ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2018 року
Київ
справа №826/11716/17
адміністративне провадження №К/9901/53998/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, треті особи - Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. від 13 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коротких А.Ю., Файдюка В.В., Чаку Є.В. від 23 квітня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» (далі - ТОВ «Контрактбудсервіс», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у м. Києві (далі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) при застосуванні сукупного коефіцієнту Км3 величиною « 1» у витязі, сформованому 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 906379 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (1, 2 мікрорайони), кадастровий номер 8000000000:96:001:0008;
- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) при застосуванні сукупного коефіцієнту Км3 величиною « 1» у витязі, сформованому 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 267006 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (3 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0009;
- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) при застосуванні сукупного коефіцієнту Км3 величиною « 1» у витязі, сформованому 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 218966 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (4 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0010;
- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) при застосуванні сукупного коефіцієнту Км3 величиною « 1» у витязі, сформованому 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 154479 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (5 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0011;
- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) при застосуванні сукупного коефіцієнту Км3 величиною « 1» у витязі, сформованому 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 213596 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (6 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0013;
- визнати протиправним та скасувати витяг, який сформований ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 906379 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (1, 2 мікрорайони), кадастровий номер 8000000000:96:001:0008 - у якому застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 1»;
- визнати протиправним та скасувати витяг, який сформований ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 267006 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (3 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0009 - у якому застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 1»;
- визнати протиправним та скасувати витяг, який сформований ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 218966 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (4 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0010 - у якому застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 1»;
- визнати протиправним та скасувати витяг, який сформований ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 154479 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (5 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0011 - у якому застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 1»;
- визнати протиправним та скасувати витяг, який сформований ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 213596 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (6 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0013 - у якому застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 1»;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) видати на 2017 рік ТОВ «Контактбудсервіс» (код з ЄДРПОУ 32962703) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 906379 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (1, 2 мікрорайони), кадастровий номер 8000000000:96:001:0008 - у якому застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 0,5»;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) видати на 2017 рік ТОВ «Контактбудсервіс» (ЄДРПОУ 32962703) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 267006 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (3 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0009 - у якому застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 0,5»;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) видати на 2017 рік ТОВ «Контактбудсервіс» (ЄДРПОУ 32962703) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 218966 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (4 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0010 - у якому застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 0,5»;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) видати на 2017 рік ТОВ «Контактбудсервіс» (ЄДРПОУ 32962703) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 154479 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (5 мікрорайон), кадастровий номер 8 000 000 000:96:001:0011 - у якому застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 0,5»;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) видати на 2017 рік ТОВ «КОНТАКТБУДСЕРВІС» (ЄДРПОУ 32962703) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 213596 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (6 мікрорайон), кадастровий номер 8000000000:96:001:0013, - у якому застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 0,5»;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) протягом місяця з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до Суду звіт про виконання такого судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач видав п'ять витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку (далі - витяг про НГО) на земельні ділянки із завищеним розміром нормативної грошової оцінки (далі - НГО). Позивач вважає, що завищення розміру НГО сталося через те, що сукупний локальний коефіцієнт Км3 зі значенням « 1», який брав участь у розрахунку НГО земельних ділянок, не відповідає вимогам законодавства та критеріям (факторним умовам) його застосування. На думку позивача, неправомірно завищений розмір НГО порушує його права та необґрунтовано призводить до надмірної сплати в бюджет орендної плати за користування земельними ділянками.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, позов задоволено.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні земельні ділянки не зайняті житловим фондом, не вкриті лісами і не знаходяться під залізницями; на цих земельних ділянках немає забудованих та введених в експлуатацію будівель чи споруд, немає твердого покриття доріг, не забезпечено централізованим водопостачанням, каналізацією, теплопостачанням. Відтак, суди дійшли до висновку про те, що відповідач протиправно не враховує рівень облаштування земельних ділянок, що є критерієм для встановлення локального коефіцієнту Км3, та помилково застосовує для його визначення цільове призначення земельних ділянок, за допомогою якого насправді визначається функціональний коефіцієнт - Кф2.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Київська міська рада звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 21 червня 2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2018 року призначено новий склад колегії суддів у складі: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/11716/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи подати до суду відзиви на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Київської міської ради від 14 липня 2005 року № 774/3349 надано ТОВ «Контактбудсервіс» в оренду земельні ділянки (кадастрові номери: 8000000000:96:001:0008; 8000000000:96:001:0009; 8000000000:96:001:0010; 8000000000:96:001:0011; 8000000000:96:001:0013)з місцем розташування - м. Київ, Дарницький район, ж/м Осокорки-центральні (далі - земельні ділянки) строком на 15 років з цільовим призначенням: для забудови об'єктами житлового та соціально-побутового призначення.
У зв'язку з виконанням рішення місцевої влади між ТОВ «Контактбудсервіс» та КМР укладено п'ять договорів оренди земельних ділянок від 05 вересня 2005 року. Відповідно до цих договорів річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 1,5 (однієї цілої п'яти десятих) відсотка від їх НГО (пункт 4.2 договорів). Зміна НГО земельних ділянок та їх індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цих договорів у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (пункт 4.4 договорів).
Земельні ділянки, які надані позивачу у довгострокову оренду, характеризуються: рівнинною місцевістю, заболоченою територією, вільною від забудови.
У зв'язку з використанням земельних ділянок за цільовим призначенням та з метою здійснення проектування забудови позивачем отримано технічні умови від 19 жовтня 2016 року № 43/9/2555 на підключення об'єкта до теплових мереж, технічні умови від 20 лютого 2017 року № 11311 на каналізування об'єкта, технічні умови від 20 лютого 2017 року № 11273 на водопостачання об'єкта, технічні умови № 74-2-16 на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід'їзду. У технічних умовах зазначено, що вони не дають права на проведення будівельних робіт.
Для обрахунку та сплати орендної плати до бюджету на виконання умов договорів оренди позивач отримав від ГУ Держгеокадастру у м. Києві витяги про НГО земельних ділянок.
Позивач повідомив заявою від 07 серпня 2017 року № 91 відповідача про невідповідність вимогам законодавства та локальним факторам сукупного коефіцієнту Км3 у розмірі « 1», зазначеного у витягах про НГО, що сформовані 22 квітня 2017 року, та просив виправити цей коефіцієнт на « 0,5». Також у заяві позивач просив відповідача видати нові витяги про НГО з відповідним сукупним коефіцієнтом Км3.
ГУ Держгеокадастру у м. Києві листом від 18 серпня 2017 року № 19-26-0.10-6662/2-17 відмовило позивачу видавати нові витяги про НГО, обґрунтовуючи це тим, що коефіцієнт Км3 величиною « 1» визначається пунктом 2.5 Додатку 5 до рішення КМР від 26 липня 2007 року № 43/1877.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що ГУ Держгеокадастр у м. Києві не здійснює розрахунку нормативної грошової оцінки землі, а лише надає витяги, які формуються за допомогою програмного забезпечення. Також скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень не врахували, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не встановлено судом. При цьому, саме відомості із Державного земельного кадастру є інформаційною базою для нормативної грошової оцінки землі населених пунктів.
Крім того, скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру локальний коефіцієнт Км3 встановлено зі значенням « 1» для земельних ділянок з цільовим призначенням 02.07. «для іншої житлової забудови» та застосовується на підставі пункту 2.5 Додатку 5 Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 43/1877.
ГУ Держгеокадастру у м. Києві подано письмові пояснення, у яких підтримується позиція скаржника, вказується на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати ці рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Від ТОВ «Контрактбудсервіс» надійшов відзив на касаційну скаргу Київської міської ради, у якій зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та є безпідставними.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Київської міської ради та ГУ Держгеокадастру у м. Києві у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про оренду землі», «;Про оцінку земель».
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями частини п'ятої статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.
За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (частина перша статті 20 Закону України «Про оцінку землі»).
Відповідно до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про оцінку землі» виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 3-476гс15, Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/7823/14, від 30 жовтня 2018 року у справі № 804/2111/14.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 43/1877 затверджено нормативну грошову оцінки земельних ділянок, розташованих в межах міста Києва. Дане рішення є чинним; його законність не оскаржувалась, у встановленому порядку воно не скасоване.
Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Наказ № 489).
У пункті 3 розділу ІІ Наказу № 489 НГО всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою: Цн = (В х Нп/Нк) х Кф х Км, де
Цн - НГО квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);
В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях);
Нп - норма прибутку (6 %);
Нк - норма капіталізації (3 %);
Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Положенням пункту 6 розділу ІІ Наказу № 489 передбачено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де
Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;
Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);
Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони.
Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схеми планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.
Відповідно до розділу ІІІ Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (далі - Методика № 213), Км3 - це коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.
У пункті 10 розділу ІІ Наказу № 489 передбачено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені у додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Отже, сукупний коефіцієнт Км3 повинен визначатися як добуток пофакторних оцінок (локальних факторів, локальних коефіцієнтів), які є на відповідній земельній ділянці.
Додаток 7 до Наказу №489 у формі таблиці відображає перелік локальних факторів по групам та коефіцієнти локальних факторів із вказівкою граничних (максимальних і мінімальних) значень коефіцієнтів.
Рішенням КМР від 10 березня 2016 року № 217/217 «Про внесення змін до рішення КМР від 03 липня 2014 року № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (далі - Рішення КМР № 217/217) внесено зміни до додатка 3, а саме, змінено для м. Києва локальні коефіцієнти Км3 у межах діапазону, наведеного у додатку 7 до Наказу № 489, на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони. Рішення КМР № 217/217 з урахуванням вимог пункту 271.2 статті271 Податкового кодексу України набуло чинності з 01 січня 2017 року.
У додатку 3 рішення КМР від 10 березня 2016 року № 217/217 у формі таблиці зазначено локальні фактори та фіксовані коефіцієнти локальних факторів у м. Києві, а саме:
- у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,04;
- у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м - 0,90;
- у зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (шар затоплення понад два метри) - 0,90;
- земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття - 0,90;
- не забезпечена централізованим водопостачанням - 0,90;
- не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,90;
- не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,90;
- не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,90.
Добуток пофакторних оцінок для цих земельних ділянок, визначених рішенням КМР № 217/217, становить - « 0,497», але сукупний локальний коефіцієнт Км3 не може бути нижче - « 0,50» як це передбачено абзацом 3 пункту 10 Розділу ІІ Наказу № 489.
Згідно частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Таким чином, Рішення КМР від 10 березня 2016 року № 217/217 у силу наведених положень є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що величина локального коефіцієнту Км3 визначається щодо кожного населеного пункту з урахуванням місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, на підставі рішення сільської, селищної, міської ради.
Колегія суддів також враховує, що довідками КП «Київський інституту земельних відносин» Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09 лютого 2017 року, а також від 31 січня 2018 року № 156 додатково підтверджується те, що локальний коефіцієнт Км3 при визначенні НГО для земельних ділянок, що є предметом оскарження, повинен становити - « 0,50».
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, відповідачем при наданні позивачу витягів про НГО та при відмові видати нові витяги про НГО із застосуванням сукупного локального коефіцієнту Км3 величиною « 0,50», не було враховано обмеження у застосуванні коефіцієнтів Км3, що встановлені у додатку 3 рішення КМР від 10 березня 2016 року № 217/217.
На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи скаржника про необхідність застосування значення локального коефіцієнта Км3 величиною « 1,0», оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, земельні ділянки, надані в оренду позивачу, не зайняті житловим фондом, не вкриті лісами і не знаходяться під залізницями. На цих земельних ділянках немає забудованих та введених в експлуатацію будівель чи споруд, немає твердого покриття доріг, не забезпечено централізованим водопостачанням, каналізацією, теплопостачанням.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 818/2896/14, від 03 грудня 2018 року у справі № 815/927/15.
З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що до земельних ділянок, наданих в оренду позивачу (кадастрові номери: 8000000000:96:001:0008; 8000000000:96:001:0009; 8000000000:96:001:0010; 8000000000:96:001:0011; 8000000000:96:001:0013), повинен застосовуватися сукупний локальний коефіцієнт Км3 на рівні « 0,50» при визначенні розміру НГО, у зв'язку з чим суди правильно встановили неправомірність дій ГУ Держгеокадастр у м. Києві щодо застосування коефіцієнта Км3 на рівні « 1» при формуванні витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку землі та зобов'язали відповідача видати нові витяги з локальним коефіцієнтом Км3 величиною « 0,5».
Разом з тим, передчасним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку землі, з огляду на наступне.
Дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки за правилами частини другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Методика № 213).
Згідно з пункту 2-1 Методики № 213 дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом частини першої статті 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
На цій підставі колегія суддів доходить до висновку про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, відтак у цій частині рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 817/1819/17.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга Київської міської ради підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню у частині визнання протиправним та скасування витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку землі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року скасувати у частині визнання протиправними та скасування витягів, які сформовані ГУ Держгеокадастру у м. Києві (ЄДРПОУ 39802366) 22 квітня 2017 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок площею 906379 м2, 267006 м2, 218966 м2, 154479 м2 та 213596 м2, які розташовані за адресою: м. Київ, р-н. Дарницький, ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5 та 6 мікрорайони), кадастрові номери: 8000000000:96:001:0008, 8000000000:96:001:0009, 8000000000:96:001:0010, 8000000000:96:001:0011, 8000000000:96:001:0013, у яких застосовано сукупний коефіцієнт Км3 величиною « 1».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: М.І. Гриців
Н.В. Коваленко