Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 823/1924/18

адміністративне провадження № К/9901/64120/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018р. (суддя - Трофімова Л.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018р. (судді - Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Черкаській області від 20.03.2018р. №775 (із змінами) в частині скасування наказу ГУ НП в Черкаській області від 12.01.2018р. №118 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції у розмірі 158580 грн та висновку від 12.01.2018р. про призначення зазначеної одноразової допомоги.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень статей 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 11.01.2016р. №4 у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, у розмірі 158580 грн. Проте у виплаті зазначеної допомоги відмовлено, оскільки звільнення його на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону через скорочення штатів не відповідає вимогам статті 97 Закону. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018р., відмовлено в задоволенні позову.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги, посилається на те, що тлумачення пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» так, що одноразова грошова допомога виплачується лише працівникам поліції, які звільнені по хворобі, а інші працівники поліції, які звільнені за власним бажанням і після звільнення отримали інвалідність, пов'язану з проходженням служби в органах поліції, позбавлені на отримання зазначеної грошової допомоги є дискримінацією, надання переваг одним особам перед іншими та є порушенням норм статті 22 Конституції України.

Відповідач відзив на касаційну скаргу до суду не подавав.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIІI одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Підпунктом «б» пункту 4 частини 1 статті 99 цього Закону визначено розмір одноразової грошової допомоги поліцейським внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності, II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Відповідно до статей 97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію» та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського наказом Міністерства внутрішніх справ України затверджено від 11.01.2016р. №4 Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в поліції на посаді інспектора відділу нагляду за станом доріг управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

18.09.2017р. позивачем подано рапорт про те, що від запропонованих посад у ГУ НП в Черкаській області він відмовляється, і просить його звільнити зі служби в поліції через скорочення штатів 29.09.2017р. (до закінчення 2-х місячного терміну). (а.с. 59)

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29.09.2017р. №260 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через скорочення штатів). (а.с. 10)

Відповідно до постанови Медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 07.12.2017р. №71 захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в поліції. (а.с. 11)

Згідно довідки до Акта огляду Медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №876110 від 14.12.2017р. позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах поліції, інвалідність встановлено безтерміново. (а.с. 12)

Згідно довідки Обласної МСЕК №1 м. Черкаси серії 12 ААА №023175 від 14.12.2017р. про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках позивачу встановлено 80% ступінь втрати професійної працездатності. (а.с. 13)

29.12.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції

За результатом розгляду поданого позивачем рапорту, ГУ НП в Черкаській області прийнято Висновок про призначення йому одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 158580 грн. (а.с. 62)

Наказом ГУ НП в Черкаській області від 12.01.2018р. №118 на підставі статей 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського та згідно висновку від 12.01.2018р. вирішено виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції у розмірі 158580 грн. (а.с. 63)

Листом від 12.01.2018р. №29/Т-2 ГУ НП в Черкаській області повідомлено позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності на підставі статей 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 158580 грн. (а.с. 14)

Наказом ГУ НП в Черкаській області від 20.03.2018р. №775 скасовано наказ від 12.01.2018р. №118 про виплату позивачу одноразової грошової допомоги та скасовано висновок від 12.01.2018р. про призначення одноразової грошової допомоги. (а.с. 43)

Листом від 16.04.2018р. №282/01/29-2018 позивача повідомлено про те, що наказом ГУ НП в Черкаській області від 20.03.2018р. №775 скасовано наказ від 12.01.2018р. №118 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, а лист від 12.01.2018р. №29/Т-2 вважати недійсним, оскільки позивач звільнений з органів поліції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» через скороченням штатів, що не відповідає вимогам статті 97 Закону. (а.с. 15)

Відмовляючи в задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є дотримання зв'язку із причиною/підставою звільнення особи з поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тобто згідно п. 2 ч.1 ст. 77 цього Закону - через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, а тому оскільки позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону (через скорочення штатів), а не за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону (через хворобу), то відсутні порушення законодавства з боку відповідача і підстави для задоволення позову.

При цьому суди виходили з того, що положення п.4 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» не визнано неконституційними, не скасовано, є чинними, а тому відповідач при прийнятті спірного наказу зобов'язаний був діяти відповідно до вимог законодавства у контексті вимог ч.2 ст. 2 КАС України.

Крім того, суди виходили з того, що висновок відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із невідповідністю позивача всім критеріям, встановленим статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію», не має ознак дискримінації, оскільки не йдеться про надання необґрунтованих переваг щодо реалізації повноважень з боку відповідача у контексті цільового використання фінансових ресурсів у межах кошторисних призначень з огляду на дотримання фінансової дисципліни у бюджетних правовідносинах.

Щодо посилань позивача на те, що звільнення його у зв'язку із скороченням штату не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції є необґрунтованим та не відповідає положенням Закону України «Про Національну поліцію», оскільки зміст ч. 1 ст. 97 цього Закону вказує на вичерпний перелік випадків, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, розширеному тлумаченню дана норма Закону не підлягає.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач звільнений зі служби у зв'язку із скороченням штатів, за правилами пункту 4 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" однією з обов'язкових умов надання грошової допомоги за цим пунктом є звільнення особи з поліції внаслідок причин, зазначених лише у цьому пункті, відповідач правомірно відмовив у виплаті позивачу спірної допомоги, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 22.01.2019р. у справі №2340/2663/18 і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на те, що виключні випадки, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється передбачено статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію», також є безпідставними, оскільки передбачені цією статтею випадки застосовуються в разі, якщо дотримано інші обов'язкові умови, передбачені статтею 97 цього Закону.

Також безпідставним є посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на допущення по відношенню до нього дискримінації і порушення норм Конституції України, оскільки у виплаті вказаної допомоги позивачу відмовлено на підставі Закону України «Про Національну поліцію», норми якого станом на час розгляду справи неконституційними не визнавались, є чинними та підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук