Історія справи

Постанова КАС ВП від 20.06.2024 року у справі №200/4188/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року

м. Київ

справа №200/4188/23

адміністративне провадження № К/990/16773/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року (судді: Компанієць І.Д., Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.) у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року адміністративний позов Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено повністю.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року, а вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року наведені скаржником підстави пропуску строку було визнано неповажними, а у відкритті апеляційного провадження - відмовлено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не було враховано поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження. Наголошує на тому, що вперше ним було своєчасно направлено апеляційну скаргу у цій справі, але у зв`язку з недосконалістю ЄСІТС в частині модуля «Електронний суд» вона не була доставлена на електронну адресу суду з незалежних від нього причин. Повторно ж подану апеляційну скаргу у цій справі повернуто ухвалою апеляційного суду від 29.01.2024, через відсутність документів, які б засвідчували право представника звертатися до суду від імені скаржника. Вважає, що, звернувшись втретє з апеляційною скаргою, не допустив зловживання своїми процесуальними правами та необ`єктивного зволікання, використавши своє право на повторне звернення до апеляційного суду у максимально короткий термін. У контексті наведеного також посилається на позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 07.06.2019 у справі №826/7997/17, від 06.06.2019 у справі №826/5875/17, від 22.02.2023 у справі №160/14683/21, від 19.09.2023 у справі № 160/1567/23 та від 1309.2023 у справі №204/2321/22.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем у встановлений судом строк не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: не наведено обґрунтованих доводів, які свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року.

Аналізуючи правомірність висновків суду апеляційної інстанції колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2)на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження прийняття апеляційної скарги можливе лише у випадку наявності поважних причин (підтверджених належними доказами).

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було об`єктивної можливості.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оскаржується рішення суду першої інстанції від 01.09.2023, копія якого була доставлена в особистий кабінет скаржника в підсистемі «Електронний суд» 02.09.2023 о 14:26 год.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що первинна апеляційна скарга у даній справі була направлена Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків засобами поштового зв`язку лише 15.01.2024, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 вказану апеляційну скаргу повернуто апелянту, з підстав відсутності документів, які б засвідчували право представника діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

02 лютого 2024 року відповідач звернувся до суду з повторною апеляційною скаргою, яка також була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Як підставу поновлення такого строку скаржник вказав про те, що первинну апеляційну скаргу у цій справі ним було подано 27.09.2023 через підсистему «Електронний суд», однак згідно відповіді Першого апеляційного адміністративного суду така скарга на адресу суду не надходила.

В контексті наведених вище тверджень судом було встановлено, що у картці Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4188/23 дійсно наявна картка документу від 27.09.2023 під назвою «апеляційна скарга на рішення Донецького окружного суду від 01.09.2023 по справі №200/4188/23» від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Проте, зазначена картка документу не містить вкладених файлів (апеляційної скарги та додатків до неї) та має статус «Надіслано сторонам». Отже, такий документ апелянтом надіслано лише сторонам у цій справі, про що свідчить додана ним квитанція № 245238 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, але не подано до Першого апеляційного адміністративного суду.

Як наслідок, суд апеляційної інстанції констатував, що вперше апеляційну скаргу у цій справі Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано тільки 15.01.2024, тобто більш ніж через чотири місяці після отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Належних та допустимих доказів існування непереборних обставин, які б перешкоджали відповідачу своєчасно скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, останнім не наведено.

Своєю чергою, неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 31 січня 2023 року у справі № 380/4273/21, від 15 лютого 2024 року у справі № 640/25648/21 тощо.

Відтак, на підставі аналізу наявних у суду апеляційної інстанції доказів, останній дійшов висновку про те, що скаржником не виконано вимоги суду та не наведено обґрунтованих доводів, які свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року, та, як наслідок, дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів також вважає за необхідне вказати на те, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих ч.2 статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що такі ж доводи відповідач наводив в апеляційній скарзі, а вони були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права при вирішенні судом цього питання, у касаційній скарзі не наведено і не доведено.

У касаційній скарзі відповідач також посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, однак, при цьому посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформованих Верховним Судом.

Отже, враховуючи, що в даному випадку скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження під час звернення з апеляційною скаргою, а наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, - суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року залишити без змін, а касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська