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, частково задовольнив позовні вимоги:

- визнав неправомірною відмову Центрального ОУ ПФУ щодо врахування при розрахунку пенсії ОСОБА_2 пенсії без урахування всіх складових на які нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в тому числі надбавки за вислугу років в розмірі 25%, надбавки за спеціальне звання та «інших виплат»;

- зобов'язав Центральне ОУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 з 07 грудня 2016 року в розмірі 82% від суми заробітної плати державного службовця, в редакції Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII, Закон про Державну службу 1993 року, відповідно) на час призначення пенсії, не змінюючи базовий місяць індексації пенсії з урахуванням всіх складових на які нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в тому числі надбавки за вислугу років в розмірі 25%, надбавки за спеціальне звання та «інших виплат», з врахуванням виплачених сум.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. А оскільки на дату звільнення ОСОБА_2 остання отримувала заробітну плату, в яку входила винагорода за вислугу років у розмірі 25 % від посадового окладу, з врахуванням доплати за спеціальне звання, на які нараховувались страхові внески до Пенсійного фонду, тому винагорода за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу позивача, згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» (далі - постанова № 1013, Порядок № 1013, відповідно), з якої були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинна бути врахована в заробітку застрахованої особи при обчисленні пенсії.

23 листопада 2017 року Центральне ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судами попередніх інстанцій порушено пункт 5 розділу ІІІ Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213- VIII) та не враховано, що з 01 травня 2016 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються відповідно до Закону 3723-XII, і тому з 01 травня 2016 року раніше призначені пенсії не перераховуються.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

22 грудня 2017 року до суду касаційної інстанції надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу пенсійного органу, в яких ОСОБА_2 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Центральним ОУ ПФУ судові рішення - без змін.

Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 перебуває не обліку в Центральному ОУ ПФУ та з 07 травня 2004 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ.

11 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Центрального ОУ ПФУ із заявою про приведення розміру пенсії, обчисленої не в повному обсязі з дати останньому перерахунку з 01 лютого 2008 року, у відповідність до законодавства України шляхом донарахування до розміру пенсії надбавки за вислугу років у розмірі 25% замість 20%, суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань без зміни базового місяця індексації пенсії - жовтень 2009 року.

До заяви позивачем надано довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію з 01 лютого 2008 року, видану Головним управлінням ДФС в Одеській області від 04 травня 2017 року №249/Є/15-32-05-02-09.

15 травня 2017 року пенсійним органом прийнято рішення №23 «Про відмову у перерахунку пенсії».

Рішення мотивовано тим, що з 01 травня 2016 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу». При цьому, у зв'язку із набранням чинності вказаного закону, втратив чинність Закон № 3723-XII, і тому з 01 травня 2016 року раніше призначені пенсії відповідно до Закону про Державну службу 1993 року не перераховуються. Також, зазначено, що постановою №1013 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - постанова № 865), якими вилучено пункт 4 Постанови, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 3723-XII.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що на дату звільнення ОСОБА_2 остання отримувала заробітну плату, в яку входила винагорода за вислугу років у розмірі 25 % від посадового окладу, з врахуванням доплати за спеціальне звання, на які нараховувались страхові внески до Пенсійного фонду. Тому, винагорода за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу позивача, згідно з приписами постанови №1013, з якої були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Визначення заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно зі статтею 33 Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1013 (в редакції, яка була чинна на час призначення пенсії позивачу), розмір винагороди визначається залежно від стажу роботи і обчислюється виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства.

Пунктом 3 постанови № 865 (в редакції, яка була чинна на час призначення пенсії позивачу), посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років під час призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом № № 3723-XII враховуються в розмірах, установлених на день призначення пенсії.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з частиною першої цієї статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітне плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітні плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніш нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

У справі, яка розглядається суд апеляційної інстанції встановив, що на дату звільнення ОСОБА_2 остання отримувала заробітну плату, в яку входила винагорода за вислугу років у розмірі 25 % від посадового окладу, з врахуванням доплати за спеціальне звання, на які нараховувались страхові внески до Пенсійного фонду.

Тому, винагорода за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу позивача, згідно з приписами постанови №1013, з якої були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинна бути врахована в заробітку застрахованої особи при обчисленні пенсії.

Також необґрунтованими є посилання відповідача на пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII, як на підставу для відмови у перерахунку пенсії, оскільки спір у цій справі виник не щодо наявності чи відсутності у позивача права на черговий перерахунок пенсії, а щодо порушення законодавства при призначенні пенсії. У цьому випадку зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача є способом відновлення права останнього на пенсію, виходячи з її складових, які не були враховані при її призначенні.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 520/6552/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду