Історія справи

Постанова КАС ВП від 20.05.2025 року у справі №120/4525/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року

м. Київ

справа №120/4525/23

адміністративне провадження № К/990/44677/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року (головуючий суддя - Бошкова Ю.М.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року (головуючий суддя - Моніч Б.С., судді: Кузьмишин В.М., Залімський І.Г.)

у справі № 120/4525/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" (далі - позивач , ТОВ "Компанія-Будінвест", Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (далі - відповідач), у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 352447 від 28 березня 2023 року про застосування до ТОВ "Компанія-Будінвест" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем винесено постанову від 28 березня 2023 року №352447 про застосування до ТОВ "Компанія-Будінвест" адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач уважає вищезазначену постанову протиправною, оскільки Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області безпідставно винесено постанову щодо власника одного із транспортних засобів, а не щодо автомобільного перевізника. Як зазначає представник позивача, жодних договорів на перевезення вантажу Товариство не укладало і товарно-транспортних накладних не оформляло.

У свою чергу, транспортний засіб MAN TGS 18.480 д.н.з НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Компанія-Будінвест", з 10 жовтня 2022 року передано у користування ТОВ "Каскад-Бетон" на підставі Договору оренди транспортних засобів № 10/22-2 від 10 жовтня 2022 року. Транспортний засіб MEGA MNW, д.н.з. НОМЕР_2 , належить «Каскад-Будінвест» та на підставі Договору оренди транспортного засобу №101 від 22 липня 2021 року переданий в оренду ТОВ "Каскад-Бетон".

Крім того, позивач уважає, що його позбавлено можливості взяти участь у розгляді справи, призначеної на 28 березня 2023 року, оскільки ТОВ "Компанія-Будінвест" отримало повідомлення про розгляд справи лише 06 квітня 2023 року.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року позов задоволено:

- визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті за № 352447 від 28 березня 2023 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт», є автомобільний перевізник, який здійснює перевезення вантажів.

Суд встановив, що в матеріалах адміністративної справи наявні дві товарно-транспортні накладні від 13 березня 2023 року №46116 (долучена відповідачем до відзиву) та №13/03-1 (долучена позивачем до позову), у яких містяться розбіжності щодо особи, яка виступала автомобільним перевізником.

Між тим, як зауважив суд першої інстанції, за своїм призначенням товарно-транспортна накладна є документом для обліку товарно-матеріальних цінностей. Водночас товарно-транспортна накладна не може вважатись належним джерелом інформації про фактичного перевізника товару та користувача транспортного засобу.

У свою чергу, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті при зазначенні в Акті від 13 березня 2023 року №351882 та у постанові від 28 березня 2023 року №352447 особи автомобільного перевізника (особи, до якої застосовується адміністративно-господарський штраф) спирались лише на відомості ТТН від 13 березня 2023 року №46116, яка, як зазначалось судом, не є належним джерелом інформації про фактичного перевізника товару.

Проте, у разі перебування транспортного засобу у користуванні інших осіб, обов`язковим для автомобільного перевізника документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Суд першої інстанції встановив, що на момент здійснення рейдової перевірки транспортного засобу марки MAN, модель TGX 18.480 перебував у користуванні ТОВ «Каскад-Бетон».

Також суд першої інстанції зауважив про відсутність належних, допустимих й достатніх доказів, на підставі яких можливо встановити, що саме ТОВ "Компанія-Будінвест" була автомобільним перевізником у спірних правовідносинах.

Щодо доводів відповідача, що позивачем не були надані договори оренди ані під час здійснення рейдової перевірки, ані під час розгляду справи про правопорушення, суд першої інстанції зазначив, що під час рейдової перевірки позивач не міг надати будь-яких договорів, адже не здійснював перевезення вантажу та дізнався про складення акту від 13 березня 2023 року №351882 лише після отримання повідомлення про розгляд справи.

Також суд першої інстанції встановив, що 16 березня 2023 року посадовими особами Відділу Державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на адресу позивача (21021, м. Вінниця, вул. Айвазовського, буд. 10) надіслано повідомлення про дату, час та місце розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт: з 10 до 14 год. 28 березня 2023 року за адресою: м. Вінниця, вул. Василя Порика, 29, 3 поверх. При цьому у повідомленні зазначено, що в разі неявки представника товариства, матеріали справи будуть розглянуті без його участі.

Проте позивач отримав вказане повідомлення 06 квітня 2023 року, що підтверджується відомостями веб-сайту АТ «Укрпошта», тобто вже після винесення оскаржуваної постанови.

