Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2019 року у справі №688/947/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 688/947/17

провадження № К/9901/35103/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 688/947/17

за позовом ОСОБА_2 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області (суддя Березова І. О.) від 18 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Залімського І. О., Смілянця Е. С., Сушка О. О.) від 18 липня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо призначення та перерахунку пенсії ОСОБА_2;

- зобов'язати Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області провести з 14 листопада 2014 року перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з врахуванням стажу його роботи у ВАТ «Пульсар» з 01 грудня 2005 року по 31 грудня 2010 року з врахуванням сум невиплачених пенсійних внесків заводом «Пульсар»;

- стягнути з Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений ним при подачі адміністративного позову до суду в розмірі 640 грн.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що з 14 листопада 2014 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію. ОСОБА_2 зазначає, що при обчисленні розміру його пенсії Шепетівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області не зараховано до його страхового стажу періоду роботи на ВАТ «Пульсар» з 01 грудня 2005 року по 31 грудня 2010 року та з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2014 року, оскільки підприємство не сплачувало страхові внески у цей період.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник. Водночас, за несвоєчасність сплати страхувальником нарахованих страхових внесків із заробітної плати, застрахована особа відповідальності не несе.

3. Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 09 серпня 2017 року Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 06 березня 2018 року касаційну скаргу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 20 березня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 згідно записів в його трудовій книжці безперервно працював у ВАТ «Пульсар» з 20 лютого 1980 року по 04 листопада 2014 року. Крім того, позивач отримував відповідну заробітну плату, з якої ВАТ «Пульсар» відраховувалися страхові внески.

12. У зв'язку із неплатоспроможністю ВАТ «Пульсар» та ухваленою 24 квітня 2013 року постановою господарського суду Хмельницької області про визнання його банкрутом до бюджету управління не поступили внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 грудня 2005 року по 31 грудня 2010 року. Про заборгованість ВАТ «Пульсар» за страховими внесками перед Пенсійним фондом України також свідчать: ухвала господарського суду Хмельницької області від 13 червня 2006 р., якою порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ «Пульсар», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном і призначено розпорядника майна; ухвала господарського суду Хмельницької області від 09 липня 2015 року, якою визнані погашеними вимоги кредитора - Управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівці та Шепетівському районі у сумі 3575251,19 грн., що складаються з витрат на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, страхових внесків та заборгованості з єдиного внеску, а ВАТ «Пульсар» ліквідовано.

13. З 14 листопада 2014 року позивач отримує пенсію за віком. За документами пенсійної справи стаж позивача становить 31 рік 7 місяців 20 днів. При цьому період роботи позивача у ВАТ «Пульсар» з 01 грудня 2005 року по 31 грудня 2010 року та з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2014 року не зараховані до його страхового стажу для обчислення пенсії за віком.

14. 16 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою про зарахування до його страхового стажу вказаного періоду роботи у ВАТ «Пульсар».

15. Листом Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 30 червня 2016 року № 6719/10 позивачеві повідомлено про те, що ВАТ «Пульсар» станом на 01 травня 2016 року, до бюджету управління не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 грудня 2005 року по 31 грудня 2010 року та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2014 року, тому страховий стаж за цей період не може бути врахований йому при призначенні пенсії.

16. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що обов'язок щодо сплати страхових внесків до управління Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу. Отже, наявність заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

18. В обґрунтування такого висновку, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки страхові внески відраховувались роботодавцем із заробітної плати позивача, період роботи останнього з 01 грудня 2005 року по 31 грудня 2010 року у ВАТ «Пульсар» підлягає зарахуванню до страхового стажу. Факт того, що відраховані із заробітної плати ОСОБА_2 страхові внески не потрапили до Пенсійного фонду України, не повинен впливати та відображатися на законних правах та інтересах позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, і є лише провиною роботодавця ВАТ «Пульсар».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень було допущено порушення ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV). Зокрема скаржник зазначає, що зазначеною статтею чітко передбачено поняття страхового стажу та умови зарахування періодів роботи до страхового стажу, а саме - виключно за умови сплати страхових внесків за цей період.

20. Водночас, в базі даних системи персоніфікованого обліку відсутні позначки про сплату страхових внесків ВАТ «Пульсар» за період з 01 грудня 2005 року по 31 грудня 2010 року, а тому скаржник вважає, що відсутні правові підстави для зарахування вказаного періоду роботи позивача до його страхового стажу.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

22. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

24. Статтею 8 Закону № 1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

25. Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

26. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

27. За змістом ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

28. Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

29. Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

30. Відтак, фактично внаслідок невиконання ВАТ «Пульсар» обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

31. Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

32. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)) та від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а).

33. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що неперерахування ВАТ «Пульсар» за позивача страхових внесків не є підставою для не включення відповідного періоду роботи до стажу, що дає право на трудову пенсію, оскільки відповідно до ст. 62 Закону № 1058-ІV основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка працівника.

34. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, період роботи позивача з 01 грудня 2005 року по 31 грудня 2010 року у ВАТ «Пульсар», підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці.

35. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про незаконність дій Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо неврахування до страхового стажу позивача зазначеного вище періоду.

36. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про задоволення позовних вимог.

37. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

40. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 688/947/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб