Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 826/15132/15

адміністративне провадження № К/9901/18750/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/15132/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кременчукгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Мелітопольгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Одесагаз», Публічного акціонерного товариства «Полтавагаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тесминецягаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Уманьгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельниькгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства енергетики України (правонаступник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів: Мазур А.С., Погрібніченка І.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів: Мельничука В.П., Федотова І.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кременчукгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Мелітопольгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Одесагаз», Публічне акціонерне товариство «Полтавагаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Тесминецягаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Уманьгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Харківгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в якому просили:

- скасувати Додаток до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 березня 2015 року № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік" в частині встановлення для ПАТ «Вінницягаз», ПАТ «Волиньгаз», ПАТ «Гадячгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз», ПАТ «Кіровоградгаз», ПАТ «Кременчукгаз», ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Луганськгаз», ПАТ «Мелітопольгаз», ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ «Одесагаз», ПАТ «Полтавагаз», ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Тисменицягаз», ПАТ «Уманьгаз», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Херсонгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Черкасигаз», ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Чернігівгаз» розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік;

- зобов`язати Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах ПАТ «Вінницягаз», ПАТ «Волиньгаз», ПАТ «Гадячгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз», ПАТ «Кіровоградгаз», ПАТ «Кременчукгаз», ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Луганськгаз», ПАТ «Мелітопольгаз», ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ «Одесагаз», ПАТ «Полтавагаз», ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Тисменицягаз», ПАТ «Уманьгаз», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Херсонгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Черкасигаз», ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Чернігівгаз» на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний додаток до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в частині позивачів, прийнятий відповідачем з перевищенням своїх повноважень, без дотримання процедури його прийняття. Такими протиправними діями відповідача завдано збитків позивачам.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року, позов - задоволено повністю.

Скасовано Додаток до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 березня 2015 року № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік» в частині встановлення для ПАТ «Вінницягаз», ПАТ «Волиньгаз», ПАТ «Гадячгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз», ПАТ «Кіровоградгаз», ПАТ «Кременчукгаз», ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Луганськгаз», ПАТ «Мелітопольгаз», ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ «Одесагаз», ПАТ «Полтавагаз», ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Тисменицягаз», ПАТ «Уманьгаз», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Херсонгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Черкасигаз», ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Чернігівгаз» розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік.

Зобов`язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах ПАТ «Вінницягаз», ПАТ «Волиньгаз», ПАТ «Гадячгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз», ПАТ «Кіровоградгаз», ПАТ «Кременчукгаз», ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Луганськгаз», ПАТ «Мелітопольгаз», ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ «Одесагаз», ПАТ «Полтавагаз», ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Тисменицягаз», ПАТ «Уманьгаз», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Херсонгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Черкасигаз», ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Чернігівгаз» на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595.

4. Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року замінено відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на правонаступника Міністерство енергетики та захисту довкілля України.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишено без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року залишено без змін.

6. Приймаючи такі рішення, суди зазначили про порушення Міністерством процедури затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік стосовно позивачів, що призвело до необґрунтованого зменшення таких розмірів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 30 липня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства енергетики України.

В скарзі зазначено, що пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня -2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» реорганізовано Міністерство енергетики та вугільної промисловості шляхом приєднання до Міністерства енергетики та захисту довкілля. Установлено, що Міністерство енергетики та захисту довкілля є правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства енергетики та вугільної промисловості (пункт 7 Постанови № 829).

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України. Установлено, що Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.

З огляду на викладене Міністерство енергетики України вважає, що в нього є право на звернення з цією касаційною про скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, та вимогою ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що при затвердженні розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік, Міністерство бере до уваги дані, отримані від газорозподільних підприємств. Здійснює затвердження на підставі цих даних, а не безумовно затверджує отримані показники обсягів виробничо-технологічних витрат від газорозподільних підприємств.

Тому, на думку відповідача, суди помилково дійшли висновку про його обов`язок направляти відмову щодо затвердження обсягів виробничо-технологічних витрат газорозподільним підприємствам, адже Міністерство не відмовляло у затвердженні, а затвердило розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 календарний рік відповідно до методик.

Міністерство вважає, що Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23 листопада 2011 року № 737 «Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1361/20099 (далі - Наказ № 737) не визначає чітких термінів затвердження розміру нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік. Тому відповідачем не порушено строк прийняття оскаржуваного наказу.

Відповідач наполягає, що він діяв в межах наданих йому повноважень. Проте, звертає увагу, що саме по собі порушення процедури прийняття оскаржуваного наказу може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідач зазначив, що скасування додатку до Наказу № 122 не свідчить про протиправність самого наказу, а також проте, що оскаржувані рішення не можуть бути виконані.

8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Стрелець Т.Г., суддів Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.

9. Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

01 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».

02 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз».

07 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз».

18 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз».

Позивачі у відзивах просять відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 грудня 2023 року, у зв`язку із звільненням судді Мороз Л.Л. , яка входить до складу постійної колегії суддів, здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду її заміну на суддю Тацій Л.В.

11. Верховний Суд ухвалою від 19 грудня 2023 року замінив Міністерство енергетики та захисту довкілля України на його правонаступника Міністерство енергетики України, закінчив підготовку справи до судового розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження з 20 грудня 2023 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 02 березня 2015 року Міністерством енергетики та вугільної промисловості України прийнято Наказ № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік».

Зазначеним наказом затверджено розміри нормативних втрат і виробничо- технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік для газопостачальних та газорозподільних підприємств, в тому числі і для споживачів.

Не погоджуючись із правомірністю Додатку до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 березня 2015 року № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік», позивачі звернулись до суду з цим позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Судами встановлено, що в Додатку до оскаржуваного Наказу Міністерством енергетики та вугільної промисловості України встановлено розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік для позивачів.

Зі змісту наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 березня 2015 року № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік» слідує, що він прийнятий відповідно до Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 № 382/2011 (далі - Положення № 382/2011), Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23 листопада 2011 року № 737 «Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1361/20099.

Наказом № 737 установлено порядок визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах.

Отже, ключовим питання при розгляді цієї справи є, чи дотримано Міністерством енергетики та вугільної промисловості України визначену Наказом № 737 процедуру при затвердженні розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік для позивачів, які зазначені в додатку до Наказу № 122.

Згідно пункту 1 Положення 382/2011, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах.

Пунктом 2 Положення № 382/2011 визначено, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Відповідно до підпункту 14 пункту 4 Положення № 382/2011, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України відповідно до покладених на нього завдань затверджує перелік нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобутку, підготовки до транспортування і транспортування, порядок визначення їх розмірів та ведення їх обліку.

Пунктом 1.1 Наказу № 737 визначено, що розрахунок річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на календарний рік розраховується відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 N 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 N 595 (Надалі - Методики).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 737 газорозподільні підприємства самостійно згідно з методиками, зазначеними в підпункті 1.1 пункту 1 цього наказу, розраховують річні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на календарний рік та не пізніше ніж за 2 місяці до початку року подають їх на затвердження до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

На підставі даних, отриманих від газорозподільних підприємств щодо розрахованих річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу Міністерство енергетики та вугільної промисловості України впродовж місяця затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік (пункт 1.3 Наказу № 737).

Згідно із положеннями пункту 1.5 Наказу № 737 у разі непогодження розрахованих газорозподільним підприємством річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу Міністерство енергетики та вугільної промисловості України надає йому вмотивовану відмову.

Судами встановлено, що на виконання вимог пунктів 1.1 та 1.2 Наказу № 737, позивачі, будучи газорозподільними підприємствами, розрахували річні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на 2015 рік.

Розрахунки надіслані на адресу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у жовтні 2014 року, про що свідчать додані до матеріалів справи листи.

З огляду на викладене, колегія суддів КАС ВС погоджується, що позивачі виконали покладений на них обов`язок щодо розрахунку обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на 2015 рік.

Відповідачем не заперечується своєчасність направлення позивачами вказаних розрахунків на адресу Міністерства.

Проте, як встановлено судами, затверджуючи обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на 2015 рік, Міністерство не погодило надіслані газорозподільними підприємствами розрахунки річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу. Затвердило річні обсяги в менших розмірах, ніж було розраховано позивачами.

Під час розгляду справи встановлено, що Міністерство не надало газорозподільним підприємствам вмотивованих відмов у погоджені надісланих ними розрахунків. Отже, Міністерством недотримано вимог пункту 1.5 Наказу № 737, не обґрунтувано невідповідність розрахунків позивачів Методикам визначеним у пункті 1.1 Наказу № 737.

За наявності вказаного порушення розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на 2015 рік, визначені відповідачем, не можуть обґрунтованими.

Стосовно доводів скаржника про відсутність чітко визначеного терміну затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік, колегія суддів КАС ВС зазначає про таке.

Відповідно до пункту 1.3 Наказу № 737 на підставі даних, отриманих від газорозподільних підприємств щодо розрахованих річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу Міністерство енергетики та вугільної промисловості України впродовж місяця затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік.

Отже, вказана норма визначає, що на підставі даних отриманих від газорозподільних підприємств, Міністерство впродовж місяця затверджує щодо кожного підприємства зазначені розміри на наступний календарний рік.

Тобто розміри мають бути затверджені в місячний термін з моменту отримання розрахунків від підприємств та до початку календарного року в якому такі розміри будуть діяти.

Враховуючи дати, коли листи підприємств були надіслані відповідачу, та дату наказу, яким затверджені спірні розміри, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення Міністерством пункту 1.3 Наказу № 737.

Відповідач не повідомив суди про поважність причин пропуску, визначеного Порядком терміну затвердження спірних розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на 2015 рік.

Оскільки відповідачем не доведено, що розрахунки позивачів є необґрунтованими, а визначені в оскаржуваному додатку об`єми розраховані відповідно до пункту 1.1. Наказу № 737, суди дійшли правильного висновку про необхідність зобов`язати Міністерство затвердити розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на 2015 рік на підставі Методик, які визначені в пункті 1.1 Наказу № 737.

14. Стосовно доводів скаржника про відсутність можливості виконати судове рішення у цій справі, оскільки визначення виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних межах віднесено до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Національна комісія), колегія суддів КАС ВС зазначає про таке.

В межах виконання Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України до суду першої інстанції подано заяву від 06 листопада 2019 року про визнання виконавчого листа № 826/15132/15, виданого 19 серпня 2016 року таким, що не підлягає виконанню та заяву від 09 грудня 2019 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року в задоволенні зазначених заяв Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - відмовлено.

Змінено за ініціативою суду спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року у справі № 826/15132/15 суду шляхом зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах позивачів на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року апеляційні скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та особи, яка не брала участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, задоволено.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року в частині зміни за ініціативою суду способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року у справі № 826/15132/15 суду шляхом зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах позивачів на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595 - скасовано.

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року - залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року в частині зміни за ініціативою суду способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року у справі № 826/15132/15, керувався тим, що ні станом на час прийняття постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року, ні станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, Національна комісія, не була наділена повноваженнями на визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах.

Отже, суди попередніх інстанцій вже надали оцінку зазначеним скаржником доводам стосовно повноважень Національної комісії, визначати та затверджувати очікувані річні об`єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільчих мережах.

Крім того, колегія суддів КАС ВС зазначає, що згідно з пунктом 51 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».

Таким чином судова колегія КАС ВС відхиляє доводи скаржника, в цій частині.

Як вже зазначалось, Міністерство енергетики та вугільної промисловості було реорганізовано шляхом приєднання до Міністерства енергетики та захисту довкілля. Встановлено, що Міністерство енергетики та захисту довкілля є правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

В подальшому Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України. Міністерство енергетики є правонаступником прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.

З огляду на викладене вбачається, що Міністерство енергетики України є правонаступником не тільки майна та прав Міністерства енергетики та захисту довкілля України, але і його обов`язків. Водночас, Міністерство енергетики та захисту довкілля України було правонаступником обов`язків Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Враховуючи викладене, доводи Міністерства енергетики України, про відсутність можливості, як правонаступника Міністерства енергетики та захисту довкілля України виконати оскаржувані судові рішення, не є належною підставою для скасування таких рішень.

Інші доводи касаційної скарги, також не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

15. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасувани ня чи зміни їх відсутні.

Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства енергетики України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 826/15132/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.