Також суд першої інстанції, беручи до уваги протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01511-00199-23 від 14 лютого 2023 року, дійшов висновку, що на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваної постанови транспортний засіб був технічно справним, що додатково свідчить про протиправність постанови про застосування адміністративно-господарсього штрафу.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не є належним суб`єктом відповідальності, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області № 352447 від 28 березня 2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року змінено в частині мотивів прийнятого рішення. У решті рішення залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні правовідносини обмежені питаннями правильності визначення саме позивача, який не є власником транспортного засобу та автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт" та накладення на нього адміністративно-господарських санкцій.

Суд апеляційної інстанції вказав, що надані до позову матеріали щодо суборенди іншою особою не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в актах, які і є первинним носієм доказової інформації. Надання їх (матеріалів щодо суборенди) згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в актах проведення перевірки, не створює для цих актів наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в актах обставин.

До того ж, водієм було надано посадовим особам відповідача ТТН №46116 від 13 березня 2023 року, у якій зазначено автомобільного перевізника саме ТОВ "Компанія Будінвест". Водночас, суд апеляційної інстанції не знайшов достатнім доказом ТТН №13/03-1 від 13 березня 2023 року, де автомобільним перевізником вказано ТОВ "Каскад-Бетон", оскільки вказана ТТН не була надана водієм працівникам контролюючого органу на момент проведення перевірки.

Матеріалами справи підтверджується, що перевезення вантажу здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної від 13 березня 2023 року №46116, згідно з якою автомобільним перевізником зазначено саме ТОВ "Компанія Будінвест", та яку було надано посадовим особам відповідача.

Тобто, у вказаній товарно-транспортній накладній саме ТОВ "Компанія Будінвест" визначено автомобільним перевізником.

Таким чином, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у фахівців відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Щодо доводів суду першої інстанцій про те, що будь-яких документів на підтвердження того, що транспортний засіб MAN TGS 18.480 д.н.з НОМЕР_1 , та транспортний засіб MEGA MNW, д.н.з. НОМЕР_2 , дійсно перебував у користуванні ТОВ "Каскад-Бетон" на час проведення рейдової перевірки водієм посадовій особі відповідача не надано, суд апеляційної інстанції вказав, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону України «Про автомобільний транспорт»), а не власник/користувач транспортного засобу.

Автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

Отже, виходячи з проаналізованих норм права, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанцій щодо неможливості встановлення особи перевізника, оскільки в товарно-транспортній накладній від 13 березня 2023 року №46116 зазначено автомобільним перевізником саме ТОВ "Компанія Будінвест", а тому позивач у спірних правовідносинах мав статус автомобільного перевізника та є суб`єктом відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посадовими особами Укртрансбезпеки не вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про правопорушення, не використано інших засобів зв`язку з ТОВ Компанія Будінвест", не відкладено розгляд справи, тобто суб`єктом владних повноважень не виконано належним чином обов`язку для забезпечення реалізації позивачем його прав.

Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

Недотримання Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, є достатньою підставою для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №352447 від 28 березня 2023 року.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

У касаційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування позиції скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, та зазначає про те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме щодо застосування пункту 26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, та не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14 грудня 2023 року у справі №280/1426/20 та від 21 грудня 2023 року у справі №560/11763/22.

Так, скаржник зазначає, що він виконав свій обов`язок щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Той факт, що позивач його забрав у відділенні Укрпошти лише 06 квітня 2023 року, як наслідок, нібито необізнаність про дату і час розгляду справи про порушення транспортного законодавства, не може ставитись у вину відповідача і не є порушенням останнім пункту 26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567).

Судами попередніх інстанцій установлено, що листом №2102103619682 повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства було доставлено у точку видачі 17 березня 2023 року, тобто за 11 днів до початку розгляду справи.

Вказане, на думку скаржника, свідчить, що позивач мав можливість отримати зазначене повідомлення з 17 березня 2023 року, проте таким правом не скористався.

На підставі наведеного, як зазначає скаржник, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції фактично створює прецедент, коли особи, які порушують законодавство про автомобільний транспорт, можуть уникнути відповідальності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" подало відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року залишити без змін.

Позивач зазначає, що доводи відповідача про те, що судом не взято до уваги, що позивач не вчинив активних можливих дій на отримання кореспонденції є безпідставними та не заслуговують на увагу з огляду на те, що поштова кореспонденція позивачу доставляється за його заявою відповідальними працівниками Укрпошти до офісного приміщення підприємства. До дня доставки відповідальним працівником Укрпошти рекомендованого відправлення №2102103619682, що мало місце 06 квітня 2023 року, позивачу не було відомо про надходження такого рекомендованого листа до відділення поштового зв`язку, відповідно позивач не мав змоги отримати такий лист раніше.

Факт навмисного неотримання відправлення позивачем не доведено жодними доказами, а такі доводи відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях, які не відповідають дійсності.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд цієї справи в порядку письмового провадження з 20 травня 2025 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 березня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 10 березня 2023 року за №002381, на автодорозі М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський 286 км+274 м проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN TGX 18.480, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом MEGA MNW, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом № 351882 від 13 березня 2023 року, яким зафіксовано порушення вимог ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" та ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за які передбачено абз 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу напівпричіпу MEGA номерний знак НОМЕР_2 .

28 березня 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області прийнято постанову № 352447, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та безпідставною, тому звернувся за захистом свого порушеного права до суду.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 33 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

За приписами частин першої, другої статті 48 Закону № 2344-ІІІ установлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону № 2344-ІІІ водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з п. 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Згідно з п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абз. 2 п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктами 20, 21 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 25 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Пунктом 27 Порядку № 1567 установлено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

ІV. Позиція Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Ураховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги Верховний Суд, надаючи оцінку викладеним у касаційній скарзі доводам щодо незгоди з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, окрім іншого, має визначити чи виконав відповідач свій обов`язок щодо повідомлення автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства відповідно до вимог пункту 26 Порядку №1567. Чи сам факт надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов`язків відповідачем щодо інформування суб`єкта господарювання.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Як убачається з матеріалів справи, 28 березня 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області прийнято постанову № 352447, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн, передбачений абзацом 3 частини першої статті 60 цього Закону.

Підставою для застосування такого штрафу слугував акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом №351882 від 13 березня 2023 року, яким зафіксовано порушення вимог ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" та ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за які передбачено абз 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу напівпричіпом MEGA номерний знак НОМЕР_2 .

Верховний Суд звертає увагу, що змінюючи рішення суду першої інстанцій, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови виключно з підстав порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення транспортного законодавства.

Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що повідомлення про дату, час та місце розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт (яке призначено з 10 до 14 год. 28 березня 2023 року за адресою: м. Вінниця, вул. Василя Порика, 29, 3 поверх), позивачем було отримано лише 06 квітня 2023 року, тобто після винесення оскаржуваної постанови відповідачем, що свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду справи про накладення штрафу.

З цього приводу Верховний Суд уважає за доцільне зазначити таке.

Пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

З аналізу викладеного законодавства убачається, що Порядком № 1567 установлено обов`язок органу державного контролю повідомити автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка уповноваженої особи автомобільного перевізника на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.

При цьому, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 01 березня 2018 року у справі № 820/4810/17, від 14 грудня 2023 року у справі № 280/1426/20, від 21 грудня 2023 року у справі №560/11763/22, від 06 червня 2024 року у справі №340/1617/22.

Як убачається з матеріалів справи 16 березня 2023 року посадовими особами Відділу Державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на адресу позивача (21021, м. Вінниця, вул. Айвазовського, буд. 10) надіслано повідомлення про дату, час та місце розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт: з 10 до 14 год. 28.03.2023 за адресою: м. Вінниця, вул. Василя Порика, 29, 3 поверх. При цьому у повідомленні зазначено, що в разі неявки представника товариства, матеріали справи будуть розглянуті без його участі.

Указане підтверджується роздруківкою трекінгу з офіційного вебсайту Укрпошти, яка долучена позивачем до позовної заяви. При цьому, цей факт позивачем не оскаржується.

Тобто, відповідач виконав свій обов`язок щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. При цьому, таке запрошення було надіслано завчасно (за 11 днів) до дати розгляду справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що такий рекомендований лист надійшов до почтового відділення (точку видачі) 16 березня 2023 року, а 06 квітня 2023 року відправлення було вручено за довіреністю.

Отже, фактично рекомендований лист з запрошенням позивачу був доставлений завчасно до розгляду справи в Відділі державного нагляду (контролю) у Вінницькій області. Той факт, що позивач його забрав у відділенні Укрпошти лише 06 квітня 2023 року і, як наслідок, необізнаності про дату і час розгляду справи про порушення транспортного законодавства не може ставитись у вину відповідачу і не оцінюється судом як порушення останнім пункту 26 Порядку №1567.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що нормами Порядку № 1567 не установлено обов`язкової присутності суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб`єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справ № 340/1617/22.

Таким чином, Верховний Суд уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 28 березня 2023 року №352447 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою позивачу нараховано штраф у сумі 17 000,00 грн, з підстав неналежного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення транспортного законодавства.

Щодо процедури реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень з притягнення автомобільних перевізників до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, у разі ненадання всіх документів, визначених статтею 48 указаного Закону, а саме: перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, колегія суддів зазначає таке.

З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому, Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Так, згідно зі статтею 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Верховний Суд констатує, що положення статті 60 згаданого Закону застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи колегія суддів виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка є сталою та послідовною і неодноразово зазначалась у постановах, зокрема, від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20, від 12 жовтня 2023 року у справі №280/3520/22 та від 07 грудня 2023 року у справі № 620/18215/21.

Ураховуючи наведене, необхідним є встановлення того факту, чи є позивач перевізником в розумінні положень Закону № 2344-III, адже позивач посилається на те, що відповідач протиправно застосував адміністративно-господарський штраф до неналежного суб`єкта правопорушення, оскільки ТОВ "Компанія-Будінвест" на підставі договору оренди транспортних засобів від 10 жовтня 2022 року №10/22-2 передано транспортний засіб MAN TGS 18.480 у користування ТОВ "Каскад-Бетон".

Із обсягу встановлених судами обставин цієї справи слідує, що посадовими особами Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку, зокрема, транспортного засобу марки MAN TGX 18.480, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом MEGA MNW, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та виявлено порушення вимог ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" та ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу напівпричіпу MEGA номерний знак НОМЕР_2 .

До такого висновку контролюючий орган дійшов на підставі акту рейдової перевірки № 351882 від 13 березня 2023 року.

Своєю чергою, позивач стверджує, що відповідно до договору оренди транспортного засобу від 10 жовтня 2022 року №10/22-25 ТОВ «Компанія-Будінвест» передало, зокрема, спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN, модель TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 орендарю ТОВ «Каскад-Бетон».

Пунктом 8.2 Договору визначено, що строк цього Договору починається з моменту його підписання сторонами та закінчується 31 грудня 2023 року.

Згідно з актом приймання-передачі від 10 жовтня 2022 року ТОВ "Компанія-Будінвест" передала, а ТОВ "Каскад-Бетон" прийняло у строкове платне користування транспортні засоби, зокрема й спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN, модель TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 орендарю ТОВ «Каскад-Бетон».

Разом з тим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, сам по собі договір лише засвідчує намір сторін, що його уклали, щодо використання транспортного засобу. Докази того, що такий договір був дійсно спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, позивач не надав. Позивач не надав документів, які б підтверджували виконання умов договору (наданих рахунків, доказів орендної плати тощо).

В даному випадку носієм доказової інформації щодо встановлених обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до визначених вище правил і процедур.

Своєю чергою, акт перевірки - це один з доказів, який повинен братися до уваги під час розгляду справи про адміністративне (чи інше) правопорушення. Цей документ є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб`єктами, та наведені в акті обставини повинні бути підтвердженні іншими доказами.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на місці події (зупинки) за наданими водієм ТЗ матеріалами та відомостями складено акт від 13 березня 2023 року №351882 (а.с.38), який підписаний, окрім іншого, водієм ОСОБА_1 , та в якому зафіксовано, що транспортний засіб марки MAN TGX 18.480, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом MEGA MNW, номерний знак НОМЕР_2 (відносно якого проводилась перевірка) належить ТОВ «Компанія-Будінвест».

Окрім того, перевезення вантажу здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної від 13 березня 2023 року №46116 (а.с. 42), згідно з якою автомобільним перевізником транспортного засобу марки MAN TGX 18.480, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом MEGA MNW, номерний знак НОМЕР_2 зазначено саме ТОВ "Компанія Будінвест".

Вказані документи, які є носієм доказової інформації (доказової бази), та в яких встановлено, що перевізником у даному випадку є саме позивач - ТОВ "Компанія Будінвест", було надано посадовим особам відповідача.

Таким чином, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у фахівців відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника.

Надані до позову Договір оренди транспортних засобів від 10 жовтня 2022 року №10/22-2, Акт приймання-передачі від 10 жовтня 2022 року, Договір від 22 липня 2021 року №101 та ТТН від 13 березня 2023 року №13/03-1 не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті №351882, які, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання наведених документів не нівелює зафіксованих в акті №351882 обставин.

Посилання позивача на те, що згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 власником транспортного засобу спеціалізованого напівпричіпа самоскида марки MEGA, модель MNV, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ТОВ «Каскад-Будінвест», а не позивач - ТОВ "Компанія Будінвест", колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

Подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23 серпня 2023 року у справі №600/1407/22-а, від 06 липня 2023 року у справі № 560/514/22, від 01 червня 2023 року у справі №640/39442/21, від 12 жовтня 2023 року у справі №120/554/23.

Наведені висновки Верховного Суду були враховані судом апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваної постанови і в цій частині рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується.

Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені без додержанням норм матеріального права та висновків суду касаційної інстанції, касаційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в їх задоволенні позову.

Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Беручи до уваги, що у цій справі вирішення спору залежить від застосування норм матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, то Суд за правилами частини першої статті 351 КАС України уважає за необхідне ухвалити нове рішення, не направляючи справу на новий судовий розгляд.

V. Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді М.В. Білак

Н.М. Мартинюк